The main task of the article is to study a separate qualitative property criminal law its intelligibility. When solving the problem the definition of intelligibility of the criminal law taking into account genesis is formulated this concept and different approaches to its content, which have developed in modern law doctrine. In order to substantiate the author's approach to the definition of intelligibility of the criminal law the monitoring of normative-legal acts, decisions of national and international judicial authorities is carried out. It is shown that the term ‘intelligibility of law’ and related terms ‘clear’, ‘precise’, ‘simple’ law are actively used both in regulations and in decisions of national and international judicial authorities. However, the terminology is diverse, thereby it has been suggested in the decisions of the European Court of Human Rights to use the term ‘intelligibility’of the law, which is the most accurate and adequately reflects the assessment of the legal certainty of national laws. The general conclusion is substantiated that in modern doctrine there are three approaches to determining the legal nature of the intelligibility of the law: as a component of the rule of law, as a requirement for the language of law, as a qualitative property of law. The absence of antagonistic features in each of the approaches allowed to use the positive gains of different perceptions of the intelligibility of the criminal law and to define it.

The spread of cultural-anthropological methodology to the problems of modern criminal law enabled to formulate a new doctrinal definition of criminal law as a culturally agreed system of social freedoms focused on protecting social, material and spiritual values that are the human culture achievements and belong to a person. The proposed cultural-anthropological dimension allowed us to substantiate the  appropriateness of recognition anthropodicy as a paradigm of modern criminal law. The idea of periodization of  criminal law genesis was further developed with the identification of three qualitatively different periods of premodern, modern and postmodern, each of which is distinguished by a special role  played in culture in general and criminal law in particular. The article provides  different understanding of social justice as the purpose of applying criminal law which is more complicated in the context of the rule of law dominance than in the traditional understanding of the compliance between crime and punishment. The proposed approach allows to obtain a new type of criminal law, in which a person, regardless of the nature of participation in criminal relations, is provided with a number of rights and legal opportunities to protect their own, or those represented by it, interests. Іn addition, it creates grounds for further study of less global, but no less relevant problems of criminal law, in particular, ensuring objective criminalization, the formation of a coherent system of criminal law measures as a legal consequence of a socially dangerous act, the ratio of measures to physical and legal persons, etc.

О. М. Мусиченко викладач кафедри кримінального права та інших кримінально-правових дисциплін Миколаївського інституту права Національного університету «Одеська юридична академія» А. Ю. Різун студентка II курсу магістратури спеціальності «Правоохоронна діяльність» Миколаївського інституту права Національного університету «Одеська юридична академія» проблеми нормативного виЗначення оКремих видів поКарань, альтернативних поЗбавленнЮ волі У статті звертається увага на проблеми формулювання окремих видів покарань та робиться спроба запропонувати можливі шляхи їх вирішення. Наголошується на важливості суворого дотримання принципів і правил юридичної техніки кримінального закону. Недотримання цих правил щодо приписів, які регламентують види покарань, призводить до їх неефективності, проблем застосування в судовій практиці, порушення прав і свобод людини. Підкреслюється важливість як внутрішніх засобів юридичної техніки кримінального закону, зокрема на прикладі наповнення юридичних конструкцій конкретним змістом, так і зовнішнього оформлення кримінального закону за допомогою мовних засобів та чіткої структуризації. Наголошується на важливості правильного добору лексичних засобів. Зокрема, вказується на недопустимість використання омонімічних термінів (штраф, конфіскація майна як вид покарання і як вид кримінально-правового заходу щодо юридичних осіб), порушується проблема уніфікації термінології в кримінальному праві, робиться акцент на необхідності узгодження норм Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу,

In the article the normative acts that contained criminal law norms and operated on the territory of modern Ukraine were analyzed, which made it possible to trace the development of legal techniques and identify the directions used by the compilers for a clear statement of criminal law norms. It is established that at the first stages of formation of legal technique commitment for intelligibility was reflected only in the proximity of the language of acts (primarily vocabulary) to the living vernacular. It was gradually realized that not only the improvement of terminology, but also the specifics of syntax, standardization of individual articles of criminal law, clear structure and sequence of material both within articles and in general are necessary for intelligibility of the criminal law. An analysis of the texts of Russkaya Pravda (various editions), three Lithuanian Statutes, "Rights under which the Little Russian people are tried" showed that during the existence and validity of these acts there was a process of forming an authentic national tradition of lawmaking, legal technique of criminal law was improving. These acts, compared to the then European ones which were difficult to perceive and understand, were easily applied and generally understandable to a wide range of subjects of criminal law. For this purpose, linguistic and stylistic means were used and subsequently improved: in the conditions of diglossia the language of normative acts was brought closer to the vernacular with the obligatory use of clear, according to their origin, legal tokens; an attempt to describe accurately the action through a casuistic statement and at the same time an awareness of the need for an abstract statement (so far only by supplementing the lists with generalizing words); uniformity of construction of criminal law prohibitions; more logical systematization of normative material, structuring both acts as a whole and certain criminal law provisions. At the same time the desire for accuracy and clarity gradually leveled such a requirement as conciseness.

О. В. Козаченко orcid.org/0000-0002-8412-8639 доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінального права та інших кримінально-правових дисциплін Миколаївського навчально-наукового інституту права Національного університету «Одеська юридична академія» О. М. Мусиченко orcid.org/0000-0001-6171-710X PhD, доцент, доцент кафедри кримінального права та інших кримінально-правових дисциплін Миколаївського навчально-наукового інституту права Національного університету «Одеська юридична академія» О. К. Василяка orcid.org/0000-0002-1280-2743 кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та інших кримінально-правових дисциплін Миколаївського навчально-наукового інституту права Національного університету «Одеська юридична академія» Л. В. Чорнозуб orcid.org/0000-0002-2819-9192 кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та інших кримінально-правових дисциплін Миколаївського навчально-наукового інституту права Національного університету «Одеська юридична академія»