The urgency of the article stated in the article is due to the need to revise traditional scientific views on certain peculiarities of criminal procedural evidence in connection with the expansion of the adversarial nature of domestic criminal proceedings. The purpose of the paper is to determine the essence of the category ‘burden of proof’ and justify the necessity of introducing it into scientific and law enforcement circulation. The main approach to the study of this problem was to carry out a critical analysis of the norms of the current criminal procedural legislation that regulates the requirements regarding the burden of proof and the views expressed on their proper understanding and application. The publication expresses the view that the distinction between such legal categories as ‘burden of proof’ and ‘burden of proof’ is proposed, the definition of the concept of ‘burden of proof’ is proposed and the rules for burden sharing between parties of criminal proceedings are analyzed. The material of the article represents both theoretical and practical value. They can be used for further research into the essence of the concept of ‘burden of proof’, as well as for proper understanding and enforcement of criminal procedural law enforcement activities.

The aim: Based on the research, to develop a scientific concept of medical and procedural aspects of restricting a person’s right to physiological integrity related to the removal of prohibited items from his/her body and formulate recommendations for their implementation in law enforcement practice. Materials and methods: The empirical basis of the study were five decisions of the European Court of Human Rights, the results of a survey of prosecutors, investigators, and lawyers, processing of materials of criminal proceedings. The practical evidence of the authors, their advocacy, and service in the prosecutor’s office was also taken into account. To demonstrate the method of prohibited substances’ concealment in a human body, a photographic image was used based on the results of the examination of a person using a scanner conducted by customs officials. The methodological basis of the research is a complex combination of general-scientific and special methods, in particular, system-structural, comparative-legal; sociological; statistical; as well as the method of generalization. Conclusions: The removal of evidence from a person’s body is a strip search. The basis for this investigative action should be a court decision, and in urgent cases, the prosecutor. This investigative action must be carried out with the obligatory participation of a physician. To this end, it is necessary to develop an appropriate medical protocol.

No abstract

Проаналізовано особливості процесуального порядку надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції, а також наявні на сьогодні проблеми практико-прикладного характеру, пов'язані з реалізацією положень ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України. Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії; воєнний стан; надзвичайний стан; район проведення антитерористичної операції.

Проаналізовано сучасні національні передумови інституалізації досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції. Відзначено, що детермінантами нормативного закріплення зазначеного інституту виступають об'єктивні та суб'єктивні чинники. З'ясовано сутність розглядуваного інституту, його місце в системі кримінального процесуального права. Звернено увагу на поліаспектне призначення інституту досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції. Ключові слова: досудове розслідування; інститут досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції; військовий стан; надзвичайний стан; інституалізація; інституціоналізація. Вступ. Протягом останніх двох років наша держава постає перед вкрай небезпечними викликами, на які вона повинна реагувати невідкладно й ефективно 1 [1-2]. Події, що відбуваються на Сході нашої держави, дестабілізація політичної обстановки, деструктивні процеси у багатьох сферах життя зумовили необхідність комплексного вирішення, в тому числі й законодавчим шляхом, проблемних питань, які притаманні сучасному аномічному суспільству. Потреба в суттєвому вдосконаленні нормативного регулювання торкнулася й сфери кримінального судочинства. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінальних 1 Згідно з даними дослідження Global Terrorism Index, яке щорічно проводить Інститут економіки та миру, аналізуючи небезпечні процеси у 162 країнах, наша держава протягом двох останніх років входить до 20 країн за небезпекою тероризму.