The aim of study was to investigate markers of connective tissue metabolism (COMP level) and indicators that reflect the synthetic and catabolic phases of the metabolism of the main components of connective tissue - collagen and glycosaminoglycans in patients with diabetic arthropathy.The study involved 87 patients with diabetes. Patients were examined using a visual analogue scale of the Leken index and WOMAK. Cartilage oligomeric matrix Protein (COMP) was determined using enzyme immunoassay.Results. The presence of diabetic arthropathy was detected in 78% of patients with type 1 diabetes and in 80% of patients with type 2 diabetes. In the vast majority of patients, the joints of the upper extremities were involved in the pathological process. A direct correlation was established between the presence of arthropathy and the COMP level (r = 0.76, p = 0.001), the Leken index (r = 0.76, p = 0.001), YOUR scale (r = 0.88 , p = 0.001) and WOMAK (R = 0.88, p = 0.001). Patients with type 1 diabetes with joint damage are characterized by a compensatory increase in the synthesis of subchondral bone in response to increased collagen breakdown. For patients with type 1 diabetes with joint damage is characterized by a compensatory increase in subchondral bone synthesis in response to increased collagen breakdown.Conclusions: The results suggest that arthropathy in patients with type 1 and type 2 diabetes is characterized by an increase in the cartilage degradation marker in direct proportion to the severity and number of affected joints.

* Роботу виконано в межах наукової тематики ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» «Розробити алгоритм діагностики судинних уражень у хворих з підвищеною масою тіла та ожирінням на тлі порушення вуглеводного обміну» (державний реєстраційний № 0117U000479). Установою, що фінансує дослідження, є НАМН України. Автори гарантують повну відповідальність за все, що опубліковано в статті. Автори гарантують відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті. Рукопис надійшов до редакції 29.08.2019.

Резюме. Численні дослідження показали високу ефективність баріатричної хірургії у пацієнтів, які страждають на ожиріння і цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. В даний час хірургічне лікування ожиріння є одним із найбільш дієвих способів зниження і довгострокового підтримання маси тіла й управління ЦД 2-го типу. При цьому особливий інтерес викликає виражений позитивний вплив баріатричних оперативних втручань на порушення вуглеводного обміну у прооперованих хворих, що призводить не тільки до поліпшення перебігу ЦД 2-го типу, а й у значній кількості випадків-до його ремісії. У цьому огляді висвітлені механізми, пов'язані з поліпшенням глікемічного контролю у хворих на ожиріння після баріатричних оперативних втручань, проведено порівняльний аналіз різних баріатричних оперативних втручань при ЦД 2-го типу, наведені причини постбаріатричних гіпоглікемій, а також предиктори післяопераційного прогнозу ефективності баріатричних операцій щодо метаболічного контролю у пацієнтів з ожирінням і ЦД 2-го типу. Наведено дані, які стосуються хірургічних і метаболічних ускладнень баріатричних оперативних втручань, що визначає необхідність виваженого підходу до вибору оперативної стратегії лікування.

No abstract