Nowadays, terrorism represents a substantive social threat on a global scale -many interpretations of this phenomenon function in a multidisciplinary dimension. Most of them come to understanding terrorism as an intended action aimed at intimidating and influencing. However, the term remains without an agreed-on definition, shaped to satisfy different legal bodies and the public. Furthermore, the difficulty of its interpretation is also complicated by blurred boundaries of the terrorism impact after its incursion into cyberspace and the establishment of multiple upgraded and trickier forms of terrorism. As of 2022, terrorism, unexpectedly for most of us, appeared among the core concepts that shape Ukrainian reality.By this article, we open a series of research papers on conceptualizing, categorizing, and verbalizing information terrorism practiced in the context of the 2022 Russian invasion of Ukraine. Being a kind of cyberterrorism, information terrorism poses great hazards to the common wealth, global stability, and sustainability. We believe that to combat information terrorism, civil society must primarily be fully aware of what terrorism is per se. By studying the lexical actualization of the concepts ТЕРОРИЗМ / TERRORISM, we aim to get a deeper insight into the phenomenon by approaching it from the perspective of linguocognitology that tends to explain the concepts of reality grounding on their verbalized reconstruction in both language and discourse.Within the semantic-cognitive approach, a concept is a cognitive formation constituted of three layers: notional (informative), figurative-associative, and interpretative. This particular research is devoted to comparative analysis of the notional layers of ТЕРОРИЗМ / TERRORISM-concepts as reflected in Ukrainian and English. This layer accumulates the core factual characteristics of the concept, the most considerable ones for the fact of reality related to the concept that helps distinguish a particular concept within the whole conceptual field.

Постановка проблеми в загальному вигляді.Масштабність і глобальність проблем і викликів сучасності вимагають від людей усе частіше акумулювати зусилля в різних сферах життя для досягнення позитивних результатів своєї діяльності. Колаборація стала тенденцією ХХІ ст., адже співпраця не тільки спирається на досвід і енергію різних людей, але також може дати в підсумку такий кінцевий результат, який буде набагато кращим, ніж сума індивідуально виконаних завдань [1, с. 298]. Під колаборацією розуміють ситуацію, у якій двоє або більше людей працюють разом для створення або досягнення спільної мети [2, с. 43].Кожного дня у світі відбувається безліч коопераційних і колаборативних процесів: проводяться офлайн-та онлайн-конференції з обміну знаннями, з'являються нові програми з міжнародної співпраці, проходять тренінги з різноманітних тем тощо. Важливим усвідомленням людства стало й те, що колаборативно можна не лише ефективно працювати, а й ефективно навчатися.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін «колаборативне навчання» з'явився в 1950-1960-х рр. ХХ ст. Дуже швидко цей термін увійшов у науковий обіг багатьох дисциплін, утім, як на міждисциплінарному рівні, так і в рамках

The idea of this research was born on 26 May 2022. The following day, we saw Elon Musk’s tweet from 26 May 2022: ‘Politics is a sadness generator’. We accepted the challenge to refute the statement and to prove that there is much space for humour in the political discourse. The study focuses on humorous tweets produced in the period of the first 100 days of the 2022 Russian invasion of Ukraine and the criteria according to which they may be classified for further analysis. The literature overview proves that humour has been extensively approached by different researchers from a multidisciplinary perspective; in particular, numerous attempts were made to classify humour and its manifestations. In this research, we approached the Twitter activity of Ukrainian politicians as fragments of political discourse. In particular, we extracted humorous tweets and organised a sample that underwent further categorisation and interpretation with reference to existing typologies and theories of humour. The study discusses the roles the politicians assume while producing and spreading humour on Twitter, features the key subject fields and objects of ridicule in the wartime tweets, gives an insight into the communicative value of such tweets and suggests potential readership classes. Finally, the study seeks to prove the flexibility and adaptability of humour styles to the socio-political context and wartime communication that project public aggressiveness, self-relief and self-enhancement

No abstract

Стаття фокусує увагу на особливостях стилю навчання ВАК як однієї з моделей індивідуально-орієнтованої освіти. Враховуючи потребу застосування нового іноваційного підходу в освітній сфері України, стаття висвітлює переваги втілення індивідуальної моделі ВАК під час аудиторної роботи та надає детальний аналіз  трьох типів учнів, що виокремлюються у межах запропонованої моделі – аудіалів, візуалів та кінестетів. Лексична компетенція розглядається як необхідна запорука успішного оволодіння іноземною мовою, особливо для розвитку таких навичок як письмо та говоріння.  Враховуючи важливість розвитку іншомовної лексичної компетенції у школах, у статті пропонуються практичні стратегії, техніки та засоби імплементації моделі ВАК у загальноосвітній навчальний процес з метою розвитку лексичних навичок учня. На основі результатів експериментального втілення моделі ВАК у процес навчання, у поданому дослідженні надано практичні рекомендації щодо організації навчального процесу з урахуванням психофізіологічних особливостей кожного типу учнів. Запропоновані стратегії та техніки ВАК розроблено з урахуванням усіх етапів роботи над лексичним матеріалом. На етапі семантизації нових лексичних одиниць особливу увагу зосереджено на на засобах семантизацї через переклад та без нього. Окрім цього, пропонуються можливі модифікації технік ВАК з метою залучення до навчального процесу декількох типів учнів одночасно та спрощення загального процесу оволодіння новими лексичними одиницями.