«Ми залучали широке коло авторів не лише Інституту літератури, а й працівників Національного музею Тараса Шевченка, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського, Інституту української мови, Інституту історії України, бо мали на меті зробити цілісний комплекс з біографічних відомостей, осмислити його літературну, образотворчу, епістолярну спадщину. Дослідити Шевченка в усій багатоманітності його вияву, як особистісного так і творчого»,-зазначив під час виступу академік Микола Жулинський. «Шевченківська енциклопедія» репрезентує світові постать творця нації, геніального українського поета й видатного художника, окреслює його роль у становленні національної культури, у боротьбі за державну незалежність України. Видання пропонує надійну фактографічну й інтерпретаційну базу для вивчення і популяризації спадщини Шевченка. Над виданням шевченкознавці працювали понад двадцять років. Особливо інтенсивно робота розгорнулася в останнє десятиріччя перед 200-літнім ювілеєм від дня народження поета. «Шевченківська енциклопедія» містить 6307 статей різного обсягу-від короткої довідки до розлогого монографічного нарису, 5800 ілюстрацій, із яких 453-на кольорових вклейках. Загальний обсяг видання становить 5360 сторінок (646 обліково-видавничих аркушів).
In Encyclopedia of Modern Ukraine, in articles about scientists there is a tendency to cover other activities, in which they have manifested themselves in addition to science. In this regard, the study traces the main problems that arise in the preparation of an article information when a person is submitting in science as well as in other activities (social activity, policy, art, literature, sports, etc.). Biographical information in articles about scientists depends on their implementation level in several areas of life.
Objective: a retrospective analysis of the results obtained by typing HLA-A, -B antigens and HLA DRB1 allele groups in patients with rheumatoid arthritis (RA) in the Rostov population.Materials and methods: typing of patients with rheumatic inflammatory diseases who were on inpatient treatment in the rheumatology department of the SBI “OKB No. 2” was carried out in the LITT SBI RO "BTS" in 2019-2020. 41 patients (9 men, 32 women, median age — 42 years) were diagnosed with RA. All patients were typed by HLA-DRB1 alleles by real-time polymerase chain reaction with DNA-TECH reagents (Russia). To isolate DNA, a set of Sample-Rapid-Genetics was used by NPO DNA Technology LLC. 39 patients were typed аccording to HLA-A, -B. Typing was carried out by a standard lymphocytotoxic test with DILEN reagents (Czech Republic). Lymphocytes were isolated in a density gradient of “Lympholot”, DILEN company. The control group consisted of healthy residents of the Rostov population (donors of the hematopoietic stem cell registry).Results: a retrospective analysis showed that HLA DRB1*04 occurs in 46.3% of the Rostov population with RA, in 61.1% of the seropositive RA group (control — 20%). There was a decrease in the frequency of HLA DRB1*13 (9.7%) compared to the control (24.4%).Conclusions: the high level of reliability (p<0.001) of the increase in the frequency of HLA DRB1*04 alleles confirms their associative relationship with RA in the Rostov population. A decrease in the frequency of HLA DRB1*13 indicates the protective function of these alleles in RA. Typing results are important for early diagnosis of RA.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.