Aim Multifaceted long COVID caused by SARS-COV-2 affects all populations in the World and takes priority over any other research topics for health care. The purpose of study is to identify physiology-centered risks, prevalence, symptoms and laboratory findings in patients with long COVID in Ukraine. Methods A prospective, cohort study was carried out on 332 patients with long COVID after 4 weeks and more after acute infection COVID-19 from Jul 1, 2021, to Jul 1, 2022. Physiology-centered risks related to age, gender, body mass index (BMI), marital status and educational capacity, smoking, lifestyle, physical activity, and laboratory findings (before disease), and symptom distribution were analyzed. Results The cohort for the study consisted of 166 females and 107 males (mean age = 42; including young 18 (5.4%) and middle- and old-aged adults 314 (96.4%)). Increased BMI was in 61%, and less physical activity—65%. There were 4 clusters of symptoms related to physical, neurocognitive, pulmonary, and pain conditions. 95% of participants had ≥ 3 symptoms. The most common symptoms were fatigue (90%), muscular pain (85%), anosmia (70%), hair loss (70%), sleep disorders (70%), dyspnea (30%), and brain fog (25%). Among laboratory finding increased CRP (92.6%) and fibrinogen (82.7%) dominated. There are no differences between hospitalized and non-hospitalized patients in distribution symptoms. Conclusions The prevalence of long COVID is 23%, and its physiology-centered risk factors are related to age more 38 years, female sex, unhealthy lifestyle, increased BMI, and increased inflammatory markers during COVID-19. The most common symptoms are associated with neurocognitive and pain clusters.

Актуальність. У лютому 2018 року минуло 120 років з часу заснування першого українського медичного наукового громадського товариства лікарської комісії Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ), органом якого було періодичне видання-«Лікарський збірник», що з 2015 року видається як «Праці Наукового товариства Шевченка. Медичні науки» (ПНТШ МН). Мета. Розкрити обставини створення та розвитку лікарської комісії НТШ як першого організованого наукового медичного товариства, засади його видавничої діяльності, що стало плацдармом для становлення медичного наукового руху в Галичині, в еміграції, в сучасній Україні, стратегію розвитку у 2018-2022 роках, пріоритети видавничої діяльності в інтеграції в світовий науковий простір. Матеріали та методи. Систематизовано інформацію про 120-річну діяльність лікарської комісії НТШ, яка в останнє десятиліття отримала новий подих, продовжує свій розвиток і співпрацю з іншими науковими інституціями. Використано інформаційний пошук у Google Scholar, PubMed, вивчення літературно-історичних джерел, видавничої діяльності українських лікарів-науковців, які пов'язані з лікарською комісією на теренах Галичини, Австро-Угорщини, Польщі, Німеччини, Північної Америки, України. Результати. Доктор Євген Озаркевич 7 лютого 1898 року ініціював заснування лікарської комісії НТШ, а також поставив перед її обраними членами мету-видання власного наукового журналу, де тогочасні лікарі мали б змогу публікувати свої матеріали досліджень, спостережень і ділитись досвідом. Більше того, важливим завданням було створення фахової лікарської термінології українською мовою. Результатом спільної кропіткої праці стала поява шести перших випусків «Лікарського збірника» протягом 1898-1902 років. Головний редактор Євген Озаркевич вважав, що доцільно публікувати праці українською та іноземною, зазвичай німецькою, мовами

Наведено беззаперечні докази терміновості впроваджень сучасних підходів до вищої медичної освіти, які пов'язані з цифровими технологіями і Web 2.0; представлено можливості використання інформаційних технологій та інтеграції ресурсів Інтернету в медичній освіті, зокрема у викладанні важливої для майбутніх лікарів доклінічної дисципліни «Фізіологія». Пояснено «трихвильову теорію» Taekke J., Paulsen М., 2017 щодо використання цифрових технологій у медичній освіті, які на початку їхнього створення сприяли зменшенню уваги студентів, а зараз є джерелом мотивації й інформації для розбудови локального навчального середовища у світовому освітньому просторі. Описано переваги застосування цифрових навчальних платформ і ресурсів для здобування кваліфікації лікаря (магістра) та розвитку медичної кар'єри. Описано досвід працівників кафедри нормальної фізіології Львівського національного медичного університету у впровадженні цифрових технологій для зацікавлення студентів медиків до вивчення дисципліни «Фізіологія» («Студентська медіатека» в хмарному сховищі iCloud в українському й англомовному інтерфейсі та інші) з навчальними матеріалами відповідно до вітчизняних освітніх стандартів і рекомендацій світової медицини, досвід організації навчання викладачів шляхом соціальних медіа, співпраці з іншими установами в сфері освіти та обміну інформацією з он-лайн ресурсів: edX, MedEdPORTAL, Інтернет-форумів, спільноти практиків викладачів фізіології (Physiology Education Community of Practice, PECOP) та ін.

Given the rapid progress of modern science, integrative physiology holds a key place in medical education, as it studies patterns of human body functioning in terms of individual characteristics, epigenetic factors and endogenous effects on cellular mechanisms. Drawing on five years of experience in teaching physiology at Danylo Halytsky Lviv National Medical University, we highlight the importance of implementing applied integrative physiology in the training of future doctors. We present interpretation of physiological phenomena, adaptive mechanisms and compensation resources in the human body. The introduction of methods for assessing human functions in real time based on high-precision registration of individual functional characteristics and adaptive physiological mechanisms with high diagnostic value, allows future doctors to develop clinical competencies in modern principles of medical science, personalized medicine, and preventive healthcare strategies