No abstract

В работе на основании анализа современных представлений о закономер-ностях формирования свойств моно-и поликристаллических материалов в рамках известных механизмов роста и релаксации напряжений в вер-шинах концентраторов в зависимости от скорости изменения приложен-ного макроскопического усилия предложена модель, позволяющая свя-зать характер поведения их механических свойств с изменением числа и мощности концентраторов напряжений во всем интервале размерных па-раметров их структурных элементов. В основу предлагаемой модели по-ложен принцип Д'Аламбера (F i = m i w i + P i ), а роль «точек» взаимодей-ствия между соседними элементами структуры играют вершины концен-траторов напряжений, в которых, согласно данному закону механики, приложенная макроскопическая сила (F i ) может быть разложена на дви-жущие, сообщающие точкам системы ускорение (m i w i ), и потерянные (P i ), уравновешивающиеся противодействиями связей. Из сказанного сделан вывод о том, что общее количество концентраторов (K) может рассматри-ваться как число точек разложения макроскопического поля приложен-ного напряжения на различные по величине (напряжения F і ) составляю-щие, действующие внутри образца в вершинах соответствующих концен-траторов и изменяющиеся в зависимости от скорости роста приложенной макроскопической силы (F i ), определяющей не только число действую-щих концентраторов, а и количество, и характер взаимодействия извест-ных механизмов релаксации напряжений. Рассмотрены закономерности изменения слагаемых принципа Д'Аламбера при переходе от моно-к по-ликристаллическим структурным состояниям в свете реализующихся механизмов роста и релаксации напряжений. Продемонстрировано, что увеличение количества концентраторов в поликристаллах с наноразмер-ными структурами, сопровождающееся снижением их мощности, а соот-ветственно, и скорости роста напряжений в вершинах, будет способство-вать росту механических характеристик, указывая пути создания высо-копрочных состояний. Рассмотрены модельные представления о разви- Fiz. Met. 2011, т. 12, сс. 367-382 Оттиски доступны непосредственно от издателя Фотокопирование разрешено только в соответствии с лицензией © 2011 ИМФ (Институт металлофизики им. Г. В. Курдюмова НАН Украины) Напечатано в Украине.

Показано можливість підвищення механічних властивостей сталі 20ГЛ за рахунок електроіскрового леґування (ЕІЛ) ніклевою або молібденовою електродами її поверхні та багаточинникового позитивного впливу фіні-шного ультразвукового ударного оброблення (УЗУО). Показано, що окре-мо застосоване УЗУО веде до зростання мікротвердости та підвищення втомної міцности сталі 20ГЛ на базі 10 6 циклів за умов амплітудних цик-лічних навантажень у межах 360-400 МПа. Поверхневий шар після ЕІЛ молібденом демонструє вдвічі вищу мікротвердість, ніж вихідний і леґо-ваний ніклем зразки сталі 20ГЛ, що пов'язано з твердорозчинним зміц-ненням і багатофазністю модифікованого молібденом шару. Фінішне УЗУО модифікованих ЕІЛ шарів підвищує втомну довговічність сталі 20ГЛ, насамперед, за рахунок зниження шерсткости, формування зали-шкових макронапружень стиснення та створення дрібних дислокаційних комірчастих структур. При цьому збільшення числа мікроструктурних концентраторів і зменшення їхньої потужности знижує ймовірність ло-калізації деформації та раннього зародження втомних тріщин.Ключові слова: ультразвукове ударне оброблення, електроіскрове леґування,

No abstract