The death of unarmed black male George Floyd, who was killed by a white police officer in Minneapolis, May 25, 2020, has given momentum to the Black Lives Matter (BLM) movement whose activists rallied in different parts of the world to remove or deface monuments to historic figures associated with racism, slavery, and colonialism. These social practices of toppling statues have a discursive value and, since they are meant to communicate a message to the broader society, these actions are incorporated into a semiotic system. This study examines signs and, therefore, the system of representations involved in toppling statues performed by BLM activists and documented in photos. The research employs a critical approach to semiotics based on Roland Barthes' (1964) semiotic model of levels of signification. However, for a comprehensive analytical understanding, the study also makes use of a multidisciplinary Critical Discourse Analysis CDA approach which provides a systematic method to examine and expose power relations, inequality, dominance, and oppression in social practices. Besides its general analytical framework, the integrated CDA approach combines Fairclough's (1995) three-dimensional analytical approach, which presupposes examining text, discursive practice, and sociocultural practice, with Reisigl and Wodak's (2001, 2017) Discourse Historical Analysis (DHA), which investigates ideology and racism within their socio-cultural and historic context. The analysis of the images reveals a common thematic structure and encoded messages produced in order to change the cultural and social norms of the USA national discourse generated and cultivated within a specific ideological and historical context. These social actions consist of signs that make up a coherent communicative system which provides BLM activists with instruments in the struggle over the memory of slavery, white supremacy and oppression of the past for the rights of the black minority in the present in a better society of racial equality, human rights, and liberation.

The research applies the relationship strategies and the image repair strategies frameworks to study and compare celebrities and microcelebrities’ communicative activity on social media during the lockdown in the USA and the UK in spring, 2020. For celebrities, the sample collected on social media in March – April, 2020, reveals qualitative changes: in the quarantine, first-rank celebrities attempted to reduce the assumed gap between themselves and their fans by using the strategies typically associated with microcelebrities, namely openness, positivity, task sharing, and assurance. If applied inappropriately, these strategies damaged the celebrities’ image and the famous chose either to take corrective actions or to ignore the communication failure. The microcelebrities’ messages during the lockdown did not show any qualitative shift: they held on to their typical openness, assurance and task sharing relationship maintenance strategies. Yet, the posts, where some microcelebrities, pursuing the openness strategy, sincerely reported their neglect of the quarantine restrictions, were more destructive to their image than similar posts from celebrities. The negative feedback affected microcelebrities communication on social media quantitatively and qualitatively: the number of messages dropped and the bloggers employed an extensive set of strategies to repair their image.   Received: 3 June 2021 / Accepted: 26 July 2021 / Published: 5 September 2021

У статті здійснено аналіз виявів національно-культурної специфіки в системних відношеннях юридичних термінів британського та американського варіантів англійської мови. Системність є однією зі властивостей терміна, зумовленою не тільки його приналежністю до певної терміносистеми, що є формою системної організації сукупності термінів певної сфери науки, техніки чи професійного знання, але й його здатністю вступати в системні парадигматичні та синтагматичні відношення з іншими одиницями терміносистеми, до якої він належить.Вияви національно-культурної специфіки термінів у системних відношеннях зумовлені екстралінгвальними факторами розвитку професійних сфер, у яких подібні терміни функціонують, менталітетом народу, який їх створює та використовує. Спільність або протилежність значення термінів є основою парадигматичних відношень, що виникають між синонімічними та антонімічними термінами, а також термінами, родо-видові відношення яких представлені гіперонімами та гіпонімами.Вияви національно-культурної специфіки спостерігаються в синонімічних відношеннях аналізованих термінів у британському та американському варіантах англійської мови. Синонімічні одиниці в британській юридичній термінології виникають вперше у зв'язку з перекладом латиномовних юридичних документів. В американському варіанті англійської мови деякі одиниці, що були запозичені з британського варіанта, змінили обсяг значення та утворили нові синонімічні ряди, не характерні для британського варіанта, що зумовлено різницею у судовій системі країн та іншими екстралінгвістичними факторами.Аналіз юридичних термінів, що вступають у антонімічні відношення у зазначених варіантах англійської мови, вказує на відсутність національно-культурної маркованості подібних відношень і термінів. Національно-культурна специфіка виявляється також у гіперо-гіпонімічних відношеннях, що існують між одиницями юридичної термінології в британському та американському варіантах англійської мови.Синтагматичні відношення, у які вступають юридичні терміни британського та американського варіантів англійської мови, є також національно маркованими. Це виявляється у різній сполучуваності цих одиниць, існуванні проприальних термінів, їх більшому поширенні в американському варіанті англійської мови. Цей факт зумовлений відмінностями між правовими системами Великобританії та США.Ключові слова: юридичні терміни, британський та американський варіанти англійської мови, національно-культурна специфіка, парадигматичні та синтагматичні відношення, проприальні терміни.

The paper is devoted to the special use of proper names in book reviews in mass media. The main goal of the article is to analyse the figurative meaning of proper names and identify the contexts in which they are used. Proper names are explored within the framework of cognitive linguistics. Special consideration is given to the role played by metonymy and metaphor in the construction of the figurative meaning of proper names. Proper names have been studied from various aspects in philosophy and linguistics. One of the main issues of linguistic research is the complex structure of the meaning of proper names. In addition to their primary use to refer to the bearer of the name, proper names may acquire a connotative meaning. In book reviews, names of well-known writers are used figuratively to retrieve information associated with the names of original referents about their style of writing. The material consists of proper names collected from British and American newspapers and magazines featuring book reviews. Proper names used in book reviews can be divided into two main groups: writers who belong to the literary canon and popular contemporary writers. It is argued that a few tiers of metonymic models are involved in the construction of the figurative meaning of proper names, followed by the metaphorical transfer which maps a set of properties onto the target domain. Metaphorical and metonymical transfers change the grammatical status of proper names. Such names can be used with articles, can have a plural form and accept different types of restrictive modifiers. Adjectives derived from proper names are used to highlight a particular feature reminiscent of an author's style. The results show that figuratively used proper names evoke properties associated with an author's style of writing. Through metonymic and metaphorical transfers salient properties of the names's referent are extended to other individuals. Names of famous writers that denote a stereotypical bearer of certain properties are used as a model to evaluate books of other writers.

Мета. Метою статті є визначення сутності та надання загальної характеристики таких понять, як «мовна синестезія» та «синестезійна метафора». Досягнення подібної мети стає можливим завдяки з'ясуванню взаємозв'язку синестезії з мовою, визначенню походження синестезійної метафори, встановленню її ролі в процесі метафоризації та фіксації чуттєвого досвіду людини, аналізі лінгвокогнітивних і перцептивних особливостей синестезійної метафори. Методи. Застосування методів опису, теоретичного узагальнення та аналізу дозволило здійснити системний і комплексний аналіз понять «мовна синестезія» та «синестезійна метафора» та схарактеризувати синестезійну метафору як складне лінгвокогнітивне, перцептивне та полімодальне явище. Результати. Феномен синестезії, що є специфічним утворенням різних модусів людської перцепції, досліджується різними науками гуманітарного циклу, пов'язаними з людиною, її відчуттями, афективно-когнітивно-перцептивною системою, мовленням. Аналіз синестезії як мовного явища дозволяє з'ясувати, що воно визначає та фіксує особливості чуттєвого досвіду людини, а також її полісенсорні враження та відчуття. Засобами вербалізації подібного досвіду є синестезійні метафори. Синестезійні метафори є емоційно-оцінними одиницями мовного кодування взаємозв'язків полісенсорного сприйняття запахів, звуків, кольорів, смаків, температури різними органами людської перцепції. Синестезійні метафори є результатом когнітивно-символічної інтеграції чуттєвого досвіду людини. Полімодальність образу, віддзеркаленого у синестезійній метафорі, та його перцептивна природа стосуються проблем тілесності. Основою формування тілесності є афективнокогнітивно-перцептивна система людини. Отже, синестезійна метафора належить до рівнів перцепції, когніції та мовної актуалізації, що зумовлює її складний та багатоаспектний характер. Складна організація синестетичних метафор виділяє їх серед інших. Саме тому багато науковців вважають синестезійні метафори особливим та окремим видом когнітивних метафор. Висновки. Синестезія є мовною універсалією, що знаходить своє відображення у вигляді синестезійних метафор, здатних вербалізувати полісенсорний досвід людини. Синестезійні метафори є особливим видом когнітивних метафор на позначення результатів взаємодії зорових, слухових, смакових, ольфакторних, тактильних і температурних відчуттів. Подібні метафоричні одиниці кодують у своєму значенні інформацію різного перцептивного ряду. Вони слугують засобами вербалізації чуттєвого досвіду людини, мотивованого її тілесними відчуттями та взаємодією її сенсорних систем. Являючи собою складне, багатоаспектне лінгвокогнітивне, полімодальне та перцептивне явище, синестезійні метафори стають невіддільною частиною лінгвокогнітивних і психолінгвістичних досліджень.