The global spread of SARS-CoV-2 points to unrivaled mutational variation of the virus, contributing to a variety of post-COVID sequelae in immunocompromised subjects and high mortality. Numerous studies have reported the reactivation of "sluggish" herpes virus infections in COVID-19, which exaggerate the course of the disease and complicate with lasting post-COVID manifestations CMV, EBV, HHV6). This study aimed to describe clinical and laboratory features of post-COVID manifestations accompanied by the reactivation of herpes virus infections (CMV, EBV, HHV6). 88 patients were recruited for this study, including subjects with reactivation of herpes viruses, 68 (72.3%) (main group) and 20 (27.7%) subjects without detectable DNA of herpesviruses (control group): 46 (52.3%) female and 42 (47.7%) male; median age was 41.4 ± 6.7 years. Patients with post-COVID manifestations presented with reactivation of EBV in 42.6%, HHV6 in 25.0%, and EBV plus HHV6 in 32.4%. Compared with controls, patients with herpes virus infections presented with more frequent slight fever temperature, headache, psycho-neurological disorders, pulmonary abnormalities and myalgia ( p < 0.01), activation of liver enzymes, elevated CRP and D-dimer, and suppressed cellular immune response ( p ≤ 0.05). Preliminary results indicate a likely involvement of reactivated herpes virus infections, primarily EBV infections in severe COVID-19 and the formation of the post-COVID syndrome. Patients with the post-COVID syndrome and reactivation of EBV and HHV6 infections are at high risk of developing various pathologies, including rheumatologic diseases.

Traditionally, before the beginning of the Christmas season in Lviv, the Department of Clinical Immunology and Allergology of Danylo Halytsky Lviv National Medical Uni- versity, headed by the Honorary Doctor of Ukraine, Doctor of Medical Science, Pro- fessor Valentyna Chopyak, organizes inter- national conferences on clinical immunolo- gy, allergology and related disciplines. This year, which is the tenth anniversary of this tradition, the Conference, held on December 9-10, was dedicated to the most urgent issue of the year “COVID-19, LONG-COVID-19, POST-COVID-19: THEIR MULTIPLICITY AND IMMUNE DISORDERS”. The conference was organized jointly with the Ministry of Health of Ukraine, NAS of Ukraine and NAMS of Ukraine, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Health of Lviv Regional Administration, Lviv Regional Clinical Diagnostic Center, LLC “Lviv Medical Institute”, Ukrainian Society of Immu- nology, Allergology and Immunorehabilitation and the Shevchenko Scientific Society.

Background. The spread of post-traumatic stress disorder (PTSD) and overcoming its consequences, including immune-related disorders, is one of the critical issues requiring extensive study and resolution in practical medicine, particularly under present conditions in Ukraine. Materials and methods. The study group consisted of 79 (27.5%) patients with verified PTSD: 46 (58.2%) female and 33 (41.8%) male, with an average age of 38.7±7.2 years; a control group of 20 apparently healthy people was used. The National Institute of Mental Health (NIMH) American National Center for PTSD (2013) questionnaire was used to verify PTSD. In addition, history taking, clinical examination, general and biochemical laboratory tests, and statistical analysis were performed. Results. All patients with PTSD experienced clinical disorders and changes in laboratory indicators, with a probable increase in absolute and relative values of neutrophils and mononuclear cells, an increase in the levels of acute phase proteins, and activation of transaminases. In addition, these patients were characterized as immunocompromised patients with the potential to study immunological disorders. Conclusions. The results of the review of the scientific literature and the clinical and paraclinical manifestations that we found in patients with PTSD indicate the role of immune mechanisms in the development of this syndrome and necessitate expanding diagnostic measures among such patients with the different pathogenetic approach of their management.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТРС) розвивається у 20-30% постраждалих після стресу осіб. Відбувається дисрегуляція адаптивних систем організму у відповідь на стрес, включаючи гіперреактивність симпатичної нервової системи та зниження активності глюкокортикоїдів. В етіології ПТСР розглядають також потенціал імунозалежного запалення, на тлі якого ймовірна реактивація герпесвірусних інфекцій. Формується порочне коло, асоційоване з хронічними стресовими розладами та імунозалежним запаленням з реактивацією герпесвірусів. З метою дослідження поширеності реактивованих герпесвірусів у пацієнтів з ПТСР та аналізу їх клініко-лабораторних особливостей, відібрано 36 осіб. Визначено, що у пацієнтів групи дослідження більшою мірою спостерігались емоційні розлади: тривожні думки – у 83,3% осіб, симптоми уникнення – у 72,2%, труднощі із засинанням – у 69,4% та інші. Поширеність герпесвірусів в активній фазі серед пацієнтів з ПТСР склала 78,1%. Найчастіше виявлено реактивацію вірусу герпесу людини6 типу (HHV-6) – у 46,9% і в ко-інфекції з вірусом Епштейна-Барр (EBV) у 28,1%. За результатами загальних лабораторних і біохімічних досліджень визначені незначні зміни гранулоцитів та агранулоцитів і підвищені показники CRP у 28,1% осіб. Отримані результати вказують на високу поширеність, а відтак – ймовірність участі реактивованих герпесвірусів у патогенезі формування ПТСР. Розуміння складних взаємодій між функціонуванням різних ланок імунної системи за умов ПТСР на тлі реактивованих герпесвірусів дозволить переглянути тактику ведення таких пацієнтівзі включенням імуномодулюючої противірусної терапії.