The article substantiates the importance of forming the social competence of students in order to activate the personal, educational, professional and social levels through the use of interactive classes in extracurricular activities. The concept of social competence as a conscious manifestation of personality is revealed through his/her views, beliefs and attitudes to certain events, possession of social knowledge, skills and abilities in order to interact with society. Characteristic features of social competence are determined. The university performance in application of interactive forms and methods of work in extracurricular activities is analyzed. The advantages of application of the specified forms and methods of work with applicants of higher education are defined and more effective ones are characterized.

This article presents the empirical research results of the level of legal conscience forming in law enforcement officials. The study of gender specifics of personnel is now becoming more and more relevant due to a constant increase in the number of women entering the Ministry of Internal Affairs service. The study involved 160 male and 120 female staff members. Analysis of the results revealed a general legal conscience trend typical for male and female employees which manifests in a high level of legal knowledge, adequate understanding of group relativity of moral and ethical norms, civic un-engagement and disinterest to leadership role. This trend reflects a certain viewpoint when human rights are considered to include only freedom, independence and personal self-assertion without responsibility and civic duties. It was found that female employees have higher level of legal conscience forming than male employees. This led to the conclusion of a high-availability of female employees to comply with legal regulations and requirements.

The constitutional and legal regulation of presidential elections in Kazakhstan and in Russia is investigated. Special attention is paid to the analysis of the mutual influence of elections and the political system in Kazakhstan and Russia.

У статті розкрита сутність іншомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти під час навчання у закладі вищої освіти. У сучасній педагогічній науці визначення іншомовної комунікативної компетентності остаточно не сформовано. Іншомовна комунікативна компетентність розглядається, з одного боку, як здатність здійснювати іншомовне спілкування, правильно використовуючи систему мовних, мовленнєвих і стилістичних норм, а також правил комунікативної поведінки відповідно до ситуації спілкування, а з іншого -як готовність до іншомовного спілкування. Майбутні фахівці повинні бути готовими до творчого застосування фахових знань із іноземної мови. Комунікативну компетентність визначаємо як сукупність знань, умінь і навичок, здатність особистості їх застосовування та досвід, необхідний для ефективного спілкування у певних комунікативних ситуаціях. Технологіями формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у закладах вищої освіти можуть бути інтерактивні технології навчання. Особливість інтерактивного навчання полягає у тому, що освітній процес здійснюється за умови постійної, активної взаємодії усіх його учасників. Підкреслюється важлива роль ігрових методик, зокрема організації рольових і ділових ігор, що веде до формування стійкого бажання вивчати іноземну мову, удосконалювати свої навички іншомовної комунікації. У процесі спілкування на заняттях з іноземної мови здобувачі вищої освіти навчаються розв'язувати складні завдання на основі аналізу вихідних даних, визначати суперечності, висловлювати альтернативні думки, приймати виважені рішення, брати участь у дискусіях; моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення у різні життєві ситуації та переживати їх. Метою навчання іноземної мови у ЗВО є не тільки оволодіння іноземною мовою як засобом комунікації, а і набуття професійно спрямованої іншомовної компетентності для успішного виконання подальшої професійної діяльності.

Постановка проблеми в загальному вигляді. На сучасному етапі розвитку суспільства особливо нагальною постає проблема збереження та прищеплення гуманістичних цінностей, відповідно до яких будь-який індивід від народження має право на реалізацію власних потреб і запитів, реалізовуючи основні засади інклюзії. Проблема самовиховання й саморозвитку особистості в сучасних умовах є актуальною не тільки для майбутнього спеціаліста, а більшою мірою для школярів, які лише роблять перші кроки в процесі пошуку відповіді на питання, як перевести особистісні досягнення на новий якісний рівень. Саме тому майбутній учитель повинен докласти