a-L-Рамнозидаза [К.Ф. 3.2.1.40] гідролітично відщеплює термінальні невідновлені залишки L-рамнози, що присутні як в синтетичних, так і в природних глікозидах, олі-го-, полісахаридах, гліколіпідах і різних глікокон'югатах: похідних флавоноїдів -рутині, неогесперидині, гесперидині, нарингіні, кверцитрині; сапонінах -гінзенозидах; терпе нових глікозидах -азіатикозидах. Такі властивості ферменту обумовлюють можливості його використання для створення на основі глікозидів рослинного походження, таких як рутин, кверцитрин, гесперидин, засобів для лікування серцево-судинних захворювань, препаратів із противірусною та імунотропною дією. Гідролізуючи терпенові глікозиди, a-L-рамнозидаза сприяє вивільненню ароматичних сполук, які підсилюють аромат ви ноградних соків і вин, тому фермент використовується і в харчовій промисловості.Відомо, що a-L-рамнозидазу здатні синтезувати деякі ссавці [1], рослини [7], а та кож мікроорганізми -представники різних таксономічних груп. У першу чергу це мікроміцети, серед яких найбільша кількість продуцентів глікозидаз [6][7][8][9][10]. На сьо годні у промисловості використовуються ферментні препарати Pénicillium decumbens і Aspergillus niger, які синтезують нарингіназу і гесперидиназу відповідно (SigmaAldrich, USA). Проте найбільш вивченими є бактеріальні продуценти a-L-рамнозидаз, які виявлені серед Bacteroides, Fusobacterium, Sphingomonas paucinmobilis, Bacillus sp., Clostridium stercorarium [1,7]. Але всі ці продуценти синтезують внутрішньоклітинні a-L-рамнозидази, що значно ускладнює їх виділення, що є економічно нерентабельним.Оскільки більшість мікробних продуцентів має ряд серйозних недоліків, пошук но вих, більш ефективних продуцентів продовжує залишатися актуальним питанням, вра ховуючи те, що в Україні продуценти a-L-рамнозидаз взагалі відсутні.Досягнення найвищої продукції ферментів -одне з основних завдань наукових дослі джень. Одним із шляхів збільшення активності є оптимізація умов культивування штаму-продуцента. Тому метою даної роботи була оптимізація умов культивування Penicillium tardum для підвищення синтезу позаклітинної a-L-рамнозидази.М атеріали і методи. Об'єктом досліджень був штам P. tardum, який був люб'язно наданий нам із колекції живих культур відділу фізіології і систематики мікроміцетів ІМВ НАН України. Штам був відібраний внаслідок скринінгу серед 9 штамів мікроміцетів представників родів: Aspergillus, Trichoderma, Penicillium.Оптимізацію середовища росту здійснювали з використанням як базового середови ща Чапека такого складу, г/л: NaNO3-2; KH2PO4-1; 5; MgSOx7H2O;015;0.
