Вступ. Результати лікування абдомінального сепсису (АС) незадовільні. Найтяжчою його формою є третинний перитоніт (ТП). Факторами, що обтяжують перебіг ТП, є прогресування антибіотикорезистентності, зменшення резервів антибактеріальної терапії, поліморбідність. Сьогодні немає дієвих шкал прогнозування перебігу ТП, що робить проблему однією з найгостріших в абдомінальній хірургії. Мета. Опрацювати спосіб прогнозування перебігу ТП для покращання його діагностики й лікування. Матеріали і методи. Проспективно обстежені 109 пацієнтів з приводу перитоніту. У 18,3% хворих на 3 - 12-ту добу виявлені ознаки ТП, від якого померли 90% хворих. Результати. З використанням статистичного методу відібрані 19 найбільш прогностично значущих показників, інтегровані у шкалу прогнозування ризику виникнення ТП, що відзначалася високим ступенем точності, специфічності та чутливості. Висновки. ТП є найтяжчою формою АС. Застосування запропонованої шкали дозволило з високою точністю прогнозувати ризик виникнення ТП. Застосування шкали прогнозування ризику виникнення ТП сприяло ефективній діагностиці захворювання.

The aim of the research was to investigate the microbial spectre of tertiary peritonits (TP) and its antibiotic resistance as the way to improve the diagnostics and treatment of TP. Materials and methods. Prospective research enrolled 109 patients with secondary peritonitis. Tertiary peritonitis developed in 18,3 % of cases. Samples of peritoneal exudate had been drawn upon index operation, relaparotomy and on the day of diagnosis of TP. Blood sampling was performed in patients with persistent fever, impaired consciousness, prolonged (>4 days) discharge from drainage tubes and on the 1st day of diagnosis of TP. Antibacterial susceptibility was evaluated using Hinton-Müller media. Results and discussion. Patients were divided into 2 groups: with secondary peritonitis (89) and with TP (20). In TP group, cultivation of 76,2 % of primary specimens resulted in replantable and identifiable growth, presenting a shift towards Gram-negative flora and higher incidence of Candida albicans. Following the development of TP, hemocultures were positive in 15,1 %, presented mainly by Proteus spp. and non-albicans Candida spp. Second-group carbapenems, tigecycline and piperacillin-tazobactam had shown the highest activity in pathogens of TP. Caspofungin proved to be the most potent antifungal agent, especially towards non-albicans Candida spp. Antibiotic resistance in TP group was marked in 63,8 %. Conclusions. Tertiary peritonitis is one of the most severe forms of abdominal sepsis with highest mortality. Causing pathogenic flora in case of TP is mainly Gram-negative and coccal with high rates of antibiotic resistance both in vitro and in vivo. Fungi, presented predominantly by Candida non-albicans substrains, show an increasing content in peritoneal exudate and major effect upon mortality in TP. In case of TP, a significant percent of peritoneal specimens do not provide any culture growth despite of observing stringent sampling, transportation and cultivation rules. Antimicrobial therapy of TP can never be standardized and should always be thoroughly based upon regular and proper peritoneal and blood sampling.

Îðèã³íàëüí³ äîñë³äaeåííÿ Original Researches ÂñòóïВторинний перитоніт (ВП) як один із проявів абдомінального сепсису є найчастішим ускладненням гострих хірургічних захворювань черевної порожнини [8][9][10][11]14]. Прокальцитонін та С-реактивний білок (СРБ) широко використовують як біомаркери абдомінального сепсису в оцінці його перебігу та прогнозуванні [2][3][4]. Саме їх визначають як маркери системного бактерійного запалення незалежно від локалізації первинного вогнища [16, 19, 20]. У випадку появи найтяжчої форми абдомінального сепсису -третинного перитоніту (ТП) -клініко-лабораторні маркери оцінки стану хворого дотепер є недостатньо вивченими [7]. Особливої актуальності набув моніторинг цих біомаркерів у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ), де клініцисти стикаються з труднощами диференціації асептичної та бактерійної етіології синдрому системної запальної відповіді [12, 15].Мета дослідження -вивчити особливості змін рівнів прокальцитоніну та СРБ сироватки крові як біомаркерів розвитку ВП і ТП. Ìàòåðèàëè òà ìåòîäèУ проспективне дослідження включено 109 хворих із ВП, прооперованих у клініці хірургії та ендоскопії (клінічна база -1-ше та 3-тє хірургічні відділення Комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова) за період 2010-2015 рр. Причини ВП: гострий гангренозний перфораційний апендицит (29,4 %), перфораційна виразка шлунка (11 %) або

The objective of the research was to give a comparative characteristic of parameters of humoral and cellular immunity in the development of secondary and tertiary peritonitis. Materials and methods. The research enrolled 109 patients with secondary peritonitis, 20 of whom developed tertiary peritonitis. Changes in humoral and cellular immunity were evaluated by serial blood tests for the determination of leukocyte count, the relative number of lymphocytes, Ig A, M, and G levels, as well as by counting the phagocytic index, the phagocytic number and the leukocyte intoxication index. The statistical processing of the obtained data was made using the STATISTICA 5.0 software (StatSoft, USA). Results. All the patients were divided into 2 groups: the group of patients with secondary peritonitis (n=89) and the group of patients with tertiary peritonitis (n=20). In the development of tertiary peritonitis, leukocytosis, relative lymphocytopenia and high values of the leukocyte intoxication index persisted during the entire observation period. In tertiary peritonitis, the phagocytic index was significantly lower only on the day of hospitalization. In the group of tertiary peritonitis, the phagocytic number decreased significantly until the 7th day after surgery. Ig A, M and G levels were lower since admission and subsequently decreased as compared to the results in the group of patients with secondary peritonitis. Conclusions. 1. Tertiary peritonitis is the most severe form of abdominal sepsis with high rates of mortality and rather difficult early diagnosis. 2. With the development of tertiary peritonitis, leukocytosis increases and relative lymphocytopenia develops. 3. The reduction in phagocytic index is indicative for the prognosis of tertiary peritonitis. 4. Ig A and M levels are significantly lower, and the leukocyte intoxication index is high at the time of hospitalization in patients who subsequently develop tertiary peritonitis. Problem statement and analysis of the recent researchFor decades, abdominal sepsis remains an actual and still unresolved problem of emergency surgery [1,2]. Present contradictions in the approaches to diagnosis and treatment of its most frequent manifestation -secondary peritonitis (SP) -indicate its special complexity [3,4]. The nature of the immune response, as one of the leading components of the pathogenesis of sepsis, allows the surgeon to evaluate not only the efficacy of treatment, but also to predict the further course of the disease [5,6,7,8]. Nowadays, the patient's immune status in tertiary peritonitis (TP) is not sufficiently studied and requires in-depth analysis, namely from the perspective of prediction of changes in its parameters [9,10].The objective of the research was to give a comparative characteristic of parameters of humoral and cellular immunity in the development of SP and TP.