У статті представлено педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів із урахуванням таких аспектів: характеристики державних стандартів, аналізу соціального запиту громади, опису методологічних підходів до розробки моделей умов, явищ і процесів. Зміст поняття «педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи» визначено як практику суб’єкта освітнього процесу, зорієнтовану на конструювання моделей освітнього процесу, метою якої є: аналіз освітніх проблем та причин їх виникнення, з’ясування ціннісних засад і стратегій, визначення цілей та завдань розробки моделі умов, явищ і процесів, оптимальний вибір методів і прийомів здійснення педагогічного моделювання. У дослідженні педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи розглядається як процес, спрямований на забезпечення фахової самореалізації майбутнього фахівця, досягнення високого кваліфікаційного рівня, продукування умов активізації особистісного потенціалу, що мають 423 забезпечити ресурси впровадження в практику науково-технічних досягнень. Педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів передбачає виокремлення таких функцій: освітньої, розвивальної, виховної. Схарактеризовано складові компоненти педагогічної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації власної позааудиторної самостійної роботи: мотиваційний, когнітивний, процесуальний та рефлексивно-моніторинговий.

У статті узагальнено теоретичні дослідження щодо змісту інтегральної компетентності як складника професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта. Розкрито роль компетентнісного підходу, що ґрунтується на визначеному Законом України «Про освіту» змісту поняття «компетентність» та частково може бути конкретизований у характеристиці інтегральної компетентності. Представлено сьогочасний етап наукового переосмислення змісту та ролі принципу інтегрованості у ході організації освітнього процесу, що характеризується процесами поглибленого вивчення наукових передбачень про ціннісні засади інтегративності у межах компетентнісного підходу, через різнобічний аналіз поняття: у площині характеристик цілісного зв’язку складових частин; дослідження напрямів та інструментів упровадження принципу у різних варіаціях використання; визначення відповідних критеріїв інтегративності у межах психолого-педагогічних явищ в системі освіти. Схарактеризовано один із аспектів формування інтегральної компетентності, котрим виступає теорія таксономічної побудови освітніх цілей Б. Блума. Виходячи із значущості уживання таксономії в контексті систематизації освітніх цілей, теорія таксономічної побудови освітніх цілей Б. Блума схарактеризована відносно вимірювань компетентностей, сукупність яких характеризує зміст інтегральної компетентності та будується з шести провідних категорій, кожна з яких складається із певних складових елементів. Схарактеризовано поняття «інтегральна компетентність», котре презентує узагальнену місію фахової підготовки та представлена в Стандартах чи проєктах Стандартів вищої освіти України, Національній рамці кваліфікацій. Зазначено, що за змістом «інтегральна компетентність» генерує систему загальних та фахових компетентностей, які дають можливість ефективно реалізовувати трудові функції з метою надання якісних освітніх послуг.

The article presents the experience of the project on physical and psychological recovery of families after reproductive losses. The concept of fetal loss syndrome was chosen as a principle of the project, which provides both common pathogenetic mechanisms of early and late miscarriage, spontaneous and induced premature birth, which lead to neonatal death, and similar mechanisms of psychological experience of reproductive loss due to the lack of formed connection between parents and child. The main etiological factors of miscarriage, the principles of their diagnosis and the applied algorithm of treatment are considered. In particular, a detailed description of the role of progesterone deficiency in the mechanisms of miscarriage and severe obstetric complications is given, the debatability of the effectiveness of unjustified prescribing of exogenous progesterone, both from a molecular and epidemiological point of view. Attention is paid to thrombophilias of various origins, which is currently one of the recognized factors of miscarriage. The results of the project are presented, which include more than 20 meetings held in 3 years, as a result of which 20 couples were planned to have the next pregnancy and its observation. All 20 cases were completed in the Perinatal Center by timely delivery with the birth of a living healthy child, so all pregnancies became maternity. Keywords: Kyiv Perinatal Center, miscarriage, reproductive losses, pregnancy, thrombophilia, progesterone deficiency, psychology.

No abstract

У статті проаналізовано та уточнено зміст поняття «управлінське рішення», схарактеризована класифікація управлінських рішень за різноманітними ознаками. Зміст професійної підготовки майбутніх менеджерів сфери освіти до прийняття рішень схарактеризовано на засадах управлінської та професійної деонтології, значення поняття яких проаналізовано у вітчизняних та закордонних розвідках дослідників. Представлено модельпрофесійної підготовки майбутніх менеджерів сфери освіти до прийняття управлінських рішень на прикладі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, що складається із: змістовного (складається із загальної мету та зовнішніх чинників впливу), методологічного (основні підходи, що характеризують принципи процесу підготовки майбутніх менеджерів сфери освіти до прийняття управлінських рішень), організаційного (створення відповідних умов, дидактичних технологій, методів, форм, засобів, інструментів та ресурсів для формування компетентностей щодо прийняттяуправлінських рішень на засадах управлінської деонтології) та діагностичного блоків (чинники, критерії, рівні сформованості компетентностей прийняттяуправлінських рішень на засадах управлінської деонтології).