The article deals with the actual issue of the specificity and algorithm of the introduction of innovative AR technologies in the process of psychological and pedagogical support of children with autism spectrum disorders (ASD). An innovative element of theoretical and methodological analysis of the problem and empirical research is the detection of vectors of a constructive combination of traditional psycho-correctional and psycho-diagnostic approaches with modern AR technologies. The analysis of publications on the role and possibilities of using AR technologies in the process of support children with ASD (autism spectrum disorder) and inclusive environment was generally conducted by surfing on the Internet platforms containing the theoretical bases for data publications of scientific journals and patents. The article also analyzes the priorities and potential outcomes of using AR technologies in psycho-correction and educational work with autistic children. According to the results of the analysis of scientific researches, Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and medical rehabilitation “Autism spectrum disorders (disorders of general development)”, approaches for correction, development and education of children with ASD, AR technologies were selected for further implementation in a comprehensive program of psychological and pedagogical support for children with ASD. The purpose of the empirical study is the search, analysis and implementation of multifunctional AR technologies in the psycho-correctional construct of psychological and pedagogical support of children with ASD. According to the results of the pilot study, the priorities and effectiveness of using AR technologies in the development of communicative, cognitive, emotional-volitional, mnemonic abilities of children and actualization of adaptive potential and adaptive, socially accepted behaviors are made. The possibilities and perspectives of using AR technologies as an element of inclusive environment, with regard to nosology and phenomenology, need further investigation.

The purpose of this article is to identify in Ukraine promising directions of the innovative component of bioeconomy that will contribute to the development of the environmental management. The commonly used definitions of the term bioeconomy are described, the main directions of bioeconomy are considered. It is determined that the main problem of bioeconomy development is its identification with biotechnology. The main problems which are solved with the help of innovative bioeconomy are investigated. The main factors determining the activation of bioeconomy development and a variety of innovative biotechnologies, which contributes to the development of the environmental management, as well as key factors of bioeconomy development, are substantiated. The main recommendations for forming the bioeconomic environment in Ukraine and the prospects for the development of the innovative component of bioeconomy on the domestic market are outlined.

In modern conditions, innovative augmented reality technologies are actively developing, which are widespread in many areas of human activity. Introduction of advanced developments in the process of professional training of future specialists of socionomic professions in the conditions of adaptive training, contributes to the implementation of the principles of a personalized approach and increase the overall level of competitiveness. The relevant scientific article is devoted to the theoretical and empirical analysis result of conducting a psychodiagnostic study on an innovative computer complex HC-psychotest. of the features of the implementation of augmented reality technologies in the construct of traditional psychological and pedagogical support aimed at the development of emotional intelligence of the future specialist. The interdisciplinary approach was used while carrying out the research work at the expense of the general fund of the state budget: “Adaptive system for individualization and personalization of professional training of future specialists in the conditions of blended learning”. A comprehensive study of the implementation of traditional psychological-pedagogical and innovative augmented reality technologies was conducted in the framework of scientific cooperation of STEAM-Laboratory, Laboratory of Psychophysiological Research and Laboratory of Psychology of Health in Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University. The theoretical analysis considers the structural model of emotional intelligence of the future specialist of socionomic professions, which is represented by two structural components: intrapersonal construct of emotional intelligence and interpersonal construct of emotional intelligence. Each component mediates the inherent emotional intelligence of interpretive, regulatory, adaptive, stress-protective and activating functions. The algorithm of the empirical block of research is presented by two stages: ascertaining and forming research. According to the results of the statement, low indicators were found on most scales, reflecting the general level of emotional intelligence development of future specialists, actualizing the need to find and implement effective measures for the development of emotional intelligence components in modern higher education and taking into account information development and digitalization. As part of the formative stage of the research implementation, a comprehensive program “Development of emotional intelligence of future professionals” was tested, which integrated traditional psychological and pedagogical technologies and innovative augmented reality technologies. This program is designed for 24 hours, 6 thematic classes of 4 hours. According to the results of a comprehensive ascertaining and shaping research, the effectiveness of the influence of augmented reality technologies on the general index of emotional intelligence is proved. The step-by-step model of integration of augmented reality components influencing the ability to analyze, understand and regulate emotional states into a complex program of emotional intelligence development is demonstrated. According to the results of the formative study, there is a dominance of high indicators of the following components: intrapersonal (50%), interpersonal (53.3%). Thus, we can say that intrapersonal and interpersonal emotional intelligence together involve the actualization of various cognitive processes and skills, and are related to each other. Empirical data were obtained as a

Статтю присвячено дослідженню питань інноваційного інструментарію структурної політики управління розвитком аграрного сектору економіки. Метою статті є дослідження та застосування інноваційних інструментів структурної політики управління розвитком аграрного сектору економіки. Наукова новизна. Визначено, що існує взаємозв’язок між типом економічних відносин та моделлю управління, періодичністю процесів ускладнення та спрощення систем управління, пов’язаних із базовим розподілом праці. При спрощені (скороченні) функцій державного управління на перший план виходять альтернативні організації. Тому актуалізуються принципи належного врядування як елемент організаційно-управлінської системи політики, притаманний сучасним системам державного управління. Визначено логічні підсистеми структурної політики управління розвитком аграрного сектору економіки. Розроблено та обґрунтовано напрями і стратегічні пріоритети модернізаційної структурної політики в аграрному секторі економіки України. Висновки. Забезпечення сталого розвитку аграрного сектору – визначальний пріоритет, який повинна враховувати держава при розробці і здійсненні структурної політики. Реалізація концепції сталого розвитку за рахунок раціонального використання потенціалу сільського сектору, сільського господарства й суміжних галузей має стати головною компонентою національного соціально-економічного зростання. Без відповідної структурної політики розвитку аграрного сектору рух в заданому напрямі є проблематичним. На такому баченні перспективи сьогодні наполягає усе передове світове співтовариство тому, що до аграрного сектору сформовані принципи економічної, екологічної та соціальної сталості. Усі вони пов’язані з природою та діяльністю людини, а сільське господарство – частина природи, яка задіяна у формуванні системи забезпечення головною компонентою людського існування – продовольством. Сталий розвиток аграрного сектору економіки нерозривно пов'язаний із забезпеченням сталого розвитку сільських територій. І тут необхідним є врахування зарубіжного, зокрема Європейського досвіду вирішення цієї проблеми. Вирішення даного питання вважаємо стратегічним для забезпечення конкурентоспроможного розвитку агропродовольчого комплексу та сільських територій. Стратегічні пріоритети сталого розвитку аграрного сектору економіки мають узгоджуватися з глобальними рішеннями, які прийняті світовою спільнотою, зокрема Цілями сталого розвитку 2030.

Ковальова О. В. Державні орієнтири реалізації інноваційних провайдерів структурної політики аграрного сектора економіки України В умовах сучасного надзвичайно динамічного світу та кардинального відставання національної економіки від світових стандартів вирішити завдання координації процесу створення ефективних, конкурентоспроможних суб'єктів господарювання у виробничій і обслуговуючій сферах сільського господарства за державної підтримки можна лише за наявності швидкоплинних якісних змін та інноваційно-технологічного стрибка. Рівень продуктивності праці, який демонструють галузі економіки України, не відповідає потребам реалізації концепції сталого розвитку, що позначається на загальних показниках, результатах соціально-економічного забезпечення. Пріоритетом структурної політики повинно стати стимулювання економічного зростання разом із оптимальним задоволенням соціальних потреб, вирішенням інфраструктурних проблем у виробничій і невиробничій сферах розвитку сільських територій. Відправною точкою, драйвером у досягненні цієї мети структурної політики вважаємо активізацію чинників науково-технічного прогресу через інвестиційно-інноваційні складові переходу від сировинної до інноваційної моделі розвитку аграрного сектора та забезпечення функціонування сфер економічної зайнятості. Державі потрібно якісно стимулювати структурні зміни в господарському механізмі на всіх рівнях, а суб'єктів ринку зацікавити у підвищенні ефективності на засадах сталого розвитку та активного використання передових інновацій.