Розподіл доходів у сільському господарстві в контексті інклюзивного розвиткуМета статті -дослідити включеність зайнятих у сільському господарстві в розподіл результатів економічної діяльності як напряму досягнення цільових орієнтирів інклюзивного сільського розвитку. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використовано методи: аналізу і синтезу (для дослідження процесів формування економічних вигід у галузі), статистичні (для аналізу розподілу вигід між бенефіціарами), порівняльного аналізу (для встановлення спільних та відмінних рис розподілу доданої вартості в сільському господарстві в Україні та європейських країнах), емпіричний (щодо комплексної оцінки сучасного стану аграрної зайнятості) та абстрактно-логічний (для узагальнення висновків та формулювання пропозицій).Результати дослідження. У процесі дослідження економічного зростання в сільському господарстві виявлено ознаки нерівномірного розподілу вигід у галузі. Нерівномірність проявляється як на міжсекторальному (між корпоративним та індивідуальним секторами), так і внутрішньосекторальному рівнях (усередині зазначених секторів). Виявлені відмінності у темпах зростання доходів основних бенефіціарів економічної діяльності в сільському господарстві суперечать засадам інклюзивного розвитку. Встановлено, що подолання нерівномірного розподілу вигід частково обмежено макроекономічними засадами розвитку і специфічними особливостями галузі сільського господарства, що притаманно і європейським країнам.Елементи наукової новизни. Елементи наукової новизни полягають у встановленні макроекономічних диспропорцій розподілу вигід від економічного зростання у сільському господарстві.Практична значущість. У дослідженні обґрунтовано напрями та заходи регулювання розподілу вигід від економічної діяльності в аграрній галузі за категоріями виробників з метою підвищення інклюзивності розвитку.

The purpose of the article is to identify corruption risks in the field of land relations, identify specific factors confirming the existence of a corruption component in agricultural land use to create a system of preventive measures and establish regulatory fuses, limit corruption influence on land transactions and protect human rights. Research methods. To achieve this goal, the following methods were used: analysis and synthesis (to determine the sources of corruption schemes in the field of land relations); correlation analysis (to establish the relationship between corruption and land use concentration); empirical (on the study of the consequences of corruption offenses in the field of land relations) and abstract-logical (to summarize the conclusions and formulate proposals). Research results. Identification of the main sources of corruption schemes in the field of agricultural land use contributes to the development of effective methods to combat these offenses. According to research by foreign scholars, the system of preventing abuse of office and obtaining illegal benefits by officials at all levels of government is built through: overcoming the monopoly, as the exclusive right of government agencies to carry out and control land transactions; clear legislative regulation of mechanisms of purchase and sale and other transactions with agricultural land; introduction of mechanisms of publicity, transparency and information openness in the land market. Disclosure of intentions to conduct land transactions, opening of operations, dissemination of information on approved agreements will reduce the interest of corrupt officials and protect legal actions. In addition to the types of corruption in the field of agricultural land use identified by the NACP, specific factors are outlined that confirm the existence of a corruption component, including: 1) conclusion of large land agreements (concentration of land use); 2) investment flows into land assets from offshore zones; 3) discretionary powers of a single body of executive power in the field of disposal of agricultural land. The establishment of regulatory safeguards on additional to generally accepted factors of corruption will limit the corrupt impact on land transactions and protect the rights of low-income people, small landholdings and other types of socio-economic exclusion. Scientific novelty сonsists in substantiating the need to single out large land agreements (concentration of land use) as transactions with significant corruption risk, when developing mechanisms to combat corruption at the national level. Practical significance. Addendum to the draft Anti-Corruption Strategy for 2021-2025 in terms of identifying key issues in the field of land relations by developing a special mechanism for concluding large agreements (land use concentration) with mandatory verification of sources of funds, verification of information on ultimate beneficial owners and verification of corporate structure permanent monitoring of the impact of concentrated land use on the observance of the rights of the local population and preservation of the environment will become an effective preventive anti-corruption measure in the field of land relations. Figs.: 3. Refs.: 27.

Мета статті -обґрунтувати сутність солідарного сільського господарства (ССГ) як сучасної концепції ефективного співробітництва сільськогосподарських виробників та груп споживачів для формування продовольчих систем локального рівня, заснованих на виробництві високоякісної продукції безпечним способом, дослідити вітчизняний досвід локальних ініціатив прямих поставок продовольчої продукції від виробника до споживача та розробити пропозиції щодо запровадження моделей ССГ в Україні.Методика дослідження. Методологічну базу розроблення проблеми становлять наукові напрацювання зарубіжних і вітчизняних вчених, що досліджують можливості удосконалення взаємовідносин між виробниками і споживачами для розподілу зобов'язань і відповідальності у процесі виробництва та постачання безпечного продовольства. Прикладні аспекти ґрунтуються на систематизації досвіду інших країн щодо формування моделей ССГ з метою розробки заходів для запровадження нових соціальних взаємовідносин та комунікацій у коротких агропродовольчих ланцюгах в Україні. У дослідженні використано методи: узагальнення та абстрагування (для виявлення основних і відсторонення від несуттєвих властивостей ССГ), аналізу та синтезу (для дослідження сутності ССГ, його переваг та обмежень), абстрактно-логічний (для узагальнення висновків та формулювання пропозицій).Результати дослідження. Розроблено науково-прикладні засади запровадження моделі ССГ у вітчизняних умовах на основі прямих взаємозв'язків між виробниками та споживачами продовольства, що ґрунтуються на адекватному розподілі відповідальності, ризиків та вигід між ними. Охарактеризовано переваги розвитку ССГ для різних суб'єктів відносин у сфері локального агропостачання, зокрема вигоди для споживачів, виробників і місцевої економіки. Аналіз сучасної вітчизняної практики встановлення прямих взаємозв'язків між виробниками та споживачами дозволяє констатувати, що співпраця у виробництві та постачанні продовольчої продукції відбувається поки що у найпростіших формах родинної та товариської взаємодопомоги, регулярного продажу селянами певних видів продукції постійним клієнтам. Запропоновано комплекс заходів з поглиблення соціальної взаємодії та комунікації у продовольчому забезпеченні для поширення практики ведення ССГ в Україні.Елементи наукової новизни. Адаптовано теоретичні положення ССГ як новітньої концепції налагодження прямих зв'язків між виробниками і споживачами продовольства на основі розподілу вигід, відповідальності та ризиків між ними для використання у вітчизняній практиці; обґрунтовано доцільність поширення моделі ССГ в Україні, яка сприятиме підвищенню якості життя населення.

SummarySubject and purpose of work: Human capital is one of the key drivers of rural economic development. The purpose of this paper was to study the main assets of human capital in rural areas and to evaluate this human capital; to identify development trends and devise the recommendations for increasing the impact of human capital in Ukraine’s rural areas on individual incomes and economic growth.Materials and methods: The research focuses on evaluating the key assets of human capital in the rural areas of Ukraine – educations, health, qualifications, age and the integral evaluation of rural human capital. The data was gathered by random surveys of household living conditions conducted by the State Statistics Committee of Ukraine. Annual surveys cover 10,500 households.Results: Results demonstrate that there were positive dynamics under the education component, while the health component was constantly in decline. The quantitative scoring of assets allowed preparing an integrated evaluation of human capital in rural areas of Ukraine and observing the dynamics of change in years. This indicator had declined before 2008. A decrease in the level of rural human capital in Ukraine started with the activation of large-scale agri-business in the late 1990s. Since 2009, human capital in rural areas has been increasing. The dynamics of human capital development in the rural areas of post- Euromaidan Ukraine demonstrate the specific nature of its capitalisation. Profit per human capital in rural areas depends not on its rate but on the human capital (holder) employment profile.Conclusions: Received evaluations could be used for separation of priority state policy actions for balanced development, quantitative renovation and accumulation of human capital in rural areas.

Introduction. The agrarian sector of most countries is developing with large state support. Its directions are different and depend on the priorities of intergovernmental policies, such as the Common Agricultural Policy of the EU and strategic goals that are in line with national interests. At the 72nd session of the UN General Assembly, a Resolution United Nations Decade of Family Farming (2019–2028) is approved. The importance of farming problems on the international level aims to provide the basis for promoting a more effective state policy in the field of family farming and contributing to the achievement of food security as the part of sustainable development goals. Methods. The monographic method (the analysis of Ukrainian scientific researches concerning the issues of increasing the efficiency of sales of agricultural products), scientific knowledge and logical generalization (as regards the harmonization of farmers' production capacities and the needs of budgetary organisations in agricultural products), expert assessments (to justify the mechanism of attracting farmers to public procurement systems), abstract and logical (theoretical generalizations and formulation of conclusions) are used in the process of research. Results. The direction of state support of farming through the improvement of the regulatory mechanism for the represent of farms agricultural products to the public procurement market is substantiated. The need of budget organisations in agricultural production is assessed, the mechanism of facilitating access of farmers to the system of public procurement is proposed. The potential opportunities of the united territorial communities in promoting the sale of farm products are substantiated. They are outlined the directions of application of non-price criteria for public procurements of food. It is proposed to establish preferences for farm products in trade networks (supermarkets). Discussion. Proposals on the organizational and economic mechanism of marketing of farm products through the public procurement market will contribute to the formation of additional stable channels for agricultural products sale. Centralized purchasing of food products for budget organizations will be a significant factor in the development of farming, as well as the direction of providing the population with quality accessible food products. Keywords: farms, public procurements, sale of agricultural products.