The article is devoted to the analysis of features that arise when committing transactions by children and minors in the development of information society, identifying problems that arise when committing such transactions out of their legal capacity, as well as to the issue of the protection of violated rights and legitimate interests of children and minors due to the pandemic. The dialectical method of cognition, the method of system-structural analysis, he formal-logical method, the comparative-legal method, the method of logical analysis and dogmatic interpretation of legal norms were used preparing the article. The structure of the body of the text is comprised of such sections as introduction, methodology, analysis of recent research, results and discussion, conclusions. The main conclusion of the study is the establishing the need to clarify the amount of legal capacity of children and minors in different age groups. It is proposed to consolidate the division of minors into the following groups: from birth to 6 years; from 6 to 10 years; and from 10 to 14 years.

No abstract

У статті досліджено один зі спеціальних видів заповідальних розпоряджень заповідача - заповідальний відказ. Визначено, що добре відомий українському законодавству заповідальний відказ широко застосовувався ще в Стародавньому Римі, де мав назву legatum. Доведено, що заповідальний відказ служить гарантією для тих родичів чи близьких спадкоємця, які в силу свого віку, життєвих позицій або інших обставин не можуть забезпечити себе житлом чи засобами для існування й у разі спадкування за заповітом можуть у подальшому втратити успадковане майно, матеріальні цінності та інше. Визначено, що до підстав утрати чинності заповідальним відказом належать: відмова відказоодержува-ча від заповідального відказу; випадки, коли відказоодержувач не скористався своїм правом витребування виконання заповідального відказу протягом трьох років з моменту прийняття спадщини спадкоємцем, а також втрата відказоодержува-чем права на одержання заповідального відказу, як негідного відказо-одержувача. Визначено, що спадкоємець, на якого покладений заповідальний відказ, зобов'язаний виконувати його лише в межах реальної вартості майна, що перейшло до нього у спадщину. Спочатку погашаються наявні в заповідача борги, потімзадовольняються інтереси осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Лише після виплати боргів і відрахування обов'язкової частки майно, яке залишилося, передається відказоодержувачу. Встановлено, що відказоодержувач не має право вселяти в житло членів своєї сім'ї. Проте коли у від-казоодержувача є неповнолітні діти, він має право вселитись у таке житло разом зі своїми дітьми. Таке положення найкращим чином забезпечує інтереси неповнолітніх. Визначено, що предметом заповідального відказу може бути передан-ня відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини. Тобто фактично спадкодавець розпоряджається власністю, яка йому не належить, що суперечить правовим засадам права власності. Тому такий заповідальний відказ виходить за межі, встановлені в Цивільному кодексі України, тому може не виконуватися спадкоємцем. Також запропоновано норми, які покращать інститут заповідального відказу в Україні.

The main problems of civil proceedings that need effective tools to address them in Ukraine are: (1) deadlines for civil cases, (2) ineffective regulation of various procedural stages and court proceedings, (3) insufficiently developed institutions and tools for judges to expedite consideration of a case in a separate case or effectively consider repeated cases. The purpose of the study is to develop scientifically sound proposals and recommendations for the implementation of the principles of Adaptive Case Management in civil litigation. The ACM (Adaptive Case Management) system has proposed as the newest tools that can ensure the adaptation of the civil justice system to the new operating conditions. The main element in the ACM approach is a case, which can include a large number of elements -people, events, documents, processes, discussions and more. Adaptability means that each case can be unique and adapted to the current situation. Using of digital tools in civil proceedings ensure the optimal ratio of activity of the parties and the court in the conduct of proceedings in civil cases, speed up processes, increase efficiency. Adaptive Case Management in civil litigation will ensure the optimal balance of activity between the parties and the court in litigation in civil cases. This innovation will improve the organization of proceedings in civil proceedings, which will increase the efficiency of justice and the effectiveness of civil proceedings and will be the basis for a conceptual rethinking of the role and function of judges and parties in the proceedings.

No abstract