No abstract

No abstract

Український гідрометеорологічний інститут НАН України та ДСНС України, пр. Науки, 37, м. Київ, 03028, Україна МОДУЛЬ ДРЕНАЖНОГО СТОКУ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОЇ ДІЇ ДРЕНАЖУ (Представлено членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. О.Є. Кошляковим) Фільтраційні розрахунки дренажу є фундаментальним завданням меліоративної гідрогеології. Вони необхідні як при зрошенні земель (запобігання засолення), так і при осушенні. Найважливішими параметрами закритого дренажу як головного засобу регулювання рівня ґрунтових вод та їхнього стоку до водоприймачів є відстань між дренами та глибина закладення дрен. Ці параметри залежать від комбінації гідрогеологічних, кліматичних і рельєфотвірних чинників. Природна дренованість території характеризується модулем підземного стоку, а штучна -дренажного стоку, величина якого забезпечує відведення зайвої води із ґрунту до необхідної норми осушення за визначений термін часу. Для виділення чинників, які впливають на розрахункові параметри дренажу, розглянуто два методи розрахунку міждренних відстаней: гідромеханічний, що ґрунтується на теоретичних засадах руху води в природних і технічних системах, та емпіричний, що ґрунтується на переважно статистичному опрацюванні даних численних натурних досліджень. Для кожного із методів виділено переваги та недоліки, викликані невизначеностями при схематизації чинників, що визначають параметри дренажу та ефективність його роботи. За результатами дослідження сформовано структурно-логічну схему, яка відображає вплив головних природних умов (кліматичних, гідрогеологічних, рельєфу) проектних показників ефективної дії дренажу (норма осушення, час, швидкість та обсяги водовідведення) на його розрахункові параметри (модуль дренажного стоку, міждренна відстань, віддаль від осі дрени до водотриву, діаметр дрени, характеристики фільтра тощо). Ці три групи чинників і показників є елементами складної багатопараметричної моделі. Для дослідження впливу мінливості основних чинників на відстані між дренами використано загальноприйняту формулу (ДБН В.2.4-1-99) з урахуванням розробок О.Я. Олійника та А.І. Мурашка, яка враховує конструктивні особливості матеріального горизонтального дренажу. Також застосовано методи статистичного моделювання та теорії імовірності, за допомогою яких розроблено математичні моделі для визначення середнього квадратичного відхилення визначального чинника досліджуваної функції. Визначено, що модуль дренажного стоку кореспондується з величинами норми осушення та часу відведення надлишкової вологи і має істотний вплив на відстань між дренами (86...98 %). На основі запропонованого імовірнісного способу оцінювання модуля дренажного стоку розраховано, що відстані між дренами можна збільшити в 1,10...1,23 рази без істотного зменшення ефективності їхньої роботи, що дозволяє скоротити фінансові затрати на облаштування дренажу. Ключові слова: дренаж, параметри, модуль дренажного стоку, міждренна відстань, неусталений рух, рівень ґрунтових вод, норма осушення, методи розрахунку, чинники, ефективність дії дренажу.

The purpose of the work is to study the current level and the main trends of atmospheric air pollution of the cities of Ukraine with nitrogen dioxide to identify the most polluted cities, their ranking to determine the list of cities for the priority implementation of environmental measures. For the purpose of the study, the information of the Central Geophysical Observatory on the average annual concentrations of nitrogen dioxide in the air of 51 cities of Ukraine for the period 1998-2015 was used. The study used the classical methods of applied mathematical statistics (estimation of statistical parameters of distribution of concentrations, construction of time trends on the method of least squares, graphical methods of visualization of levels of air pollution), which were implemented using the available programs "MS-Excell" and "Statistica-8.0". The classification of cities according to the level of MPC exceeds average annual concentrations of nitrogen dioxide. 3 groups of cities were allocated: 1 group (21 cities) permissible level of pollution (<1 MPC); 2 group (27 cities) – increased level of pollution (1-2 MPC); group 3 (3 cities) – high level of pollution (2-3 MPC). It has been established that in the air of 21 cities (41% of all cities where nitrogen dioxide is monitored in the atmosphere) of 51 cities, there is an acceptable level of air pollution. In the remaining cities (59%) – there is a stable excess of MPC. In 23 cities, even the minimum concentrations of NO2 exceed the permissible standards. The study of long-term dynamics of nitrogen dioxide in air has shown that the increase of concentrations of this pollutant for 1998-2015 is observed in 28 cities (55%) of 51. The most significant increase in concentrations in the air occurred in Kherson, Lutsk, Donetsk and Gorishni Plavni. In 13 cities reduction of concentrations was recorded, and in 10 cities the content of this pollutant in the air practically does not change.

Drainage systems in the Chornobyl exclusion zone (CHEZ) are considered in the context of this zone's performance of barrier functions to contain the water transport of radionuclides beyond its borders. The principles of assessing the barrier resistance of catchment basins are described, taking into account landscape features and the dynamics of 90Sr removal; the role of drainage systems in the formation of removal of radionuclides at different stages of post-accident works and during periods of different water levels was analyzed, and effective water protection measures were proposed. Natural landscape and geochemical characteristics of catchments, not water protection measures and structures, are responsible for the formation of stable barrier functions. Various man-made facilities mostly only worsen the barrier capacity of the catchment in the long term; for example, the additional artificial drainage network due to the possibility of its regulation helps to reduce the removal of radionuclides in low-water years, but in high-water, it significantly weakens the barrier functions.