Мета: Ефективність захисту прав людини в Раді Європи багато в чому залежить від діяльності саме Європейського суду, який демонструє високі стандарти здійснення правосуддя, зокрема, і у питаннях захисту прав людини у сфері авіаційної діяльності. В статті пропонується критичний аналіз українського національного законодавства з точки зору його внутрішньо-правової узгодженості та відповідності міжнародно-правовим актам. Методи: У работі використані методи юридичного аналізу судових рішень, порівняльно-правового аналізу; методи прогнозування й діалектичний метод – при дослідженні проблем подальшого вдосконалення українського законодавства. У дослідженні також використані теорія правової компаративістики, підходи застосування аналогій закону і права в ході прийняття рішень з аналогічних судових справ. Результати: Наведено загальний аналіз судової практики Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про захист прав людини у сфері авіаційної діяльності. Виділено дві групи справ, відповідачем в яких виступає Україна, а саме: а) справи міжнародного значення (зокрема, щодо авіакатастрофи літака Boeing 777-200ER компанії Malaysia Airlines); б) справи національного характеру (громадяни України проти держави Україна). Авторська позиція щодо вирішення судових справ у сфері авіаційної діяльності ґрунтується на принципах дотримання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Обговорення: Робиться висновок про необхідність внесення змін до деяких національних законів з урахуванням правових позицій Європейського суду (зокрема, щодо забезпечення права працівників авіакомпаній на страйк), а також вказується, що питання діяльності держав та авіакомпаній щодо дотримання прав людини і громадянина у сфері авіаційної діяльності підпадають під юрисдикцію Європейського суду з прав людини та займають важливе місце в його практиці.

In the current conditions of the active development of the international criminal justice system from the Nuremberg and TokyoWar Crimes Tribunals, and after – the International Criminal Tribunals for the former Yugoslavia and for Rwanda, international criminaljudicial authorities of the so-called «new wave» or «third generation» are in the field of view of the science of international law, thestudy of the legal and institutional foundations of which represents significant scientific and practical interest. The legal and institutional foundations of the activities of a Special Court in Kosovo (the name also used to denote the KosovoSpecialist Chambers and Specialist Prosecutor’s Office) in the science of international law, in our opinion, has not sufficiently studied.We believe that this is due both to the fact that this Court, as new type of international criminal justice, was created recently, aswell as to the insignificant and contradictory practice of its judicial activity.Considering the foregoing, the aim of the article is to study the legal and institutional foundations and activities of a Special Courtto investigate war and other international crimes that were committed on the territory of Kosovo and which occupies a special place inthe international criminal justice system, given the specific features of its creation and activities, the formations of its international andnational components.The scientific novelty of the research results is that a comprehensive study of the legal and institutional foundations of the creationand activities of the Court, in Ukraine is being done for the first time.As the same time, during the scientific study, it was taken into account that this Court was created with the active participationof the United Nations, the Council of Europe, the European Union and also individual countries, as well as Kosovo in ordered to pro -secute for the commission of international crimes during the armed conflict in the territory of the former Yugoslavia, the «winners» –the former leaders of the Kosovo Liberation Army (UÇK), who were never prosecuted for their commissions of international crimesduring the activities of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia (ICTY).