The article reveals the nature of competition and the phenomenology of competitiveness, which attracts attention and becomes the subject of study of various sciences, namely, social anthropology, pedagogical management, pedagogical psychology and more. Based on the generalization of the views of scientists on the research problem, revealed competitiveness as a multi-vector, polyphonic, integrative socially determined characteristic of personality, the development of which is due to external factors (labor market trends, specific socio-cultural situation, mentality, needs and internal conditions). behavioral strategies, professional competencies and personal potential). The essences of such concepts as «competition», «competitiveness», «competitiveness of the person» are analyzed.

Постановка проблеми в загальному вигляді. На сучасному етапі розвитку суспільства особливо нагальною постає проблема збереження та прищеплення гуманістичних цінностей, відповідно до яких будь-який індивід від народження має право на реалізацію власних потреб і запитів, реалізовуючи основні засади інклюзії. Проблема самовиховання й саморозвитку особистості в сучасних умовах є актуальною не тільки для майбутнього спеціаліста, а більшою мірою для школярів, які лише роблять перші кроки в процесі пошуку відповіді на питання, як перевести особистісні досягнення на новий якісний рівень. Саме тому майбутній учитель повинен докласти

The article attempts to generalize the results of scientific investigations of domestic scientists and the experience of the staff of the MUNICIPAL ESTABLISHMENT «KHARKIV HUMANITARIAN-PEDAGOGICAL ACADEMY» of KHARKIV REGIONAL COUNCIL regarding the monitoring in pedagogical institutions of higher education as a factor of improving the quality of the educational process. The issue of the theory and practice of monitoring research in pedagogical higher educational institutions was considered, in particular: common theoretical regulations characterizing the unity of the authors’ approaches to the consideration of the monitoring phenomenon were established, its essential characteristics were highlighted; the place, role and advantages of monitoring in the higher education system and its direct impact on ensuring the quality of the educational process are defined; the objects of monitoring at the university, faculty and departmental levels are named; aspects of monitoring studies are characterized; the criterion base characterizing the essential aspects of pedagogical education and the corresponding parameters for individual criteria are determined. Based on the results of generalization of experience, an annual cyclogram of educational monitoring in higher educational institutions was formed. The analysis of the array of scientific research results made it possible to determine the prospects for further research on the problem of monitoring in pedagogical higher educational institutions.

No abstract

У статті узагальнено теоретичні дослідження щодо змісту інтегральної компетентності як складника професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта. Розкрито роль компетентнісного підходу, що ґрунтується на визначеному Законом України «Про освіту» змісту поняття «компетентність» та частково може бути конкретизований у характеристиці інтегральної компетентності. Представлено сьогочасний етап наукового переосмислення змісту та ролі принципу інтегрованості у ході організації освітнього процесу, що характеризується процесами поглибленого вивчення наукових передбачень про ціннісні засади інтегративності у межах компетентнісного підходу, через різнобічний аналіз поняття: у площині характеристик цілісного зв’язку складових частин; дослідження напрямів та інструментів упровадження принципу у різних варіаціях використання; визначення відповідних критеріїв інтегративності у межах психолого-педагогічних явищ в системі освіти. Схарактеризовано один із аспектів формування інтегральної компетентності, котрим виступає теорія таксономічної побудови освітніх цілей Б. Блума. Виходячи із значущості уживання таксономії в контексті систематизації освітніх цілей, теорія таксономічної побудови освітніх цілей Б. Блума схарактеризована відносно вимірювань компетентностей, сукупність яких характеризує зміст інтегральної компетентності та будується з шести провідних категорій, кожна з яких складається із певних складових елементів. Схарактеризовано поняття «інтегральна компетентність», котре презентує узагальнену місію фахової підготовки та представлена в Стандартах чи проєктах Стандартів вищої освіти України, Національній рамці кваліфікацій. Зазначено, що за змістом «інтегральна компетентність» генерує систему загальних та фахових компетентностей, які дають можливість ефективно реалізовувати трудові функції з метою надання якісних освітніх послуг.