Ключові слова: глобальна фінансова цивілізація, економічне відтворення, метаморфози глобального фінансового капіталу, надспоживання, перевиробництво, світ-система глобалізму, трансформаційне реформування національних фінансових систем, фінансово-економічна неоконвергенція. Літ. 3.

The article highlights the controversial issues of the state, contradictions and trends of modern globalization in the face of new challenges and threats associated with political, immigration, pandemic, climate, economic and trade shocks – Britain’s exit from the EU, the implementation of the US President’s policy “America Above All”, the beginning of trade de-globalization as a result of the revision of free trade agreements (FTAs) and the trade “war” between the United States and China, the impact of the global COVID-19 pandemic and climate change on deepening the global economic recession, the collapse of national economies and international trade, lack of financial resources for active government support of the health care systems, social protection, small and medium-sized businesses. Political, economic, managerial and academic circles are actively discussing the problems of the “end” of globalization, de-globalization, “new” globalization, the need for a “new world order”, which will actually embody the fundamental values ??of democracy, economic freedom, free trade and, at the same time, will strengthen social responsibility of the world community and its international institutions, the main geopolitical, geo-economic and military centers of power (primarily the United States, China, the European Union, Russia, etc.) for the preservation of peace on the basis of consensus, recognition of global priorities in countering climatic and epidemic threats to human life on Earth , consistent implementation of the Sustainable Development Goals to eradicate poverty in all its forms and manifestations, combat inequality within and between countries, ensure continuous, inclusive and sustainable economic growth and promote social inclusion. The article drew attention to the strengthening of the trends of protectionism and economic nationalism, in particular, the US withdrawal from the Trans-Pacific Partnership agreement and attempts to revise the North American Free Trade Agreement (NAFTA). The article shows the loss of the US leadership in world trade due to the accelerated economic development of other countries, primarily the Asian region. The discussion of these problems at the Davos Economic Forum led to the conclusion about the likely end of Atlanticism and globalization. At the same time, the UN report (2018) highlighted a special section on trade hyperglobalization. The article hypothesizes that the Bali Round (2013) of negotiations on trade began the fourth wave of its globalization, and proposes a new theory of international trade – the theory of globalization impact.

Олег Белорус  ЗАКОНОМЕРНОСТИ И ТЕНДЕНЦИИ ВОСПРОИЗВОДСТВЕННОЙ ЭВОЛЮЦИИ И СТРУКТУРНОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ ГЛОБАЛЬНОГО КАПИТАЛА С позиций глобальной политэкономии и экономической глобалистики исследуются процессы и проблемы воспроизводственной эволюции и структурной трансформации глобального финансового капитала в условиях формационной мирсистемы постиндустриального глобализма. На основе анализа и оценки закономерностей воспроизводственной динамики глобального капитала сформулирован объективный экономический закон опережающего роста глобального финансового капитала по сравнению с ростом ВВП/ВНП. Обоснованы выводы о неконтролируемом ускоренном самовозрастании виртуального глобального финансового капитала, которое ввергает глобальную экономику в нециклические перманентные кризисы перепроизводства и сверхпотребления фиктивных денежных ресурсов. Представлены авторские рекомендации, касающиеся перспективных глобальных финансовых стратегий. К л ю ч е в ы е с л о в а : глобальный капитал, финансовая глобализация, глобальная финансиализация, гиперфинансиализация, глобальная финансовая цивилизация.

Анотація. У статті розглянуто актуальні проблеми розвитку торгівлі у світі загалом, на континентах і в регіонах у їх межах, а також у групах країн із різним рівнем економічного розвитку. Визначено дев'ять особливостей розвитку світового ринку, що за 36 років зумовили зростання експорту товарів у 8 разів, а послуг у 12 разів. Проаналізовано зміни обсягів торгівлі під впливом фінансової кризи 2008-2010 рр. у світі загалом, країнах Великої сімки, а також Китаї та Індії, які мають найбільшу чисельність населення. Оцінено динаміку зовнішньоторговельного балансу в розвинутих країнах і тих, що розвиваються. Висвітлено ситуацію щодо відкритості економіки регіонів планети, а також інтеграції в глобальні ринки країн із різним рівнем економічного розвитку. Запропоновано новий індекс, котрий дає змогу визначити ефективність роботи зарубіжних філіалів багатонаціональних компаній. Показано залежність економіки 23 транзитивних і країн, що розвиваються, від експорту сировини, а також зміни структури експорту за його основними складовими на світовому рівні. На базі проведеного дослідження виявлено низку нових закономірностей спільного глобального поступу країн різного рівня розвитку. Ключові слова: світова торгівля, експорт, імпорт, рівень економічного розвитку країн, фінансова криза, зовнішньоторговельний баланс, глобальна економіка, структура експорту. Табл. 15. Літ. 29.

The article highlights the controversial issues of the state, contradictions and trends of modern globalization in the face of new challenges and threats associated with political, immigration, pandemic, climate, economic and trade shocks – Britain’s exit from the EU, the implementation of the US President’s policy “America Above All”, the beginning of trade de-globalization as a result of the revision of free trade agreements (FTAs) and the trade “war” between the United States and China, the impact of the global COVID-19 pandemic and climate change on deepening the global economic recession, the collapse of national economies and international trade, lack of financial resources for active government support of the health care systems, social protection, small and medium-sized businesses. Political, economic, managerial and academic circles are actively discussing the problems of the “end” of globalization, de-globalization, “new” globalization, the need for a “new world order”, which will actually embody the fundamental values of democracy, economic freedom, free trade and, at the same time, will strengthen social responsibility of the world community and its international institutions, the main geopolitical, geo-economic and military centers of power (primarily the United States, China, the European Union, Russia, etc.) for the preservation of peace on the basis of consensus, recognition of global priorities in countering climatic and epidemic threats to human life on Earth , consistent implementation of the Sustainable Development Goals to eradicate poverty in all its forms and manifestations, combat inequality within and between countries, ensure continuous, inclusive and sustainable economic growth and promote social inclusion. The article drew attention to the strengthening of the trends of protectionism and economic nationalism, in particular, the US withdrawal from the Trans-Pacific Partnership agreement and attempts to revise the North American Free Trade Agreement (NAFTA). The article shows the loss of the US leadership in world trade due to the accelerated economic development of other countries, primarily the Asian region. The discussion of these problems at the Davos Economic Forum led to the conclusion about the likely end of Atlanticism and globalization. At the same time, the UN report (2018) highlighted a special section on trade hyperglobalization. The article hypothesizes that the Bali Round (2013) of negotiations on trade began the fourth wave of its globalization, and proposes a new theory of international trade – the theory of globalization impact.