У роботі проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведена класифікація досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю. Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо представлено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Представлено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань. Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні та імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що дало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні та імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю при виробництві електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів.

Introduction The purpose of our study was to evaluate the knowledge of pediatricians in diagnosis and management of sore throat in children and to identify further ways to raise their awareness.Methods We conducted a survey among pediatricians on evaluation of diagnosis and management of pharyngitis in children. The study involved pediatricians of Ternopil region, Ukraine. Overall, 112 pediatricians participated in the study. Among the participants 79 (70.5%) were primary care physicians and 33 (29.5%) worked in the secondary and tertiary care hospitals.Results Overall, 70.5% of pediatricians prescribed a throat swab for patients with pharyngitis in selected cases. However, they rarely (20 %) used Centor or McIsaak criteria to choose management strategy of sore throat. Amoxicillin as a first-line antibiotic for streptococcal pharyngitis was chosen by 66.1% of respondents and primary care pediatricians prescribed it more often than pediatricians in hospitals (p<0.001), but antibiotic therapy was prescribed for 10 days only by 52.7% of respondents. Less than half of the correct answers were to the questions related to prescription of antibacterial therapy in healthy children, in which GAS is detected in throat swab (39.3%) and in cases of positive antistreptolysin O (ASL-O -25.9%).Conclusions The study showed a wide range of knowledge of pediatricians about the diagnosis and management of GAS pharyngitis -from satisfactory responses concerning prescription of antibiotic therapy to low level of knowledge about the diagnosis and determination of strategies in healthy carriers. These data emphasize the need to improve knowledge about the strategies of GAS pharyngitis control.

Мета роботи – оцінити значення професійної компетентності студентів, формування критеріїв оцінювання їх досягнень, готовності до майбутньої діяльності лікаря. Основна частина. У нашому дослідженні необхідно з’ясувати змістове наповнення поняття “професійна компетентність майбутнього лікаря”. Аналіз змісту визначень понять “компетентність” і “компетенція” доводить нас до розуміння сутності цих понять, яке важливе для побудови моделі компетентного випускника вищого медичного навчального закладу, формування критеріїв оцінювання досягнень студентів, їх готовності до майбутньої діяльності лікаря. Формування професійної компетентності у контексті психології особистості становлення майбутнього лікаря потребує обґрунтування інтегрованої моделі та вдосконалення змісту, структури, форм і методів професійної підготовки студентів до виконання лікарської діяльності, визначення психолого-педагогічних умов підвищення професійної компетентності. Теоретичний аналіз дозволив нам використати модель і включити у неї всі необхідні, на нашу думку, фахові якості, які є складовими компонентами професійної компетентності майбутнього лікаря.Висновок. Представлені нами матеріали професійної компетентності майбутнього лікаря – це важлива складова  теоретичної і практичної підготовленості студента на основі особистих і професійно важливих якостей; стан сформованості професійних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання діяльності лікаря в майбутньому.

Мета: проаналізувати сучасний стан, специфіку функціонування туристичної інфраструктури, вивчити зовнішні і внутрішні фактори, основні тенденції та перспективи розвитку медичного й лікувально-оздоровчого туризму в Україні.  Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний, структурно-логічний, математично-статистичний та аналітичний методи. Результати. Україна має досить розвинену туристичну інфраструктуру. Виникнення і розвиток лікувально-оздоровчого  та медичного туризму  в нашій країні зумовлені унікальним набором природних і рекреаційних ресурсів. Україна має достатню кількість курортів різної спеціалізації, які зможуть задовольнити широкий спектр потреб турис­тів із метою лікування та реабілітації, але щоб привернути увагу іноземних і вітчизняних туристів, українським курортам необхідно вирішити ряд проблем, пов’язаних із фінансуванням, управлінням та модернізацією. Стратегії розвитку курортів державного та місцевого значення мають врахувати запровадження ефективної системи фінансування, створення системи заохочення інвестицій у модернізацію та будівництво закладів санаторно-курортної галузі, надання доступних за ціною послуг, дотримання державних і міжнародних стандартів, підвищення рівня сервісу. Висновки. Медичний та лікувально-оздоровчий туризм – один із найперспективніших видів туризму України, що розвиваються під впливом низки політичних та економічних факторів, які зумовлені трансформаційними процесами, що відбуваються в країні. Наша держава має значний природний потенціал для розвитку цієї галузі.

Мета дослідження -вивчити ефективність та оцінити перспективу застосування алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пролонгованою пробіотикотерапією при атопічному дерматиті в дітей як методу індукції імунологічної толерантності, проаналізувати досвід клінічної практики й інтерпретувати результати обстежень.Матеріали та методи. У процесі виконання науково-дослідної роботи було застосовано такі загальноклінічні методи дослідження, як оцінка скарг, анамнестичних даних, об'єктивного статусу пацієнтів із визначенням показників фізичного розвит-ку, загальні клініко-лабораторні й біохімічні, імунологічні, алергологічні, інструментальні методи -УЗД шкіри і дерматоскопію. Проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування атопічного дерматиту з викорис-танням алергенспецифічної імунотерапії і пролонгованого курсу пробіотиків у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дитини того ж віку, що і хворі.Результати дослідження та їх обговорення. У статті наведено дані про перспективу застосування алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у педіатрії, а також результати власних досліджень ефективності запропонованої терапії в дітей з атопічним дерматитом віком від 4 до 18 років. Проведено оцінку і порівняння традиційної терапії та алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пробіотикотерапією при атопічному дерматиті. Якість і ефективність комплексної терапії контролювали за даними імунограми, а саме показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та рівня сироваткових імуноглобулінів.Висновки. Обґрунтовано доцільність та перспективу застосування алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з про-лонгованою пробіотикотерапією в дітей з атопічним дерматитом.Ключові слова: атопічний дерматит; індукція імунологічної толерантності; алергенспецифічна імунотерапія; пробіотики; клітинний і гуморальний імунітет. СРАВнИТЕЛЬнАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КЛИнИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВнОСТИ РАЗЛИЧнЫХ СХЕМ ЛЕЧЕнИЯ АТОПИЧЕС КОГО ДЕРМАТИТА У ДЕТЕЙ, ОСОБЕннОСТИ ПРИМЕнЕнИЯ СПЕЦИФИЧЕСКОЙ ИнДУКЦИИ ИММУнО-ЛОГИЧЕСКОЙ ТОЛЕРАнТнОСТИЦель исследования -изучить эффективность и оценить перспективу применения аллергенспецифической иммуноте-рапии в сочетании с пролонгированной пробиотикотерапией при атопическом дерматите у детей как метода индукции имму-нологической толерантности, проанализировать опыт клинической практики и интерпретировать результаты обследований.Материалы и методы. В процессе выполнения научно-исследовательской работы были применены такие общеклинические методы исследования, как оценка жалоб, анамнестических данных, объективного статуса пациентов с определением показателей физического развития, общие клинико-лабораторные и биохимические, иммунологические, аллергологические, инструментальные методы -УЗИ кожи и дерматоскопия. Проводили сравнительную оценку эффективности традиционной терапии и комплексного лечения атопического дерматита с использованием аллергенспецифической иммунотерапии и пролонгированного курса пробио-тико...