No abstract

ÃУ «Иíñòèòóò íåéðîхèðóðãèè èì. àêàä. À. Ï. Ðîìîäàíîâà ÀÌÍ Уêðàèíы», ã. КèåâПðåäñòàâëåíы ñîâðåмåííыå äàííыå î мîäåëèðîâàíèè чåðåïíî-мîзãîâîé òðàâмы (ЧМТ) â эêñïåðèмåíòå. Рàññмîòðåíы îñíîâíыå âèäы мîäåëåé, èх îñîбåííîñòè è хàðàêòåðèñòèêè. Îñîбîå âíèмàíèå óäåëåíî óñòðîéñòâàм äëя мîäåëèðîâàíèя ЧМТ.Кëючåâыå ñëîâà: черепно-мозговая травма, механизмы патогенеза, моделирование, эксперимент.Пðîбëåмà äèàãíîñòèêè è эффåêòèâíîãî ëåчåíèя ЧМТ яâëяåòñя îäíîé èз âàaeíåéшèх â ñîâðåмåííîé мåäèöèíñêîé íàóêå. Ëюбîé aeèòåëü Çåмëè ïîäâåðãà-åòñя ðèñêó ЧМТ íåзàâèñèмî îò åãî âîзðàñòà, мåñòà aeèòåëüñòâà è îбщåñòâåííîãî ïîëîaeåíèя. Â ïîñëåäíèå äåñяòèëåòèя íàбëюäàюò ïàíäåмèчåñêîå ðàñïðîñòðà-íåíèå ЧМТ â ñâязè ñ ïîâышåíèåм òåмïà aeèзíè чåëîâåчåñòâà, óâåëèчåíèåм êîëèчåñòâà ñêîðîñòíых òðàíñïîðòíых ñðåäñòâ, èíäóñòðèàëèзàöèåé, à òàêaeå òàêèмè яâëåíèямè êàê òåððîðèзм, ëîêàëüíыå âîåííыå êîíфëèêòы. Пî äàííым М. Peden [22], â мèðå åaeåãîäíî ïîãèбàюò âñëåäñòâèå ЧМТ îêîëî 5 мëí. чåëîâåê. Тàêèм îбðàзîм, ñмåðòíîñòü îò ЧМТ ñîñòàâëяåò 83 íà 1 мëí. íàñåëåíèя, чòî ñîñòàâëяåò 9% âñåх ïðèчèí ñмåðòè. Сòîéêàя óòðàòà òðóäîñïîñîбíîñòè âñëåäñòâèå ЧМТ ñîñòàâëяåò 12% âñåх ïðèчèí èíâàëèäèзàöèè [14,22].Нåñмîòðя íà зíàчèòåëüíыå äîñòèaeåíèя â èñ-ñëåäîâàíèях, ïîñâящåííых ïàòîãåíåзó è ëåчåíèю ЧМТ, мíîãèå àñïåêòы äàííîé ïðîбëåмы òðåбóюò óãëóбëåííîãî èзóчåíèя. Â ñâязè ñ эòèм àêòóàëüíым âîïðîñîм яâëяåòñя мîäåëèðîâàíèå ЧМТ ó ëàбîðàòîð-íых aeèâîòíых.ЧМТ âîзíèêàåò âñëåäñòâèå óäàðà ïî ãîëîâå äâèaeóщèмñя îбъåêòîм èëè ñòîëêíîâåíèя ãîëîâы ñ íåïîäâèaeíым ïðåïяòñòâèåм (êîíòàêòíыé фåíîмåí), óñêîðåíèя-зàмåäëåíèя äâèaeåíèя ãîëîâы, îбóñëîâ-ëèâàющåãî ñмåщåíèå ãîëîâíîãî мîзãà âíóòðè чåðåïà (фåíîмåí óñêîðåíèя-зàмåäëåíèя, èëè èíåðöèîííыé фåíîмåí), ñîчåòàíèя îïèñàííых мåхàíèчåñêèх ïðî-öåññîâ [5,6,9]. Â бîëüшèíñòâå мîäåëåé ЧМТ мåхàíèчåñêîå âîз-äåéñòâèå íà ãîëîâó (ãîëîâíîé мîзã aeèâîòíîãî) îäíîðîä-íî è êîíòðîëèðîâàíî â öåëях îбåñïåчåíèя ðåïðåзåí-òàòèâíîñòè ïîëóчåííых ðåзóëüòàòîâ. Îäíàêî â ñâязè ñ эòèм ñ ïîмîщüю íè îäíîé èз ñóщåñòâóющèх мîäåëåé íåâîзмîaeíî âîñïðîèзâåñòè âåñü ñïåêòð эòèîëîãèчåñ-êèх ïðåäïîñыëîê è ïàòîãåíåòèчåñêèх мåхàíèзмîâ, ñîïðîâîaeäàющèх ðåàëüíóю ЧМТ [5,20,21,24].J.W. Finnie è ñîàâòîðы [5] ïðåäëàãàюò êëàññè-фèöèðîâàòü мîäåëè ЧМТ â зàâèñèмîñòè îò ñïîñîбà âîзäåéñòâèя íà ãîëîâíîé мîзã. Âыäåëяюò òðè îñíîâíых âèäà мîäåëåé: -óäàðíыå; -èíåðöèîííыå; -ñ íåïîñðåäñòâåííîé äåфîðмàöèåé мîзãà. Óäàðíыå мîäåëè ïðåäóñмàòðèâàюò íåïîñðåäñòâåí-íыé óäàð ïî ãîëîâå aeèâîòíîãî ñâîбîäíî ïàäàющèм ãðóзîм (weight drop method), ðàзëèчíымè ïðóaeèí-íымè óñòðîéñòâàмè èëè êàëèбðîâàííым мàяòíèêîм. Бèîмåхàíèчåñêîé îñíîâîé òðàâмы яâëяåòñя ëîêàëüíàя äåфîðмàöèя чåðåïà è ãîëîâíîãî мîзãà îò óäàðà [7,15,26]. Îäíàêî, ïî íàшåмó мíåíèю, îб óäàðíых мîäåëях â чèñòîм âèäå мîaeíî ãîâîðèòü ëèшü â òîм ñëóчàå, åñëè ãîëîâà aeèâîòíîãî aeåñòêî фèêñèðîâàíà, ïîñêîëüêó ïðè óäàðå ïî íåфèêñèðîâàííîé ãîëîâå âîзíèêàюò òàêèå ñîñòàâëяющèå мåхàíèзмà òðàâмы, êàê ëèíåéíîå èëè óãëîâîå óñêîðåíèå. Â ñâязè ñ эòèм, ïîäîбíóю мîäåëü мîaeíî ñêîðåå îòíåñòè ê ãðóïïå мîäåëåé óñêîðåíèя èëè ðàññмàòðèâàòü åå êàê ñмåшàííóю. Сïðàâåäëèâî âñå aeå îòмåòèòü, чòî...

Мета: порівняльна оцінка зміни психофізіологічних показників спортсменів різної статі та рівня тренованості під впливом тестового тренувального навантаження. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 66 спортсменів, з яких 42 – чоловічої статі та 24 – жіночої, різного рівня тренованості, які спеціалізуються у рукопашному бої з легким контактом. У всіх спортсменів до та після тренувального навантаження за стандартними методиками визначалися психофізіологічні показники. Результати: визначено динаміку психофізіологічних показників у спортсменів внаслідок тренувального навантаження. Показано, що у тренованих спортсменів виник стан мобілізації, про що свідчить достовірне зменшення показників сили та рухливості нервових процесів. У спортсменів-початківців достовірних змін показників не виявлено. У тренованих спортсменок достовірних змін у психофізіологічних показниках не відбулося, а у спортсменок, які почали займатися рукопашним боєм достовірно зменшилися усі психодинамічні показники. Висновки: виявлено гендерні відмінності у реакції на тренувальне навантаження у спортсменів, які спеціалізуються у рукопашному бої з легким контактом. У тренованих спортсменів тренувальне навантаження призвело до розвитку стану мобілізації, а у початківців обох статей - стомлення. У тренованих спортсменок достовірних змін показників не відбулося.

No abstract

<p><strong>The purpose</strong> of the work is to develop a model for predicting changes in the functional state of athletes engaged in hand-to-hand combat, under the influence of a training load using psychophysiological indicators.</p><p><strong>Material and methods</strong>. The study involved 24 male athletes who are professionally engaged in hand-to-hand combat with full contact with the opponent (full contact), and 20 athletes. The average age of the athletes was 19-26 years. Research methods: analysis of scientific and methodological sources, psychophysiological, mathematical statistics, fuzzy logic.</p><p><strong>Results.</strong> The conducted studies proved the presence of significant differences in the values of psychophysiological indicators and the reaction to the training load of athletes with different levels of fitness, which made it possible to use these indicators to build a model for predicting the dynamics of a functional state. Changes in the functional state, determined by psychophysiological indicators, confirmed by corresponding changes in indicators of heart rate variability. The developed forecast model allows using two psychophysiological indicators (the time of a complex visual-motor reaction and the response index to a moving object), received to the load, to predict a change in the functional state of athletes engaged in hand-to-hand combat, with an overall accuracy of 95.5%. The forecast of changes in the functional state provides the trainer with the opportunity to timely adjust the volume of training loads and training regimen.</p><p><strong>Conclusions.</strong> Significant differences between groups of trained athletes and beginners in terms of the state of nervous processes (the time of a complex visual-motor reaction and the response index to a moving object) to the load were revealed, which allowed developing a model for predicting the functional reaction to the load in athletes with different levels of sportsmanship. Using the obtained model allows predicting changes in the functional state of athletes that will take place under the influence of the test load, according to psychophysiological indicators without using the load with an overall accuracy of 95.5%.</p>