Застосування засобів імітаційного моделювання як інформаційно-комунікаційної технології під час підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України є нагальною потребою. Адже це дозволяє суттєво зекономити ресурси, підвищити оперативність підготовки до занять і збільшити кількість тих, хто навчається. Однак відсутність науково обґрунтованих підходів до визначення обсягів, черговості та спрямування занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання призводить до недоцільного використання цих засобів. Основною ідеєю проведення цього дослідження є те, що формування навичок у курсантів закладів вищої освіти Збройних Сил України повинно відбуватись у чіткій послідовності з максимально можливою ефективністю. Для цього авторами розроблено методику визначення доцільного процентного співвідношення занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання та практичних занять в реальних умовах. Також визначено доцільний порядок набуття навичок, зокрема чотири основних етапи: особистісний з обмеженою кількістю дій; особистісний з розширеною (комплексною різноплановою) кількістю дій; взаємодія з колективом без умови обмеження часу (до початку бойових дій); взаємодія з колективом в умовах обмеження часу (під час бойових дій). Зазначені положення отримані на підставі аналізу існуючих засобів імітаційного моделювання, визначення і класифікації основних чинників, що впливають на процес формування навичок у курсантів. У дослідженні визначено та обґрунтовано доцільне процентне співвідношення занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання і практичних занять у реальних умовах, яке становить 30/70%. Причому доцільна черговість проведення таких занять є поетапною та становить у середньому 40 год. Подальші дослідження пропонується присвятити розробці науково-методичного апарату формування навичок у офіцерів Збройних Сил України оперативно-тактичного рівня.

У статті викладена методика визначення доцільного функціонально-організаційного об’єднання окремих функціональних елементів підсистем вогневого ураження противника з урахуванням затрат, яка базується на принципові збалансованості сил і засобів підсистем вогневого ураження противника та удосконаленій сукупності показників властивостей підсистем вогневого ураження противника, а також з урахуванням удосконаленого підходу до визначення чинників, які суттєво впливають на процес вогневого ураження противника.

The article presents a refined set of factors that significantly affect the process of armed strike on enemy, and also validated general approach to determining the values of indicators of these factors based on the analysis and synthesis of existing indicators of standarts (norms) in the guidance and methodological documents of the relationship between the noted factors and structuring through the appropriate normalized coefficients, which will allow to adequately take into account the influence of the necessary combination of factors at different levels (stages of detailed research).

No abstract