The article emphasizes the importance of information and digital technologies in pre-service training of primary school teachers, substantiates the content and components of information and digital competence of prospective primary school teachers. It points out that the main purpose of information and digital training in the pedagogical higher educational institutions (HEI) is to ensure the formation of digital competence of future primary school teachers, to prepare them for developing primary students’ digital literacy in classes on various academic subjects, for active use of ICT in primary school teachers’ professional activities. An integrated approach to the modernization of information and digital training of pre-service primary school teachers, which covers the main forms of the educational process – training sessions, independent work, practical training, and control activities is justified. The article presents the results the pedagogical experiment aimed at testing the effectiveness of the integrated approach to the modernization of information and digital training of prospective primary school teachers. The results are determined by the level of digital literacy and the ability of students in the control and experimental groups to use information and digital technology in the educational process of primary school.

No abstract

The publication provides a comprehensive analysis of the state and development of national education over the 30 years of Ukraine’s independence, identifies current problems in education, ascertains the causes of their emergence, offers scientifically reasoned ways to modernise domestic education in the context of globalisation, European integration, innovative development, and national self-identification. Designed for legislators, state officials, education institutions leaders, teaching and academic staff, the general public, all those who seek to increase the competitiveness of Ukrainian education in the context of civilisation changes.

An important role in preventing the negative effects of human impact on the environment is played by environmental literacy, which is connected with developing the ability to use natural resources wisely and reduce waste as well as awareness of the role of the environment for safe and healthy living. The scientific studies on formation of students’ ecological literacy were analyzed. It was revealed that the current state of training future Biology teachers for developing students’ environmental literacy is not efficient. Ability of prospective Biology teachers to form students’ ecological literacy is identified by the unity of value, cognitive and procedural components. Theoretical substantiation of the technology of training future Biology teachers for increasing students’ ecological literacy is carried out. The peculiarity of the technological process is the study of the elective courses “Conducting Ecological Pedagogical Activities”, “Technologies of Environmental Education and Upbringing”, “Methods of Teaching Ecology”, use of interactive teaching methods, combination of training sessions, independent work, practical training, and control measures. Criteria for the formation of each component are students' attitude to the environment and its preservation, the level of knowledge acquisition, the level of mastery of the methods of developing school students’ environmental literacy. A three-level approach to evaluating the results was used. The average level of formation of each component dominated. During the experimental training, statistically significant positive changes in the formation of each component took place. This confirms the feasibility of further implementation of the technology. Keywords: ecological literacy, elective courses, environmental upbringing, pre-service biology teachers

кандидат педагогічних наук, докторант кафедри методики викладання іноземних мов й інформаційно-комунікаційних технологій Київського національного лінгвістичного університету ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ Статтю присвячено обґрунтуванню важливості та доцільності використання диференційованого підходу до навчання іноземної мови у закладах вищої освіти. Представлені три підходи до визначення диференціації, її зв'язок з індивідуалізацією (ототожнення понять, підпорядкування диференціації індивідуалізації, підпорядкування індивідуалізації диференціації). Проаналізовано трактування науковцями таких понять як диференційований підхід, диференційоване навчання. Наведено ключові досягнення досліджень різних науковців у впровадженні диференційованого підходу до навчання у закладах вищої освіти. Визначено, що диференціація є одним зі способів організації навчання за індивідуальною освітньою траєкторією студента, яка трактується як персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного студента. Основним завданням диференціації визначено не приведення всіх студентів до кінця курсу навчання до єдиного стандарту, а досягнення ними максимально оптимальних результатів відповідно до їхніх можливостей, здібностей, психофізіологічних особливостей, інтересів і потреб. Зазначено, що поточне оцінювання досягнень студентів відбувається з метою планування навчального процесу або коригування наявного, а не задля виставлення оцінок як таких. Для підтвердження необхідності впровадження навчання на засадах диференційованого підходу було проведене анкетування студентів для визначення домінувального типу їхнього когнітивного стилю як способу переробки інформації (індекс організації інтелекту за А. Боуі: методична людина (power planner), радикальний реформатор (radical reformer), досвідчений дослідник (expert investigator), універсальний друг (flexible friend). Отримані результати продемонстрували наявність серед студентів усіх типів домінувального когнітивного стилю, що підкреслює неоднорідність способів і стилів навчання студентів, а відтак неможливість навчати усіх однаково. На основі проведеного дослідження визначено, що завдяки диференційованому підходу врахування різних чинників (індивідуально-психологічних особливостей, рівня знань, потреб, інтересів) у процесі навчання сприятиме розкриттю потенціалу кожного студента.