In the article are considered issues related to the study of the effect of cadmium on the body of birds, in particular laying hens. The effect of cadmium sulfate at doses of 2.0 and 4.0 mg/kg body weight on protein synthesis function and functional state of the liver were investigated of cross-laying Hysex white hens, of 78 weeks old. Three groups of chickens were formed: two experimental and one control groups. The laying hens of the experimental groups were subjected to a cadmium load. Laying chickens of the first experimental group were given cadmium sulfate at a dose of 2.0 mg/kg body weight. Laying chickens of the second experimental group were given cadmium sulfate at a dose of 4.0 mg/kg body weight. Laying chickens in the control group were in the normal diet without cadmium. Increased activity of aminotransferases, in particular alanine and aspartate aminotransferases in their serum of hens, was observed during cadmium binge drinking in doses of 2.0 and 4.0 mg/kg body weight, respectively. These changes indicate a violation of the functional state of the liver of laying hens under conditions of cadmium load. In the study of protein synthesis of the liver of laying hens under conditions of cadmium loading, it was found that cadmium sulfate in the above doses contributed to a significant decrease in the level of total protein by 14, 21 and 30 days of the experiment. The reduction of total protein in the blood of laying hens was due to a decrease in the level of albumin, which in the second experimental group, respectively, decreased to 28.16 ± 0.75%, whereas in the first – 29.62 ± 0.98%. In the study of the level of globulins, it is possible to increase this indicator in both experimental groups of poultry for 21 days. Drinking with water cadmium sulfate at a dose of 4.0 mg/kg body weight was associated with a more likely decrease in total protein and albumin than drinking cadmium sulfate at a lower dose.

The aim of the study was to compare the intestinal parasite fauna of pigs kept in different production systems. Eggs of four nematode species: Ascaris suum, Oesophagostomum spp. Strongyloides spp. and Trichuris suis as well as Eimeria protozoans were found in fecal samples of the examined pigs. In the farms performing an open production cycle, the percentage of infestation was lower (1.07 to 1.36%) than in the farms with a closed production cycle (13.30 to 20%). Differences were found in the scope of infection intensity with particular intestinal parasites depending on the farming system. The Oesphagostomum spp. was found in the largest number of farms (68.6%). Eimeria was located at the second place (42.9%), followed by Ascaris suum (28.6%), Trichuris suis (21.4%) and Strongyloides spp. (11.4%). Interviews with pig breeders showed that in closed-cycle farms, the deworming procedure was being performed sporadically or only after clear clinical symptoms of a parasitic invasion. Our research has confirmed that the problem of intestinal parasites in pigs is still relevant. In pigs, a preventive program should be introduced, in which a parasitological diagnostics will be an important part.

Метою роботи було дослідити вплив кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс» на cтан показників імун-ної системи поросят при відлученні. Досліди проводилися на базі TOB «КОШЕТ» Мукачівського району За-карпатської області. Було сформовано дві групи поросят – контрольну (К) і дослідну (Д), у кількості 10 особин у кожній групі, підібраних за принципом аналогів – віком, породою й масою тіла. Годували тварин відповідно до норм для цього віку свиней. На 28 добу життя поросят відлучали від свиноматки та перегру-повували з різних гнізд з метою подальшого утримання в період відгодівлі та дорощування зі зміною стру-ктури раціону, що слугувало технологічним стресом для організму тварин. Починаючи з 5-добового віку, поросят усіх груп підгодовували престартерним комбікормом. Поросятам дослідної групи, починаючи з 21- до 40-добового віку, додатково згодовували кормову добавку «Бутаселмевіт-плюс» у дозі 100 мг/кг маси тіла на добу. Матеріалом для досліджень була кров, яку відбирали вранці до годівлі тварин шляхом пункції краніальної порожнистої вени на 20 добу життя (період до відлучення), на 25 добу життя (період до від-лучення), на 30 добу життя (2 доба після відлучення), на 35 добу життя (7 доба після відлучення), на 40 добу життя (12 доба після відлучення). Згодовування поросятам кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс» сприяє зростанню кількості Т- і В-лімфоцитів у їхній крові. Складники препарату сприяють активізації клітинної ланки імунної системи поросят до та після відлучки. Також варто зазначити, що додаткове введення поросятам кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс» підвищує функціональну активність імуноко-мпетентних клітин у поросят після відлучення через перерозподіл рецепторного апарату Т- і В-лімфоцитів у бік збільшення їхньої авідності. Згодовуючи кормову добавку «Бутаселмевіт-плюс» поросятам при відлу-чці, встановлено підвищення показників гуморальної ланки імунної системи протягом усього досліду. У по-росят дослідної групи на 35-ту добу життя за умови додавання кормової добавки Бутаселмевіт-плюс» виявлено збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів на 4,26 %. Аналогічні різниці отримано стосо-вно впливу кормової добавки «Бутаселмевіт-плюс» на фагоцитарне число і фагоцитарний індекс, зокрема у поросят дослідної групи на 35-ту добу досліду вони були більшими на 7,5 і 11,2 %, ніж у контролі.

No abstract

Дослідженннями встановлено, що ремонтні свинки підконтрольних стад за показниками власної продуктивності (вік досягнення живої маси 100 кг-192,9 діб, товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців-24,5 мм, довжина тулуба ремонтних свинок у 6-місячному віці-117,1 см) належать до класу еліта. Багатоплідність свиноматок коливається у межах від 7 до 16 голів на один опорос, маса гнізда на час відлучення у віці 28-35 діб-від 39,8 до 97,8 кг, середньодобовий приріст поросят до відлучення дорівнює 0,227 кг, індекс М. Д. Березовського-36,50 бала, збереженість поросят до відлучення-92,7 %, індекс BLUP-100,41 бала. З урахуванням класу розподілу за індексом BLUP встановлено, що ремонтні свинки класу М + (індекс BLUP дорівнює 144,7 бала) переважали ровесниць протилежного класу М-(індекс BLUP дорівнює 66,2 бала) за живою масою на час народження на 0,04 кг (td=2,03), на час вимірювання довжини тулуба і товщини шпику-на 6,2 кг (td=4,7). Різниця між групами М + і Мза середньодобовим приростом живої маси становила 0,046 кг (td=8,67), віком досягнення живої маси 100 кг-16,1 доби (td=8,70), товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців-6,4 мм (td=12,07), на крижах-3,8 мм (td=6,67) та в середній точці спини-5,3 мм (td=10,19). Результати дослідження показали, що свиноматки класу М + переважали ровесниць протилежного класу Мза багатоплідністю на 1,1 голови (td=3,67), масою гнізда на час відлучення у віці 28-35 діб-на 11,5 кг (td=7,46), середньодобовим приростом живої маси поросят до відлучення-на 0,044 кг (td=11,28), індексом М. Д. Березовськогона 2,86 бала (td=4,61). За великоплідністю свиноматок, індексом «вирівняність гнізда свиноматки за живою масою поросят на час народження» та збереженістю поросят до відлучення різниця між тваринами класу Мта М + відповідно становила 0,06 кг (td=3,15), 1,07 бала (td=3,56) та 4,9 %. Достовірні коефіцієнти кореляції у тварин загальної вибірки та різних класів розподілу за індексом BLUP встановлено за такими парами ознак: індекс «вирівняність гнізда свиноматки за живою масою поросят на час народ