ПОГЛЯД НА ПРОБЕМУПоширеність гіпертонічної хвороби серед хво-рих працездатного віку з серцево-судинними за-хворюваннями становить 41%. В 60% випадків іше-мічна хвороба серця поєднується з ессенціальною артеріальною гіпертензією. Згідно результатів Фре-мінгемського дослідження 80-85% хронічної серце-вої недостатності обумовлено гіпертонічною хворо-бою, ішемічною хворобою серця або їх поєднан-ням. Таким чином, значну частку в структурі паціє-нтів, яким рекомендована участь в програмах кар-діореабілітації та вторинної профілактики склада-ють особи з гіпертонічною хворобою. Критерії ви-бору вправ, інтенсивності та тривалості програм фізичних тренувань у пацієнтів з гіпертонічною хворобою продовжують вивчатись.Мета -провести огляд наукової літератури присвяченої вивченню ефективності різних про-грам фізичних тренувань у пацієнтів з гіпертоніч-ною хворобою та систематизувати рекомендації міжнародних об'єднань кардіологів стосовно фізич-ної активності в даній групі хворих.Проведено пошук наукових публікацій за обра-ною темою в наукометричних базах даних PubMed, Cochrane Library, Web of Science, Scopus та офіцій-них електронних ресурсах міжнародних об'єднань кардіологів. Пошук здійснено за термінами: exercise, physical activity, physical training, hypertension, blood pressure.Результати системних оглядів та метааналізів доводять позитивний вплив програм фізичних тре-нувань на ефективність контролю артеріального тиску, ліпідний профіль, толерантність до фізичних навантажень, тривалість та якість життя пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Виявлені особливості впливу різних видів програм фізичних тренувань на показники артеріального тиску. Систематизовано дані наукових досліджень за обраною темою та рекомендації міжнародних об'єднань кардіологів.Пацієнтам з гіпертонічною хворобою рекомен-довані регулярні фізичні навантаження помірної інтенсивності не менше 30 хвилин на день, 5 днів на тиждень або 15 хвилин на день інтенсивних фі-зичних вправ, чи їх комбінація. Перевага надається динамічним аеробним тренуванням на витрива-лість помірної інтенсивності, додатково можуть використовуватись динамічні вправи з опором або ізометричні вправи, які знижують систолічний та діастолічний артеріальний тиск. Комбіновані трену-вання переважно сприяють зниженню діастоліч-ного артеріального тиску. Викладена в статті інфо-рмація може бути використана для створення ре-цепту тренувань для пацієнтів з гіпертонічною хво-робою.Ключові слова: кардіореабілітація, фізичні вправи, фізичні тренування, підвищений артеріаль-ний тиск, гіпертонічна хвороба.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом НДР ка-федри медичної реабілітації та медико-соціальної

The adolescents aged between 15 and 17 with postural disorders in the sagittal plane, who live in mountainous regions in the Carpathians, achieve less than their peers with similar postural disorders, who live in plain regions. The research aims to develop the comprehensive programme for correcting postural disorders in the sagittal plane among pupils, who live in mountainous regions in the Carpathians, using physical rehabilitation, and establish the links between empirical data of the experiment and neurosciences to develop methods of complex psychophysical and neurophysiological diagnostic and rehabilitation of adolescents with such disorders in further research. The research is based on a detailed observation of 319 adolescents aged between 15 and 17 from mountainous regions of the Ukrainian Carpathians and 94 pupils from plain regions with postural disorders in the sagittal plane. The research methods are the following: an analysis of the scientific and specialized literature; surveys and questionnaires; pedagogical tests; methods for determining the indicators of physical development, functional readiness and functions of the spine; methods of mathematical statistics, namely, the Ruffier-Dickson test, Otto test, Schober test, Thomayer test, Fleischmann test, Sedin test and spinal index, inclinometer measurements. The pupils who suffer from the stoop and round spine have shown a decrease in average values in the angles of lordosis and kyphosis curves; pupils who suffer from flat back – an increase in the angles of the sacral bone, lordosis and kyphosis curves; pupils who suffer from the round and concave back – a decrease in the angles of the sacral bone, lordosis and kyphosis curves. The implementation of the author’s programme for physical rehabilitation has made it possible to achieve a statistically significant improvement in most of the analyzed indicators. Finally, the article extrapolates the results of the experiment to their neurophysiological and neuromedical application in terms of enhancing anamnesis and taking into account post-correction data in subsequent medical treatment.

No abstract