The article highlights the controversial issues of the state, contradictions and trends of modern globalization in the face of new challenges and threats associated with political, immigration, pandemic, climate, economic and trade shocks – Britain’s exit from the EU, the implementation of the US President’s policy “America Above All”, the beginning of trade de-globalization as a result of the revision of free trade agreements (FTAs) and the trade “war” between the United States and China, the impact of the global COVID-19 pandemic and climate change on deepening the global economic recession, the collapse of national economies and international trade, lack of financial resources for active government support of the health care systems, social protection, small and medium-sized businesses. Political, economic, managerial and academic circles are actively discussing the problems of the “end” of globalization, de-globalization, “new” globalization, the need for a “new world order”, which will actually embody the fundamental values ??of democracy, economic freedom, free trade and, at the same time, will strengthen social responsibility of the world community and its international institutions, the main geopolitical, geo-economic and military centers of power (primarily the United States, China, the European Union, Russia, etc.) for the preservation of peace on the basis of consensus, recognition of global priorities in countering climatic and epidemic threats to human life on Earth , consistent implementation of the Sustainable Development Goals to eradicate poverty in all its forms and manifestations, combat inequality within and between countries, ensure continuous, inclusive and sustainable economic growth and promote social inclusion. The article drew attention to the strengthening of the trends of protectionism and economic nationalism, in particular, the US withdrawal from the Trans-Pacific Partnership agreement and attempts to revise the North American Free Trade Agreement (NAFTA). The article shows the loss of the US leadership in world trade due to the accelerated economic development of other countries, primarily the Asian region. The discussion of these problems at the Davos Economic Forum led to the conclusion about the likely end of Atlanticism and globalization. At the same time, the UN report (2018) highlighted a special section on trade hyperglobalization. The article hypothesizes that the Bali Round (2013) of negotiations on trade began the fourth wave of its globalization, and proposes a new theory of international trade – the theory of globalization impact.

УДК 339.5 О. Г. Білорус академік НАН України, доктор економічних наук, професор, завідувач відділення глобальної економіки і міжнародних фінансів НДФІ ДННУ "Академія фінансового управління", Київ, Україна, o.bilorus@gmail ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0731-5649 В. І. Власов доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, Київ, Україна, vlasovvi@ukr.net АЗІЙСЬКА ФІНАНСОВО-ТОРГОВЕЛЬНА ЕКСПАНСІЯ ТА ФІНАНСОВИЙ МЕРЕЖЕВИЙ ГЛОБАЛІЗМ ІЗ ЯПОНСЬКО-КИТАЙСЬКОЮ СПЕЦИФІКОЮ Анотація. У статті розглянуто проблеми утворення регіональних об'єднань країн на прикладі Азійського континенту з оцінкою еволюції поняття "інтеграція" від початкового його тлумачення як комбінації в одне ціле окремих частин до сучасного -як поєднання економік країн із проведенням загальної економічної політики, що забезпечує зрощення їхніх господарських комплексів із формуванням регіональної міжгосподарської системи. Окреслено фактори інтенсивності розвитку глобальної й глобально-регіональної економічної інтеграції, а також ті, що сприяють досягненню ефективності міжнародної регіональної економічної інтеграції з виокремленням у історичному аспекті кількох етапів інтеграційних процесів. Описано поступ торгівлі товарами країн Азії з визначенням потоків до і з розвинутих країн, тих, що розвиваються, транзитивних країн та в межах Азійського континенту з аналізом змін частки експорту й імпорту по цих групах країн. Підкреслено, що саме зростання азійської континентальної економіки значною мірою зумовило стрімке збільшення обсягів міжнародної торгівлі товарами. Проаналізовано розбудову економіки й торгівлі двох потужних торговельно-економічних угруповань -AСEAН і AПTA, а також зміни торговельного балансу та величини інвестицій. Ключові слова: регіональна інтеграція, міжнародна торгівля, експорт, імпорт, розвинуті країни, Азійський континент, торговельні об'єднання, торговельний баланс. Рис. 1. Табл. 9. Літ. 11.Abstract. The article deals with the problems of creating regional associations of countries on the example of the Asian continent with an assessment of the evolution of the concept of 'integration' from primary as a combination of separate parts into a single whole to modern as a combination of countries with a single economic policy, which ensures the fusion of economic complexes with the formation of a regional economic system. The authors outline the factors that ensure the intensity of development of global Фінансова глобалізація "Фінанси України", 2'2019 8 and regional integration are described, as well as the actors contributing to the achievement of the efficiency of international regional economic integration with the destinguishing in the historical aspect of several stages of integration processes. It is stressed that the development of the Asian continental economy was largely due to the rapid increase in the volume of international trade in goods. The development of the economy and trade of two powerful trade and economic associations -ASEAN and APTA, as well ...

Анотація. У статті розглянуто актуальні проблеми розвитку торгівлі у світі загалом, на континентах і в регіонах у їх межах, а також у групах країн із різним рівнем економічного розвитку. Визначено дев'ять особливостей розвитку світового ринку, що за 36 років зумовили зростання експорту товарів у 8 разів, а послуг у 12 разів. Проаналізовано зміни обсягів торгівлі під впливом фінансової кризи 2008-2010 рр. у світі загалом, країнах Великої сімки, а також Китаї та Індії, які мають найбільшу чисельність населення. Оцінено динаміку зовнішньоторговельного балансу в розвинутих країнах і тих, що розвиваються. Висвітлено ситуацію щодо відкритості економіки регіонів планети, а також інтеграції в глобальні ринки країн із різним рівнем економічного розвитку. Запропоновано новий індекс, котрий дає змогу визначити ефективність роботи зарубіжних філіалів багатонаціональних компаній. Показано залежність економіки 23 транзитивних і країн, що розвиваються, від експорту сировини, а також зміни структури експорту за його основними складовими на світовому рівні. На базі проведеного дослідження виявлено низку нових закономірностей спільного глобального поступу країн різного рівня розвитку. Ключові слова: світова торгівля, експорт, імпорт, рівень економічного розвитку країн, фінансова криза, зовнішньоторговельний баланс, глобальна економіка, структура експорту. Табл. 15. Літ. 29.

The article highlights the controversial issues of the state, contradictions and trends of modern globalization in the face of new challenges and threats associated with political, immigration, pandemic, climate, economic and trade shocks – Britain’s exit from the EU, the implementation of the US President’s policy “America Above All”, the beginning of trade de-globalization as a result of the revision of free trade agreements (FTAs) and the trade “war” between the United States and China, the impact of the global COVID-19 pandemic and climate change on deepening the global economic recession, the collapse of national economies and international trade, lack of financial resources for active government support of the health care systems, social protection, small and medium-sized businesses. Political, economic, managerial and academic circles are actively discussing the problems of the “end” of globalization, de-globalization, “new” globalization, the need for a “new world order”, which will actually embody the fundamental values of democracy, economic freedom, free trade and, at the same time, will strengthen social responsibility of the world community and its international institutions, the main geopolitical, geo-economic and military centers of power (primarily the United States, China, the European Union, Russia, etc.) for the preservation of peace on the basis of consensus, recognition of global priorities in countering climatic and epidemic threats to human life on Earth , consistent implementation of the Sustainable Development Goals to eradicate poverty in all its forms and manifestations, combat inequality within and between countries, ensure continuous, inclusive and sustainable economic growth and promote social inclusion. The article drew attention to the strengthening of the trends of protectionism and economic nationalism, in particular, the US withdrawal from the Trans-Pacific Partnership agreement and attempts to revise the North American Free Trade Agreement (NAFTA). The article shows the loss of the US leadership in world trade due to the accelerated economic development of other countries, primarily the Asian region. The discussion of these problems at the Davos Economic Forum led to the conclusion about the likely end of Atlanticism and globalization. At the same time, the UN report (2018) highlighted a special section on trade hyperglobalization. The article hypothesizes that the Bali Round (2013) of negotiations on trade began the fourth wave of its globalization, and proposes a new theory of international trade – the theory of globalization impact.

The most influential factors in the life of every person and of humanity as a whole during the last 30-40 years are the processes of globalization. Hundreds of books and thousands of articles are devoted to the study of their development, evaluation methodologies and problems that arise in this area. In order to help the current generation of young people better understand themselves and the processes of globalization, their positive possibilities, and, also, to prevent their negative impact on the life of the planetary community, individual countries and human experts in the field of new megascience «global studies» prepared and used in higher education special textbooks. One of the latest is the book «Globalization and global studies» prepared by Prof. V. Zinchenko.