The article is devoted to the substantiation of approaches to the effective use of advantages and minimization of disadvantages and losses of e-learning as a mean of forming mathematical competence of students in the conditions of research-oriented educational process. As a result of the ascertaining experiment, e-learning has certain disadvantages besides its obvious advantages (adaptability, possibility of individualization, absence of geographical barriers, ensuring social equality, unlimited number of listeners, etc.). However, the nature of these drawbacks lies not as much in the plane of opportunity itself as in the ability to use them effectively. On the example of the e-learning course (ELC) “Mathematical Analysis” (Calculus) of Borys Grinchenko Kyiv University, which is developed on the basis of the Moodle platform, didactic and methodical approaches to content preparation and organization of activities in the ELC in mathematics are offered. Given the specifics of mathematics as a discipline, the possibility of using ELCs to support the traditional learning process with full-time learning is revealed, introducing a partially mixed (combined) model. It is emphasized that effective formation of mathematical competence of students by means of e-learning is possible only in the conditions of research-oriented educational environment with active and concerned participation of students and partnership interaction. The prospect of further research in the analysis of e-learning opportunities for the formation of students’ mathematical competence, in particular, research and investigation tools, and the development of recommendations for the advanced training programs of teachers of mathematical disciplines of universities are outlined.

The article is devoted to the substantiation of approaches to the effective use of advantages and minimization of disadvantages and losses of e‑learning as a mean of forming mathematical competence of students in the conditions of research-oriented educational process. As a result of the ascertaining experiment, e-learning has certain disadvantages besides its obvious advantages (adaptability, possibility of individualization, absence of geographical barriers, ensuring social equality, unlimited number of listeners, etc.). However, the nature of these drawbacks lies not as much in the plane of opportunity itself as in the ability to use them effectively. On the example of the e-learning course (ELC) “Mathematical Analysis” (Calculus) of Borys Grinchenko Kyiv University, which is developed on the basis of the Moodle platform, didactic and methodical approaches to content preparation and organization of activities in the ELC in mathematics are offered. Given the specifics of mathematics as a discipline, the possibility of using ELCs to support the traditional learning process with full-time learning is revealed, introducing a partially mixed (combined) model. It is emphasized that effective formation of mathematical competence of students by means of e-learning is possible only in the conditions of research-oriented educational environment with active and concerned participation of students and partnership interaction. The prospect of further research in the analysis of e-learning opportunities for the formation of students’ mathematical competence, in particular, research and investigation tools, and the development of recommendations for the advanced training programs of teachers of mathematical disciplines of universities are outlined.

Зі збільшенням доступності Інтернету і стрімкого розвитку засобів комунікації, потреби в доступності до інформаційно-телекомунікаційних ресурсів, незалежно від місця їх надходження, постійно зростають. Одними з осередків таких ресурсів є заклади вищої освіти (ЗВО). Сучасні ЗВО і їх корпоративні мережі – це багаторівневе ієрархічне середовище, у якому стикаються інтереси і дані різних груп користувачів: студентів, науково-педагогічних працівників, адміністрації тощо. Оскільки периметр класичної корпоративної інформаційної мережі ЗВО продовжує розвиватися, саме застосування смартфонів, планшетів та інших кінцевих пристроїв з вебдодатками або спеціалізованими АРМ-ами сприяє невідворотній зміні освітнього процесу. Це, своєю чергою, надає користувачам можливість отримувати доступ до навчальних сервісів ЗВО знаходячись як в освітньому закладі, так і поза його межами. Разом з тим при впровадженні концепції доступу до інформації виникає цілий ряд завдань, які необхідно вирішити в процесі забезпечення інформаційної та кібербезпеки ЗВО, а саме: забезпечити: запобігання несанкціонованого доступу до приміщень ЗВО та його локальної мережі; виконання вимог і рекомендацій існуючих політик інформаційної та кібербезпеки; контроль підключених до корпоративної мережі пристроїв на предмет відповідності діючим політикам; логічний поділ корпоративної мережі на зони безпеки без зміни існуючої інфраструктури тощо. Крім захисту інформації обмеженого доступу, необхідно також забезпечити безпеку інформаційних систем ЗВО, зокрема, наприклад, такої системи, як «Електронний Університет». Випадкове або цілеспрямоване виведення цих систем з ладу може зупинити процес навчання і порушити договірні умови між навчальним закладом та студентом (у разі оплати освітніх послуг), нанести матеріальний, моральний та інший збиток громаді навчального закладу та ЗВО в цілому внаслідок проєктно-технологічної та/або інформаційної діяльності. Саме тому питання забезпечення інформаційної і кібербезпеки ЗВО нині є надзвичайно актуальним.

The paper analyzes possible methods for ensuring the availability of information in wireless access systems for remote subscribers. The prerequisites and positive aspects, as well as the limiting factors of using phased antenna arrays for this purpose, are considered. Relatively simple methods of increasing the signal level at the receiving point are proposed based on: accelerating metal-plate lens (MPL); ring directors; the location of the vibrator emitters of the router combined in terms of polarization. The results of several experimental studies on the use of MPL to increase the signal level in the direction of a remote subscriber of the Wi-Fi system, carried out by the authors using the developed software and hardware, are presented. The data on the influence of MPL on the data transfer rate, the spatial distribution of the router field in the azimuthal and elevation planes, and polarization, as well as on the frequency spectrum of the received signal are presented. The angular parameters of the shading regions are estimated, where the reception conditions deteriorate when the lens is located near the access point.

No abstract