However, the approach to designing laboratory stands for training students and electrical personnel on the specifics of using digital protections in most cases has remained the same, which does not allow for fully realizing their potential. The purpose of the work is to improve the quality of the knowledge and practical skills received by students in the work with digital protection blocks. To achieve the goal, a specialized laboratory stand for testing digital security terminals has been developed. The stand consists of a mathematical model of the protected object, implemented in the form of a computer program and hardware, which allows real-time conversion of changes in model mode parameters into physical signals transmitted to the digital protection device. The stand provides the terminal feedback with the model, which makes it possible to study the protection behavior in the characteristic operating modes of the protected element. The protection of the "line-transformer" block using the Siprotec 4 7SJ6 Siemens terminal is considered. It is possible to calculate the protection operation parameters, configure the digital protection device, and also check the correct operation of the protections by automatically simulating normal and emergency operation modes of the protected object. The software and hardware of the stand makes it easy to expand its capabilities by adding new models of power system objects and other digital protection devices. The equipment used in the developed stand does not require significant capital investments, which makes this approach accessible to higher educational institutions.

No abstract

No abstract

Питання біологічної безпеки та біозахисту мають важливе значення для репутації та відповідальності кожної наукової установи, будь то дослідницька, наукова чи виробнича. Кожен ризик – яким би малим він не був – повинен бути врахований, оцінений та належним чином пом’якшений. У цій статті ми проводимо огляд основних патогенних біологічних об’єктів, надаємо статистику співвідношення виявлених випадків захворювання та смертності серед основних лабораторно-набутих інфекції (Laboratory-acquired infections) (LAI) та співвідношення виявлених випадків захворювання та смертності серед основних умовно-патогенних біологічних агентів. Розглядаємо підбір заходів, що керують впровадженням біобезпеки та біозахисту в обмежених середовищах, і те, як вони застосовуються в Україні, серед чого визначаємо, які заходи проводять у лабораторії кожного рівня біологічної безпеки (Biological safety levels) (BSL). Коротко характеризуємо особливості контролю за мікробіологічним забрудненням біотехнологічної та фармацевтичної продукції. В результаті проведеного аналізу можемо зробити висновок, що хоча біобезпека та біозахист направлені на здійснення різних цілей, вони часто вирішуються разом, особливо в умовах обмеженого використання, призначені для забезпечення безпеки працівників лабораторій, включають використання різних первинних та вторинних бар’єрів, багато з яких зумовлені появою нових технологій у галузі матеріалознавства та техніки. Ключові слова: біозахист, біобезпека, охорона праці, група ризику, LAI, BSL

No abstract