The technological complex of veterinary-sanitary and organization-economic arrangements, conducted for prophylaxis and fight against infectious diseases inevitably includes disinfection, directed on inactivation of pathogenic agents in the environment. At applying new disinfectants in practice in the whole structure of the technological process of animal husbandry products, it is necessary to determine their sensitivity to the circulating microflora. The aim of the study was to establish the effectiveness of using new disinfecting preparations of different chemical groups and to determine regimes of their application in the whole complex of anti-epizootic prophylactic arrangements. Disinfecting preparations “Hermicidan FF plus”, “Peroxan forte”, “Viro-xal” were used in experiments. The quality of the conducted disinfection was controlled by separation of sanitary-representative microorganisms – bacteria of the colon bacillus group. It has been established, that the disinfecting preparations “Hermicidan FF plus”, “Peroxan forte”, “Viro-xal” have bactericidal properties relative to the sanitary-representative microorganisms and can be used in the general complex of sanitary-hygienic arrangements. The disinfectant “Hermicidan FF plus” has bactericidal properties in concentration 0,5 % at exposition 1 hour, preparation “Peroxan Forte” is effective at using in concentration 1,0 % at exposition 1 hour, and the disinfecting means “Viro xal” acts bactericidially in concentration 1,0 % at exposition 3 hours. For today the question of search for new technological, high-effective disinfecting preparations that correspond to existent requirements of biological safety and protection remains urgent.

Викладено результати досліджень, що пов'язані з вивченням зміни якісних показників та технологічних властивості м'яса і сала свиней за умов різного складу раціонів, а саме з додаванням Свинцю і Кадмію (сумісно та окремо) в дозі 20 гранично допустимих концентрацій. Надана оцінка ефективності захисного технологічного прийому (згодовування експериментальної рослинної добавки) при одночасному надходженні з раціоном важких металів, з метою відновлення якості продукції свинарства. Встановлено, що Свинець і Кадмій, як при сумісному так і окремому надходженні в організм молодняка свиней з кормом, мали негативний вплив на харчову та біологічну цінність свинини та її технологічні властивості. Під їх дією знижувалась калорійність м'яса, утримання в ньому білку, жиру, сухих речовин, при цьому найсуттєвіші зміни спостерігалися у тварин ІV групи, де Свинець і Кадмій надходив разом. Активна кислотність м'яса та її вологоутримуюча здатність тварин всіх груп знаходились в межах норми. Однак у тварин, які отримували з раціоном підвищені дози важких металів, рН м'яса дещо змінювалось в бік нейтрального середовища (рН-5,3-5,5, при контролі рН-5,1), вологоутримуюча здатність м'яса дослідних тварин коливалась від 55,1 % до 56,5 % (контроль-55,1 %). Під впливом різних за складом раціонів відбувались зміни якісних показників сала дослідних свиней, при цьому достовірно знижувався відсоток сухої речовини (до 2,84 %) і жиру (до 2,79 %) порівняно з контролем. Згодовування тваринам разом з раціоном, що містив важкі метали, експериментальної рослинної добавки, сприяло покращенню калорійності м'яса (до 19,4 %), сухої речовини (до 9,4 %), білково-якісного показника (до 5,9 %) порівняно із тваринами, що отримували з раціоном важкі метали, але без застосування цього технологічного прийому. Цей технологічний прийом сприяв також покращенню якісних показників сала тварин. А саме, відмічалось збільшення % сухої речовини (від 0,4 % до 2,5 %), жиру (від 0,7 % до 3,2 %) та зменшення клітинних оболонок у салі (від 8,6 % до 25 %) порівняно із показниками тварин ІІ-ІV груп та наближення їх до показників контролю Ключові слова: свинина, сало, якість, важкі метали, вологоутримуюча здатність, експериментальна рослинна добавка

No abstract