МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯУ роботі аналізувалися показники треморомет-рії, стрес-тесту, стресостійкості і тимчасові параме-три виконаних у максимально швидкому темпі про-стого періодичного та структурованого в часі тем-пінг-тесту у праворуких викладачів похилого віку вищого навчального закладу. Показано, що у ви-кладачів 70-75 років, на відміну від викладачів у віці 61-65 років, максимальний темп руху залежить від структурної складності темпінг-тесту, що зале-жить від рівня психоемоційної стійкості їх організ-му. Ці дані узгоджуються з результатами тестуван-ня при треморометрії, яка статистично вірогідно збільшується з віком і при виражених ознаках пси-хоемоційного стресу. Наявність більш високих аб-солютних значень продуктивності роботи при тес-туванні різних рухових завдань у викладачів з ви-соким рівнем стресостійкості свідчить про стійкість нервових процесів небхідних для виконання рухо-вих завдань різної складності як часового, так і просторового характеру. Результати дослідження вказують на те, що абсолютне значення макси-мально швидкого темпу виконання темпінг-тесту визначається складним поєднанням центральних і нейром'язових факторів, відмінність в темпі вико-нання двох (і більше) видів рухових завдань різної тимчасової або серійної складності можна цілком віднести до різниці в характері їх центрального управління. Отримані результати вказують на те, що після досягнення 70 років відбувається якісна зміна в характері центрального управління швид-кими періодичними рухами кисті.Ключові слова: рухові завдання, психоемоцій-ний стрес, вікова динаміка, похилий вік.Зв'язок з науковими планами, роботами, темами. Робота є частиною комплексної науково-дослідної теми кафедри теорії та методики фізич-ної культури і спорту Прикарпатського національ-ного університету імені Василя Стефаника на 2013-2017 рр. «Фізичне виховання різних груп на-селення в системі засобів підвищення якості життя та рівня рекреаційної активності» (номер держав-ної реєстрації 0113U002430).Вступ. Погіршення стану соматичного здо-ров'я -одна з головних, існуючих на сьогодні, проблем суспільства [6,19,24]. Це питання особ-ливо гостро стосується викладачів похилого віку (ВПВ), які зазнають найбільшого негативного впли-ву факторів нераціонально організованого режиму робочого дня у вищих навчальних закладах (ВНЗ). У зв'язку з цим їх організм знаходиться під постій-ним впливом факторів психоемоційного стресу (ПЕС), що було показано в цілому ряді публікацій [1,7,14]. Тому, у сучасних умовах моніторинг ста-ну психомоторних функцій організму ВПВ є акту-альним завданням, яке необхідно вирішити з ме-тою визначення шляхів корекції рівня моторики у цього контингенту населення.