Вимір і прояви соціальної глобалізації суспільства Авторами досліджено сутність, прояви і вимір соціальної глобалізації суспільства. Обумовлено основні складові впливу на формування передумов у гарантуванні безпеки суспільства. Визначено роль міжнародних організацій у створенні передумов до гарантування світового середовища у площині безпеки. Обумовлено зв'язок політичних, соціально-економічних, культурних, правових, екологічних й, окремо, ментальних особливост ей на можливості адаптації суспільства до глобалізаційних змін. Доведено, що соціальні глобалізаційні прояви мають різні прояви у суспільстві з огляду на прийняття або неприйняття подій світового масштабу, а також соціальнокультурні норми, особливості віросповідання, ментальність населення. Обумовлено, що вагомим чинником впливу на прийняття або неприйняття подій світового масштабу має сукупність соціально-психологічних особливостей, свідомості населення, суспільства, як проявів ментальності. При цьому сук упність зовнішніх й внутрішніх процесів, у тому числі глобалізаційних, трансформують підходи щодо гарантування безпеки держави з огляду на існуючі й потенційні загрози суспільству.

Авторами досліджено сутність та прояви глобалізації, її вплив на суспільство через поширення сфер використання штучного інтелекту. Обумовлено особливості глобального інформаційного середовища та вплив на психологічний стан особистості, групи осіб, територій, суспільства. Доведено значення інформаційного середовища на суспільство, у тому числі через процес інтернетизації, нові розробки, які використовуються не лише для фахових потреб, а й у побуті людини «розумні речі», «розумний дім». Визначено складові, які формують свідомість особистості та можуть спонукати до зростання психологічного навантаження, у тому числі на вразливі групи населення (підлітки, літні люди, особи, які мають певні психічні захворювання, вразливі до змін) в умовах сталого розвитку суспільства.  Проаналізовано основні тенденції розвитку штучного інтелекту та поширення інформаційного поля, охоплення ним простору життя та побуту сучасної людини. Узагальнено основні напрями розвитку сучасного глобального світу зі зростанням ролі та масштабів штучного інтелекту. Обумовлено реакцію та сприйняття основних інновацій у побуті людини. Визначено вплив штучного інтелекту на суспільство, обумовлено інтелектуальні можливості, психологічні загрози та наслідки для особистості, групи осіб, суспільства. Проведено опитування з метою виявлення ставлення до поширення штучного інтелекту в усіх сферах та галузях світової економіки та повсякденному житті. Обґрунтовано основні напрями нівелювання інформаційно-психологічних ризиків та загроз. Доведено, що інформаційне навантаження на особу або групу осіб може призвести до суттєвих (непередбачуваних) суспільних викликів та мати загрозу для суспільної безпеки (соціобезпека). Визначено напрями нейтралізації суспільного навантаження. Узагальнено відношення молоді до поширення сфери штучного інтелекту, обумовлено потребу захисту інформації. Переважаюча більшість респондентів вважає, що поширення сфери штучного інтелекту має загрозливий характер. Обумовлено потребу реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту з урахуванням потреб суспільства, окремих сфер та галузей економіки, територій. Доведено актуальність реалізації заходів щодо захисту інформаційного поля та конфіденційності інформації, контролю за інформацією, а також підходів щодо гарантування психологічної безпеки особистості, групи осіб, суспільства. Вагомою складовою результативності реалізації стратегії є проведення відповідних освітніх заходів з метою поширення відповідних знань та вмінь, упереджень та захисту особистого інформаційного простору. Освітні заходи можуть бути реалізовані у контексті освіти дорослих з набуттям відповідних компетенцій soft skills.

Abstract. Introduction. Modern educational opportunities allow to expand the verbal, communicative, logical and analytical abilities of the individual. Gaining additional knowledge and skills in the field of general competencies determines the ability to search, perceive, analyze, interpret, evaluate information, express opinions, understand principles, phenomena and processes, critically evaluate facts, identify possible alternatives and make decisions. Purpose. The solution can be provided by the development of the educational environment in the field of adult education through the interaction of the provider that offers and provides educational services, androgynous, which provides direct educational services and the adult learner. For the domestic educational space, the development of adult education is at an early stage and requires the implementation of common tasks by all participants in the educational environment in order to ensure the effectiveness and efficiency of the planned areas. Results. Educational programs are actively implemented and joint educational projects are implemented in the direction of formation of professional and social knowledge, skills and abilities, general educational competencies taking into account trends in information technology development, use of artificial intelligence, digitization process and media distribution. The information environment has a significant impact on the consciousness of each individual and requires the acquisition of relevant knowledge and skills in order to adapt, socialize. Such mechanisms for spreading the field of media education are aimed at increasing the level of information literacy and effective interaction between participants in the educational process. The authors investigate the essence and priorities of the formation of the educational environment in view of global processes and phenomena, individual needs of the individual in the formation of individual educational trajectory, professional and social competencies. The importance of developing general competencies for adaptation in the global society is proved. The priority directions of development of the educational environment on the experience of other countries of the world and interaction between the participants in the field of adult education are determined. The relevance of effective partnership in the implementation of interaction mechanisms is determined. The authors emphasize the need to use best practices in the field of media education and dissemination of knowledge and skills in order to develop logical and analytical skills. It is stipulated that the information environment has a significant impact on the consciousness of each individual and requires the acquisition of relevant knowledge and skills in order to adapt to the information space. Such mechanisms for the dissemination of media education are aimed at increasing the level of information literacy and effective interaction, as evidenced by the experience of the United States and Canada. Conclusions. The result is the ability to adequately use information and critically perceive information messages. The authors proved that the implementation of the tasks in the educational environment will enhance the capacity to provide general competencies that provide opportunities for critical thinking, perception and understanding of the media, logical thinking and adequate perception of information that enhances its influence and expands spheres of interaction at all levels: from local to global, from global to local).

The development of spheres of the economy is significantly dependent on changes in the external environment. Increasing the production capacity of enterprises, expanding market opportunities, image positions are formed under the influence of a set of management decisions that is a response to certain changes in the environment. The purpose of the article is to reveal the essence and features of priority approaches to risk assessment in the activities of entities of the agricultural sector. It was proved that identifying effective alternatives is an advantage that allows you to get the planned results, minimize costs and limit the overuse of all types of resources. The effectiveness of analytical assessment can be ensured only under clearly defined conditions of partnership and levels of responsibility, a common goal, which is focused on the development of market eneteties. The supplement formed by the authors is related to possible solutions that can be aimed at bringing market enteties to bankruptcy or fictitious bankruptcy, that is, certain fraudulent actions. The making decisions should take into account all possible scenarios of events and risks. Risk assessment should be aimed at obtaining reliable information on the choice of alternative solutions, which will be focused on the timeliness and adequacy of the formation, adoption and adjustment of decisions taking into account the changing situation, its scale and complexity of practical solutions, threat prejudices. It is advisable to form an effective (adequate) risk management strategy that will ensure the achievement of goals. One of the important rules for organizing the management process should be to optimize the relationship between the level of risk and the possible results of themanagement decisionsimplementation, selected alternatives. The difference in risks in the areas of adjustment of management decisions depends on their scale, which determines the tools for implementing the selected alternatives. An important component of the effectiveness of the assessment is the correct analytical task, the choice of an effective research method and adequate to the situation (input conditions) management decision (management decisions). Analytical assessment and risk prediction in a global world cannot be limited territorially, the global world proves the need to adapt and adjust management decisions by market enteties in view of existing and potential hazards, including environmental ones.

Abstract. Introduction. The authors study the essence, features and priorities of the educational environment, taking into account globalization trends and world development, focus on the possibility of accelerating the process of retraining. The authors prove the importance of the educational environment in the global society and the need for interaction between educational institutions, employers and society, including in view of the social responsibility of business. The authors set the main global priorities in the formation of the educational environment, taking into account the impact of migration processes,technology development, trends in the spread of "green economy", the digitalization of society. The current needs of employers and interaction with world trends in economic development are analyzed. The authors set the main priorities in the development of the educational environment in view of the tasks set by the World Economic Forum in 2022 and the need to expand the scope of global partnership, the use of best practices in the field of retraining. The connection with technical and technological changes and the development of artificial intelligence is proved. Purpose. The aim of the authors' research is to substantiate the essence and priorities in the development of the educational environment taking into account globalization, global trends and needs of employers, the need to ensure effective partnerships, accelerate retraining, personal adaptation to change. Results. Current global trends reflect the need to expand the scope of educational services to meet the needs and interests of the individual, as evidenced by analysts at the World Economic Forum. Changes in approaches to the provision of knowledge and skills are due to trends in digitalization of processes and the Internetization of areas of activity. The World Economic Forum highlighted the issue of working on skills that are relevant to employers and need to accelerate the retraining process, which confirms the need to set appropriate priorities in the educational environment. It is determined that the stimulation and development of the educational environment is an investment in the future with a focus on innovation and personality. Conclusions. The authors proved that the implementation of the tasks in the global educational environment should be focused on practice-oriented learning and providing opportunities for competencies that will contribute to the adaptation and socialization of the individual to global change. The authors determined that the focus on common competencies will contribute to the adaptation of the individual to changes in the global world. Accelerating trends in technology development, digitalization and Internet, as well as migration processes encourage the introduction of changes in the educational environment and the use of mechanisms for training and .retraining