In studies of the last decade, the supply chain optimization dealt with many issues of improving the efficiency of complex, multi-element logistics of supply, delivery of cargo and passengers. At the same time, not only classic, natural

The research considers the construction of a supply chain management system for e-commerce enterprises in the face of political threats and the manifestation of the risks of military conflicts. In the system of political risks to the functioning of supply chains (SC) of e-commerce enterprises, the threats of military conflicts and civil confrontations are highlighted. It has been established that despite the indirect and relatively low sensitivity of e-commerce to political risks, there is a high probability of negative impact on the mechanism of functioning of supply chains of e-commerce enterprises of military conflicts. The characteristic directions of influence of the risks of military conflicts on the activities of e-commerce enterprises are revealed. Five groups of risks for the supply chain of an e-commerce enterprise caused by military conflicts have been identified: infrastructure, contractual, economic, financial, social, reputational. The consequences and directions of influence of factors of military-political instability on the functional areas of logistics of the supply chain of e-commerce enterprises are determined. The ranking was carried out using the expert method of risks of military conflicts for supply chains of e-commerce enterprises. It was established that in 1st place with an importance coefficient of 0.18 there is a risk of deterioration of information relations. It was estimated that the average period for the restoration of supply chains since the beginning of hostilities is 2–3 months. The study schematically depicts the cyclical causality of the functioning of the supply chain of an e-commerce enterprise in the face of aggravation of military-political conflicts. An algorithm for the construction of a risk management system for e-commerce enterprises has been developed

Кавун-Мошковська О. О. Структурно-територіальна характеристика прояву споживчої прихильності до найбільших В2С маркетплейсів світу Мета статті полягає в дослідженні структурно-територіальних характеристик найбільших маркетплейсів у світовій електронній роздрібній торгівлі та визначенні особливостей споживчої прихильності до них. Систематизація та аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців показали, що вивченню структурно-територіальних особливостей розвитку електронної роздрібної торгівлі світу в контексті місця в ній маркетплейсів приділяється недостатньо уваги. У результаті проведеного дослідження було визначено, що поступово маркетплейси стають потужними гравцями на ринку світової електронної роздрібної торгівлі-у 2019 р. вони забезпечували понад 50% онлайн-продажів, протягом наступних років очікується збільшення даного показника. На сьогодні у складі маркетплейсів представлено платформи, які пропонують переважно універсальний асортимент товарів (61,6% усіх структур), охоплюють різні сегменти ринку. Універсальні маркетплейси займають лідерські позиції й за рівнем відвідування-92,15% від загальної кількості візитів на сайти. Аналіз показав, що найбільша кількість маркетплейсів розташована в Європі (35,4%) та Північній Америці (28%), проте за рівнем відвідування лідерами є платформи зі Східної Азії. Встановлено, що серед маркетплейсів-лідерів ринку присутні дві бізнес-моделі: класична та комбінована (поєднання Інтернет-магазину з класичним торговельним майданчиком). За результатами дослідження прогнозується подальше зростання ролі маркетплейсів як генераторів зростання доходів суб'єктів підприємництва в секторі електронної роздрiбної торгівлі, збільшення їх географії та масштабів діяльності. Перспективою майбутніх досліджень у даному напрямі є вивчення регiональних особливостей розвитку маркетплейсів у світовій електронній роздрібній торгівлі, а також у секторі В2В.

Вступ. Активним учасником ринку світо­вої електронної торгівлі протягом останніх років виступають маркетплейси, концепція роботи яких знаходить підтримку у спожи­ва­чів, продавців і посередників (операторів тор­говельних майданчиків), забезпечуючи ви­сокі конкурентні позиції. Проблема. Війна в Україні суттєво усклад­нює функціонування маркетплейсів. Метою дослідження є деталізація класи­фікації маркетплейсів та виявлення особли­востей і перспектив їх розвитку в Україні в умовах воєнного стану. Методи. Застосовано методи аналізу та синтезу, логічного узагальнення, групування і порівняння. Результати дослідження. Запропоновано визначення маркетплейсу, розроблено класи­фікацію маркетплейсів за дев’ятьма озна­ками, розглянуто конкурентні позиції онлайн-плат­форм у світовій електронній торгівлі й особ­ливості функціонування маркетплейсів в Україні в умовах воєнного стану з урахуванням ри­зиків, які його супроводжують, а також за­пропоновано сценарії подальших змін песи­міс­тичного, реалістичного й оптимістичного характеру. Висновки. Маркетплейси доцільно розгля­дати з погляду технології процесу продажу товарів і надання послуг та однієї з бізнес-моделей електронної торгівлі. Для класифікації маркетплейсів запро­поновано такі ознаки: географія здійснення діяльності, тип учасників, вид торгівлі, іні­ціа­тор створення, форма організації діяль­ності, обмеження доступу, спеціалізація, спо­сіб монетизації або фінансової взаємодії учас­ників, організація опрацювання замовлення та доставки товарів кінцевому споживачу. В умовах воєнного стану сфера електрон­ної торгівлі України зазнала негативних змін і відчуває на собі прояв різноманітних ризиків. Запропоновано сучасні технології й інстру­менти впровадження маркетингу партнер­ських відносин для учасників маркетплейсу.

The state of development of world retail trade through the prism of the TOP 250 retailers functioning is considered in the article. As part of the study the main performance indicators of Top 250 retailers for 2013-2020 have been analyzed. The world's leading retail trade networks have been performing positive dynamics of their development and a slight increase in the values of indicators. This might take place due to the stabilization of the level of globalization of retail trade as the result of active development of e-commerce and m-commerce. Retailers were also affected by such negative macroeconomic factors as slow economic growth in major developed economies, high levels of debt in emerging countries, deflation or low inflation in rich countries, a protectionist backlash against globalization, troubled credit markets in some countries, and worsening demographics in many countries. The size of retail revenue in 2020 helped us define five groups of trade networks. In addition, we determined the share of Top 250 companies by region/country in 2013-2019 and their revenue. The companies from Europe and North America have shown leading positions in the structure of Top-250 retailers in terms of retail revenue share in 2013-2019. The analysis of the features of expansion policy manifestation by trade structures, depending on the region of their origin, have been conducted. The European trade networks, which in 2019 were present on average in 18.3 countries has demonstrated the largest internationalization. The structure of Top 250 companies by product sector is considered as well. FMCG companies were dominated in the structure of the Top 250 retailers. Special attention has also paid to determining the place of European retailers in the Top 250 in the framework of the European model of retail development. This model assumes an active presence of trade networks in the markets of foreign countries.