Саліхова О. Б., Гончаренко Д. О. Ендогенізація економічного розвитку через розбудову високотехнологічних фармацевтичних виробництв: досвід Європи, уроки для України Розбудова національних фармацевтичних виробництв-це не лише вирішення питання здоров'я нації, зниження навантаження на пенсійні системи та системи медичного обслуговування, а й збереження існуючої зайнятості та започаткування нових робочих місць, науковий та інноваційний розвиток, зменшення залежності від імпорту, створення високої доданої вартості та прискорення економічного зростання. Метою статті є узагальнення особливостей форм та інструментів державної допомоги компаніям фармацевтичній індустрії в Європі, обґрунтування можливості імплементації кращих практик в Україні та визначення ключових орієнтирів державної політики щодо інноваційного розвитку націо нальних виробників фармацевтичної продукції та зменшення впливу екзогенних факторів на економічне зростання. Встановлено, що виробники фармацевтичної продукції в країнах ЄС отримують фінансову допомогу здебільшого через регіональні та горизонтальні механізми, які уряди країн застосовують у контексті визначених на національному рівні технологічних, інноваційних і промислових пріоритетів. Обґрунтовано, що одним із найбільш розповсюджених горизонтальних механізмів сприяння розбудові фармацевтичних виробництв в ЄС є допомога господарюючим суб'єктам на дослідження, розробки та інновації. Розглянуто систему публічних закупівель як один із інструментів підтримки та захисту національних фармацевтичних виробників. Надано рекомендації для України, реалізація яких дозволить прискорити ендогенізацію економічного розвитку через розбудову національних високотехнологічних фармацевтичних виробництв і суміжних секторів економіки.

No abstract

Саліхова О. Б., Гончаренко Д. О. Концептуальні засади стратегії розвитку високотехнологічної індустрії лікарських засобів та медичних виробів в Україні до 2030 р. Мета статті полягає у визначенні концептуальних засад Стратегії розвитку високотехнологічної індустрії лікарських засобів та медичних виробів в Україні до 2030 р., виходячи із сучасних викликів та загроз, а також загальносвітових тенденцій розвитку технологій. Спираючись на аналіз та узагальнення наукових здобутків українських учених та практиків, а також попередні результати та висновки авторських досліджень, у статті наведено ендогенні та екзогенні бар'єри, що перешкоджають інноваційному розвитку та розширенню фармацевтичного виробництва в Україні; визначено мету, пріоритети, ключові напрями науково-технічної та інноваційної діяльності, а також заходи державної політики в інтересах розвитку фармацевтики України. Акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу до реалізації пріоритетів, що охоплюватиме: розробку та випуск нових біологічних і хімічних лікарських засобів; медичних виробів; наповнювачів і пакувальних матеріалів, а також обладнання для фармацевтичного виробництва. Обґрунтовано, що це дозволить сформувати ресурси для випуску високотехнологічних фармацевтичних товарів на базі ендогенних інновацій з високим рівнем локалізації, доданої вартості, експортного потенціалу та зменшить залежність від імпорту технологій і засобів виробництва. Надано рекомендації щодо: покращення нормативно-правових та інституційних засад розбудови фармацевтичної індустрії; посилення співпраці держави, академічного, освітнього, приватного секторів та громадськості; створення стабільних джерел фінансування програм і проектів на засадах державно-приватного партнерства. Запропоновано запровадити ідентифікацію та сертифікацію фармацевтичних товарів, що відповідатимуть критеріям «високотехнологічний продукт, створений на базі ендогенних інновацій», та надання преференцій при їх закупівлях.

The article substantiates various theoretical and applied principles of developing high-tech pharmaceutical industries (HTPI). It is established that the key problem of developing countries in this area is the dependence on resources and markets of developed countries, while the involvement of advanced foreign technologies can be a catalyst for increasing the technological potential of host countries (subject to the availability of proper knowledge and human capital, changes in the institutional environment, and improved the framework conditions for innovation). In the context of the development of HTPI, the author shows the importance of the network nature of the acquisition by pharmaceutical companies of sustainable competitive advantages based on resources that are difficult to simulate or replace. It is substantiated that networks built with local research institutions, higher education institutions, and research units of other companies, give pharmaceutical manufacturers the opportunity to access complementary assets and become their specific resource, which provides unique competitive advantages. The author reveals various methodological and statistical features of the categorization of industries by the level of technology in the conditions of globalization. It is substantiated that the current low value of the ratio of research and development (R&D) to value-added generated by pharmaceuticals of individual countries is not a sign of the industry’s low technological level, as the current revenues are the result of long-term R&D and harmonization procedures for launching new drugs with lags of 10-15 years. A new tool for the study of international trade in high-tech pharmaceuticals is proposed, whose peculiar feature consists in the categorization of nomenclature items by end use; the List of high-tech medical and pharmaceutical intermediate goods is formulated (in accordance with SITC Rev.4 and UKT FEA); the following indicators are proposed: the coefficient of import dependence of pharmaceutical production, the coefficient of "purified" exports of pharmaceutical products and the coefficient of imports coverage with HTPI output, and the formulas for their calculation are provided. The author's approach is the first to create the opportunity to assess the scale of costs and the dependence of the pharmaceutical industry on imported components that embody advanced technologies and are the industrial supplies for HTPI. It was found that in Ukraine the share of foreign intermediate high-tech goods in the consumption of the industry reaches 82.2%; the industry, working on imported substances, produces mainly products for the domestic market, without earning foreign currency, even to cover the cost of purchasing the necessary ingredients; manufacturers do not rely on synthesized chemical products of domestic production, primarily due to the fact that the products of the chemical industry for the needs of pharmaceuticals in Ukraine are virtually non-existent; and the increase in output depends on foreign technologies and intermediate goods. It is substantiated that Ukraine’s pharmaceutical industry is critically dependent on imported supplies to ensure the smooth operation of enterprises and the healthcare industry. Key endogenous barriers that hinder the development of HTPI have been identified, including problems in the training of specialists and a lack of scientists whose competencies would contribute to solving the problems of endogenous development of the industry; lack of state aid to business entities for research, and technological and innovative activities; lack of own funds to increase expenditures on R&D and implementation of large-scale investment and innovation projects; and lack of cheap loans, due to which Ukrainian pharmaceutical manufacturers find themselves in unequal conditions compared to foreign competitors. Conceptual bases of HTPI development in Ukraine are proposed; justified the expediency of legal changes, definition of strategic priorities and introduction of measures of development of HTPI in Ukraine based on the comprehensive approach, which will cover creation and development of pharmaceutical ingredients for medicines (chemical and biotechnological goods), medical products, fillers, packing materials, machinery and equipment for pharmaceuticals to help reduce the dependence on foreign technologies, and to increase the level of production localization, employment and revenues to the budgets of all levels.

Specific ways of the emergence of new actors in the global market of pharmaceutical goods is investigated, with substantiating the role of transnational corporations (TNC), their investment and technologies in establishing pharmaceutical industries in developing countries. The cases of Puerto Rico and Ireland are taken in order to demonstrate the background for expansion of manufacturing of medicines and medical products and analyze the tendencies in their export capacity building. The factors making pharmaceutical TNC transfer production facilities to India and China are substantiated and implications of this process are highlighted. It is revealed that due to the production internationalization, countries that had been net importers of pharmaceuticals just several decades ago have joined the group of key suppliers to external markets. Because American and European TNC are leading in the pharmaceutical industry by R&D expenditure, they are the principal holders of advanced technologies in the industry. It follows that manufacturing of medicines and medical products in most part of countries either directly or indirectly depend on innovative products of TNC and their technology transfer via various channels (both licensing and imports of components, active pharmaceutical ingredients in particular). It is shown that with the emergence of new market actors coming from developing countries, traditional approaches to determining comparative advantages of counties in the global trade need to be improved. The cases of countries that are recipients of foreign technologies, on which territories powerful high tech pharmaceutical production facilities with high shares of intermediate consumption and heavy export supplies are located due to TNC investment or local public-private capital, give evidence that the classical RCA indicator allows to measure visible comparative advantages in the trade in goods rather than revealed ones. It is proposed that analyses of advantages at country level should include the indicator of high tech goods supplies, to provide for a more accurate description of the innovation component in advanced industries. A new approach to the assessment of comparative advantages of high tech pharmaceutical manufacturing is proposed and tested, which is based on the principle of specialization and use of the ratio of Comparative Advantage in Value Added Activity (CAVA) in particular. It is revealed that the pharmaceutical industry of Ireland, Jordan, Singapore, India or Columbia, with reliance on foreign investment and technologies, could gain advantages in value added creation and dominate the national economies. It is shown that Ukraine is enhancing the advantages in value added creation in the pharmaceutical industry; is it substantiated that due to low R&D and innovation performance and heavy dependence on imported components, capacity building of this industry and its current advantages result from global tendencies and global market conjunctures rather than from the implementation of the national science & technology priorities. According to the author’s recommendation, the proposed approach to determining comparative advantages in value added creation should be used for the assessment of other high tech industries, apart from the pharmaceutical industry, and that is should be supplemented by statistical tools for analysis of foreign trade in finished and intermediate high tech goods.