Саліхова О. Б., Гончаренко Д. О. Ендогенізація економічного розвитку через розбудову високотехнологічних фармацевтичних виробництв: досвід Європи, уроки для України Розбудова національних фармацевтичних виробництв-це не лише вирішення питання здоров'я нації, зниження навантаження на пенсійні системи та системи медичного обслуговування, а й збереження існуючої зайнятості та започаткування нових робочих місць, науковий та інноваційний розвиток, зменшення залежності від імпорту, створення високої доданої вартості та прискорення економічного зростання. Метою статті є узагальнення особливостей форм та інструментів державної допомоги компаніям фармацевтичній індустрії в Європі, обґрунтування можливості імплементації кращих практик в Україні та визначення ключових орієнтирів державної політики щодо інноваційного розвитку націо нальних виробників фармацевтичної продукції та зменшення впливу екзогенних факторів на економічне зростання. Встановлено, що виробники фармацевтичної продукції в країнах ЄС отримують фінансову допомогу здебільшого через регіональні та горизонтальні механізми, які уряди країн застосовують у контексті визначених на національному рівні технологічних, інноваційних і промислових пріоритетів. Обґрунтовано, що одним із найбільш розповсюджених горизонтальних механізмів сприяння розбудові фармацевтичних виробництв в ЄС є допомога господарюючим суб'єктам на дослідження, розробки та інновації. Розглянуто систему публічних закупівель як один із інструментів підтримки та захисту національних фармацевтичних виробників. Надано рекомендації для України, реалізація яких дозволить прискорити ендогенізацію економічного розвитку через розбудову національних високотехнологічних фармацевтичних виробництв і суміжних секторів економіки.

No abstract

The article substantiates various theoretical and applied principles of developing high-tech pharmaceutical industries (HTPI). It is established that the key problem of developing countries in this area is the dependence on resources and markets of developed countries, while the involvement of advanced foreign technologies can be a catalyst for increasing the technological potential of host countries (subject to the availability of proper knowledge and human capital, changes in the institutional environment, and improved the framework conditions for innovation). In the context of the development of HTPI, the author shows the importance of the network nature of the acquisition by pharmaceutical companies of sustainable competitive advantages based on resources that are difficult to simulate or replace. It is substantiated that networks built with local research institutions, higher education institutions, and research units of other companies, give pharmaceutical manufacturers the opportunity to access complementary assets and become their specific resource, which provides unique competitive advantages. The author reveals various methodological and statistical features of the categorization of industries by the level of technology in the conditions of globalization. It is substantiated that the current low value of the ratio of research and development (R&D) to value-added generated by pharmaceuticals of individual countries is not a sign of the industry’s low technological level, as the current revenues are the result of long-term R&D and harmonization procedures for launching new drugs with lags of 10-15 years. A new tool for the study of international trade in high-tech pharmaceuticals is proposed, whose peculiar feature consists in the categorization of nomenclature items by end use; the List of high-tech medical and pharmaceutical intermediate goods is formulated (in accordance with SITC Rev.4 and UKT FEA); the following indicators are proposed: the coefficient of import dependence of pharmaceutical production, the coefficient of "purified" exports of pharmaceutical products and the coefficient of imports coverage with HTPI output, and the formulas for their calculation are provided. The author's approach is the first to create the opportunity to assess the scale of costs and the dependence of the pharmaceutical industry on imported components that embody advanced technologies and are the industrial supplies for HTPI. It was found that in Ukraine the share of foreign intermediate high-tech goods in the consumption of the industry reaches 82.2%; the industry, working on imported substances, produces mainly products for the domestic market, without earning foreign currency, even to cover the cost of purchasing the necessary ingredients; manufacturers do not rely on synthesized chemical products of domestic production, primarily due to the fact that the products of the chemical industry for the needs of pharmaceuticals in Ukraine are virtually non-existent; and the increase in output depends on foreign technologies and intermediate goods. It is substantiated that Ukraine’s pharmaceutical industry is critically dependent on imported supplies to ensure the smooth operation of enterprises and the healthcare industry. Key endogenous barriers that hinder the development of HTPI have been identified, including problems in the training of specialists and a lack of scientists whose competencies would contribute to solving the problems of endogenous development of the industry; lack of state aid to business entities for research, and technological and innovative activities; lack of own funds to increase expenditures on R&D and implementation of large-scale investment and innovation projects; and lack of cheap loans, due to which Ukrainian pharmaceutical manufacturers find themselves in unequal conditions compared to foreign competitors. Conceptual bases of HTPI development in Ukraine are proposed; justified the expediency of legal changes, definition of strategic priorities and introduction of measures of development of HTPI in Ukraine based on the comprehensive approach, which will cover creation and development of pharmaceutical ingredients for medicines (chemical and biotechnological goods), medical products, fillers, packing materials, machinery and equipment for pharmaceuticals to help reduce the dependence on foreign technologies, and to increase the level of production localization, employment and revenues to the budgets of all levels.

Саліхова О. Б., Гончаренко Д. О. Концептуальні засади стратегії розвитку високотехнологічної індустрії лікарських засобів та медичних виробів в Україні до 2030 р. Мета статті полягає у визначенні концептуальних засад Стратегії розвитку високотехнологічної індустрії лікарських засобів та медичних виробів в Україні до 2030 р., виходячи із сучасних викликів та загроз, а також загальносвітових тенденцій розвитку технологій. Спираючись на аналіз та узагальнення наукових здобутків українських учених та практиків, а також попередні результати та висновки авторських досліджень, у статті наведено ендогенні та екзогенні бар'єри, що перешкоджають інноваційному розвитку та розширенню фармацевтичного виробництва в Україні; визначено мету, пріоритети, ключові напрями науково-технічної та інноваційної діяльності, а також заходи державної політики в інтересах розвитку фармацевтики України. Акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу до реалізації пріоритетів, що охоплюватиме: розробку та випуск нових біологічних і хімічних лікарських засобів; медичних виробів; наповнювачів і пакувальних матеріалів, а також обладнання для фармацевтичного виробництва. Обґрунтовано, що це дозволить сформувати ресурси для випуску високотехнологічних фармацевтичних товарів на базі ендогенних інновацій з високим рівнем локалізації, доданої вартості, експортного потенціалу та зменшить залежність від імпорту технологій і засобів виробництва. Надано рекомендації щодо: покращення нормативно-правових та інституційних засад розбудови фармацевтичної індустрії; посилення співпраці держави, академічного, освітнього, приватного секторів та громадськості; створення стабільних джерел фінансування програм і проектів на засадах державно-приватного партнерства. Запропоновано запровадити ідентифікацію та сертифікацію фармацевтичних товарів, що відповідатимуть критеріям «високотехнологічний продукт, створений на базі ендогенних інновацій», та надання преференцій при їх закупівлях.

The article is aimed at disclosing the theoretical approaches and substantiating the methodological principles of development of high-tech pharmaceutical production (HTPhP) of Ukraine in the conditions of European integration. The author identifies the nature of development of HTPhP in developing countries and displays the related obstacles; the new form of dependence on the supply of intermediate goods for production and finished medicines for healthcare, manifested in the context of the COVID-19 pandemic, is specified. It is noted that the key determinant of obtaining sustainable competitive advantages of the Ukrainian HTPhP should be the construction of strategic networks with key stakeholders of the national innovation system on the part of companies. It is substantiated that the involvement of TNCs technologies can be a catalyst for the modernization of Ukrainian pharmaceuticals, provided that this process is accompanied by an active policy of the State. It is shown that despite the fact that Ukraine has created a regulatory framework, which generally relies on the guidelines defined by the EU and WHO, Ukraine continues to increase its dependence on imports of pharmaceutical goods. It is determined that the current normative acts in Ukraine regulate legal relations in the pharmaceutical sector, but do not define either priorities for pharmaceuticals or measures for their implementation. Endogenous barriers and exogenous threats impeding the development of HTPhP of Ukraine are identified. It is recommended to balance the interests of consumers and manufacturers with the interests of the State when choosing the benchmarks of the HTPhP development policy of Ukraine. In view of the development of pharmaceuticals, attention is paid to a significant role of consciousness of doctors and patients regarding the quality and efficacy of medicines produced in Ukraine; mental and value changes, transformation of informal institutions; improvement of framework conditions for innovation.