ПОГЛЯД НА ПРОБЕМУПоширеність гіпертонічної хвороби серед хво-рих працездатного віку з серцево-судинними за-хворюваннями становить 41%. В 60% випадків іше-мічна хвороба серця поєднується з ессенціальною артеріальною гіпертензією. Згідно результатів Фре-мінгемського дослідження 80-85% хронічної серце-вої недостатності обумовлено гіпертонічною хворо-бою, ішемічною хворобою серця або їх поєднан-ням. Таким чином, значну частку в структурі паціє-нтів, яким рекомендована участь в програмах кар-діореабілітації та вторинної профілактики склада-ють особи з гіпертонічною хворобою. Критерії ви-бору вправ, інтенсивності та тривалості програм фізичних тренувань у пацієнтів з гіпертонічною хворобою продовжують вивчатись.Мета -провести огляд наукової літератури присвяченої вивченню ефективності різних про-грам фізичних тренувань у пацієнтів з гіпертоніч-ною хворобою та систематизувати рекомендації міжнародних об'єднань кардіологів стосовно фізич-ної активності в даній групі хворих.Проведено пошук наукових публікацій за обра-ною темою в наукометричних базах даних PubMed, Cochrane Library, Web of Science, Scopus та офіцій-них електронних ресурсах міжнародних об'єднань кардіологів. Пошук здійснено за термінами: exercise, physical activity, physical training, hypertension, blood pressure.Результати системних оглядів та метааналізів доводять позитивний вплив програм фізичних тре-нувань на ефективність контролю артеріального тиску, ліпідний профіль, толерантність до фізичних навантажень, тривалість та якість життя пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Виявлені особливості впливу різних видів програм фізичних тренувань на показники артеріального тиску. Систематизовано дані наукових досліджень за обраною темою та рекомендації міжнародних об'єднань кардіологів.Пацієнтам з гіпертонічною хворобою рекомен-довані регулярні фізичні навантаження помірної інтенсивності не менше 30 хвилин на день, 5 днів на тиждень або 15 хвилин на день інтенсивних фі-зичних вправ, чи їх комбінація. Перевага надається динамічним аеробним тренуванням на витрива-лість помірної інтенсивності, додатково можуть використовуватись динамічні вправи з опором або ізометричні вправи, які знижують систолічний та діастолічний артеріальний тиск. Комбіновані трену-вання переважно сприяють зниженню діастоліч-ного артеріального тиску. Викладена в статті інфо-рмація може бути використана для створення ре-цепту тренувань для пацієнтів з гіпертонічною хво-робою.Ключові слова: кардіореабілітація, фізичні вправи, фізичні тренування, підвищений артеріаль-ний тиск, гіпертонічна хвороба.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом НДР ка-федри медичної реабілітації та медико-соціальної

No abstract

Pain is the most common syndrome in rheumatology. NSAIDs are often used in its treatment. But they have limitations associated with side effects. An advantage of topical drugs and physical factors (electrophoresis, phonophoresis) combination is the use of low doses of the drug and a decrease in time, to achieve a therapeutic effect, reduce the risk of adverse reactions, increase the concentration of the drug in the inflammation focus, prolonged action (creating a drug depot in tissues). Ketoprofen gel (“Artrocol gel”) is one of the representatives of this pharmacological group. Physicochemical properties help ketoprofen to penetrate easily through the skin and create a therapeutic concentration in the underlying tissues. Objective. To assess the effectiveness of ketoprofen gel (“Arthrocol gel”) electrophonophoresis in the treatment of pain in rheumatological patients. Materials and methods. The study was carried out on the basis of Physiotherapy Department of Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov. All patients treated according to the unified clinical protocols were divided into experimental group (EG) and control group (CG). Patients of EG (98 persons) underwent electrophonophoresis with ketoprofen gel once a day for a week. In CG (43 persons) ketoprofen gel was used without electrophonophoresis. The intensity of the pain syndrome is monitored using a visual analog scale (VAS) of Huskisson at rest and during movement. A week later, the patient and the doctor evaluated satisfaction with the results of treatment on the scale: not effective, insufficient, satisfactory, good, excellent. Results. There was a persistent decrease in the intensity of pain syndrome in patients of both groups. The VAS scores were lower in the EG starting from the 3rd day of treatment. The intensity of the acute pain syndrome after 1-week treatment at rest (t = 4.71, p < 0.001) and during the movement (t = 3.84,  p < 0.001) more decrease in EG. Satisfaction with the results of treatment was higher in EG.

No abstract

Annotation. Diabetes is one of the most common metabolic diseases in the world with a large number of complications. Threatening conditions that significantly reduce the quality of life and even lead to the death include a diabetic foot syndrome. The aim of the study was to investigate the effectiveness of combined ozone therapy in the treatment of patients with type 2 diabetes with chronic lower extremity trophic ulcers. A prospective study of the effectiveness of using the combined method of ozone therapy in the treatment of trophic ulcers of the lower extremities was conducted in the surgical and rehabilitation departments of the University Clinic of the National Pirogov Memorial Medical University. The study involved 52 patients with diadetes mellitus 2 type, who were randomly assigned to the main (n=26) and control (n=26) groups. Subjective and objective changes in the condition of patients were evaluated: an area of trophic ulcers (by A.V. Kuleshov's method), a rate of ulcer’s defect epithelization (by L. Popova's formula) and the quality of life parameters of patients (by the questionnaire SF-36) before and after the treatment. The endpoint of the study was a complete epithelization of the diabetic trophic ulcer. The treatment was carried out according to the generally accepted methodology in both observation groups, and the combination ozone therapy was additionally used for patients of the main group. The latter provided for the intravenous administration of an oxygen-ozonized 0.9% NaCl solution and local exposure of the trophic ulcer defect to the ozonized mixture by chamber aeration. The course of complex treatment was carried out after removal of necrotic tissue and wound cleansing, consisted of 10 local and general ozone therapy procedures, which were carried out every other day. The data obtained were processed using the SPSS for Windows 10.0 and STATISTICA 6.1 application software package (license number BXXR901E245722FA). One month after, the observation changes of the trophic skin defects and Quality of life indicators showed the significantly (p<0.01) better results of treatment in the main group than in the control group. The endpoint of the study was achieved in 85% of patients after complex treatment versus 29% of patients in the control group after a conventional treatment (p<0.01). Using as modern rehabilitation method as ozone therapy is an appropriate complement to the existing treatment regimens, which can significantly accelerate the clinical recovery of patients and, as a result, improve the quality of life. The particular value of the method confirmed by an absence of contraindications and drug overloads of the patient. The study of the effects of ozone therapy on the metabolism of patients with diabetes mellitus type 2 can be a promising area for further research.