Introduction. In the conditions of globalisation of the world economy and informatisation of society, transparency is one of the most important factors of enterprise development. Openness of information concerning business organisation, performance of activities, implementation of innovations and social activity is a criterion for corporate management culture at the enterprise that determines its investment attractiveness and increasing market value, and creates preconditions for strengthening enterprises' competitive positions in the market. Purpose. The purpose of the work is to identify the main elements of the enterprise transparency, substantiate methodological principles of its evaluation, conduct empirical research and test the hypothesis of the transparency impact on the main indicators of the enterprise activity. Methods. The methods of comparison, critical analysis and generalisation were used during the research, which allowed the authors to determine the essence, elemental composition and methodical principles for the evaluation of the company's transparency. Also the methods of scoring, complex integrated assessment and correlation analysis were used to determine the level of transparency of retail networks by individual elements and study the link strength between transparency and the results of activities of trade enterprises. Results. According to the results of the research, the essence of transparency is defined as the transparency of relations between the company and its main stakeholders (owners, employees, buyers, resource providers, community, state), the content of which is disclosed through the set of characteristics of financial, legal, organisational, social anticorruption transparency. To determine the level of the enterprise transparency, a set of indicators reflecting transparency in the context of its main elements and formed based on the open data by enterprises, is substantiated. The conducted study of transparency of 25 Ukrainian retail chains made it possible to conclude that their level of openness is low (the level of transparency in general is 37.5% in aggregate). Only legal and financial aspects of the activities of enterprises among numerous types of transparency investigated are reflected in corporate websites in sufficient volume (56.6% and 54.2%, respectively). Also, we have determined formal disclosure of information concerning organisational structure of enterprises, associates and subsidiaries (36.0%), social activity (35.4%). The lowest level of openness of trade networks regarding the implementation of anticorruption programs (5.2%) is noted. According to the results of the correlation analysis, we have determined a strong dependence of profit dynamics (y1) of trading enterprises on legal (r x2y1 =0.53), organisational (r x3y1 =0.50) and financial (r x1y1 =0.45) transparency. Also, a direct impact of legal (r x2y2 =0.46), social (r x4y2 =0.41) and anticorruption transparency (r x5y2 =0.31) on dynamics of profitability of sales (y2) has been specified. Conclusion. Res...

Мета. Метою дослідження є визначення перспектив формування та розвитку кластерів сфери харчування за регіонами України. Для досягнення цієї мети обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання регіонів із точки зору формування кластерних структур сфери харчування, визначено види економічної діяльності, прийнятні для розвитку кластеру, розраховано коефіцієнти локалізації за регіонами України, обґрунтовано види економічної діяльності для формування ядра кластеру за регіонами, здійснено ранжування регіонів за перспективністю формування кластерних структур у сфері харчування. Методологія / методика / підхід. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи галузевого аналізу, узагальнення та систематизації – для визначення видів економічної діяльності, прийнятних для розвитку кластеру сфери харчування; багатовимірного статистичного аналізу – для групування регіонів за галузевою ознакою підприємств, які є ядром кластеру; багатокритеріальної оцінки – для визначення перспектив щодо формування кластерних структур сфери харчування за регіонами. Вихідною базою дослідження стали дані Державної служби статистики щодо розвитку регіонів України. Результати. За результатами досліджень зроблено висновок про перспективність розвитку кластерних структур сфери харчування за регіонами України. Визначено, що найбільш перспективним для формування кластерів є створення інтегрованої структури на базі підприємств, основним видом економічної діяльності яких є сільське господарство. Ураховуючи значення коефіцієнтів локалізації за видами економічної діяльності, здійснено групування регіонів України за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування. У результаті проведених досліджень зроблено висновок про значні перспективи формування кластерів за регіонами України: для 11 областей визначено високі, для семи областей – середні перспективи створення кластерних структур сфери харчування. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено науково-практичний підхід до оцінювання регіонів за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування, що ґрунтується на врахуванні рівня локалізації діяльності у сфері харчування та динаміки виробництва харчових продуктів за регіонами. Практична цінність / значущість. Розвиток сільського господарства, торгівлі та виробництва харчових продуктів в Україні зумовлює доцільність створення кластерів сфери харчування в регіонах країни. Практична цінність застосування запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання регіонів із використанням коефіцієнтів локалізації та зростання обсягів виробництва продуктів харчування полягає в можливості його використання для визначення найбільш перспективних регіонів України з точки зору формування кластерних структур сфери харчування.

Introduction. The complex analysis of the estimation of the efficiency of the new food product using the nanoparticles of the food additive "Magnetofood" on the basis of two and three valence iron oxides is presented. Materials and methods. Food products made with the use of nanoparticles of two and three valence iron oxides "Magnetofod" (Fe3O4) were investigated using standard and commonly used methods of experimental studies (organoleptic indicators for a 5-point scale; moisture and fat removal capacity using a butyrometer and a refractometer; output the finished product for the difference of masses), expert analysis. Results and discussion. The conducted researches indicate that the introduction of scientifically grounded food products with nanoparticles will allow to produce competitive products. The nutritional supplement "Magnetofood" has a significant functional and technological potential (sorption, antioxidant, bacteriostatic, emulsifying, stabilizing, foaming and gelling, water and fat-binding, water and fat-retaining properties), which causes the introduction of nanoparticles of supplements to recipes of bakery, flour confectionery, meat, pasty-marmalade products and cheesecakes and whipped desserts. It contributes to resource conservation during the production of food products, the formation of high consumer properties and increase the product yield and economic efficiency of its production. Food products made with the use of food nano additives "Magnetofood", has high organoleptic, functional and technological properties, extended shelf-life. According to the results of the comparative analysis of quality and price characteristics of food products with "Magnetofood" nanoparticles, it was concluded that new products has the more value for B2B consumers compared with analogues. Conclusions. A high level of scientific, scientific, technical, social and economic efficiency of food products with the addition of a nutritional supplement "Magnetofood" based on oxides of two and three valence iron is proved.

The article presents the results of the research on determining the prospects for the introduction and development of own trademarks (OTM) of the trade enterprise. The strategies of own trademarks of the trade enterprise are provided. The peculiarities of formation and implementation of dumping strategies, replacement of a competitor, brand expansion are specified. To determine the prospects for the introduction and development of own trademarks of the trade enterprise, a methodical approach is substantiated, which is formed using matrix methods, scorecard methods, and additive convolution. The developed methodical approach provides for the implementation of interrelated stages of evaluation of competitive positions of activity in relation to own trademarks compared to other types of current activities, favorable external environment and readiness of the trade enterprise for the implementation of this type of activity. To evaluate the competitive positions of the OTM-related activities in comparison with other types of current activities, the use of the Dibb –Symkin matrix and the modified BCG matrix is proposed; to assess the favorability of the external environment – PEST analysis; to assess the readiness of the trade enterprise for the introduction and development of its own trademarks – the method of scorecard according to the characteristics of organizational, technological and resource aspects of the trade enterprise’s activities regarding OTM. In order to ensure the validity of managerial decisions on optimizing the portfolio of own trademarks, a scientific-methodical approach to the ranking of assortment groups of goods that are part of own trademark is developed. The methodical basis of the developed approach is matrix methods (Dibb–Symkin matrix, modified BCG matrix), coefficient method, expert estimation method and additive convolution. The sequence of determining the competitiveness of the assortment of goods is presented, which involves grouping the assortment according to the indicators of quality, price, latitude of the assortment of goods compared to the range of products on the part of the trademark of competing enterprises and manufacturers.

У роботі досліджено вплив чинників, що відображають економічні й неекономічні аспекти діяльності підприємства, на його рентабельність.Вихідною базою дослідження стали дані 15 підприємств. Період дослідження становив 2015-2020 рр. За результатами дослідження зроблено висновок про зменшення показників рентабельності активів і власного капіталу за роками. Виявлено, що серед чинників, які відображають економічні аспекти діяльності підприємства, найбільший уплив на рентабельність підприємства чинить його платоспроможність. Серед чинників, які відображають неекономічні аспекти, – узгодженість управлінських рішень і активність імплементації в практику діяльності засад соціально відповідального бізнесу. Діагностовано негативний уплив показників оборотності запасів та розміру підприємства на його рентабельність. Установлено мінливість показників оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнта фінансового левериджу за характером та силою їхнього впливу на рентабельність підприємства.Установлено, що сукупний уплив оборотності запасів, дебіторської заборгованості, оборотних активів, коефіцієнта фінансового левериджу, платоспроможності, розміру підприємства, результативності управлінської діяльності, активності впровадження засад соціальної відповідальності бізнесу в практику зумовлює значну частину варіації рентабельності активів (56,4 %) та власного капіталу (67,8 %) досліджених підприємств. Для прогнозування рентабельності активів обґрунтовано доцільність використання показників платоспроможності та розміру підприємства; для рентабельності власного капіталу – коефіцієнта фінансового левериджу, платоспроможності та розміру підприємства.Практична цінність цього дослідження полягає у використанні його результатів у процесі управління рентабельністю підприємства.