No abstract

Львівський національний медичний університет ім. Данила ГалицькогоМета роботи -визначити взаємозв'язок між летальним завершенням хвороби та патоморфологічними варіантами змін артерій і тканини головного мозку при інсульті у жінок віком до 45 років. Дослідити основні причини розвитку інсульту та встановити негативний вплив умов праці на розвиток захворювання та настання смерті. Матеріали та методи. Проведено аналіз патоморфологічних змін внутрішньомозкових судин і тканини головного мозку у жінок молодого віку при інсультах за даними архіву Львівського обласного патологоанатомічного бюро за період 2004-2015 рр. Алгоритм дослідження включав: паспортні дані, анамнез захворювання, фонові захворювання (артеріальна гіпертензія, ожиріння, ранній атеросклероз, цукровий діабет), супутні захворювання, макроскопічне і мікрос-копічне дослідження артерій та тканини головного мозку. Результати. Упродовж 2004-2015 рр. кількість смертей серед жінок віком до 45 років склала -12 випадків. Співвідношення ішемічного та геморагічного інсультів -5 (41,6%) до 7 (58,4%). Гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом з масивним пів-кульним крововиливом (гематома) у праві та/або ліві відділи головного мозку діагностовано у 4 (57,1%) випадках. В 1 (14,2%) випадку виявлено інтракраніальну аневризму. Макроскопово спостерігали субарахноїдально-паренхіматозні гематоми діаметром 4-7,5 см. При ГПМК за ішемічним типом у 4 (80,0%) випадках уражалися підкіркові ядра, ядра моста та довгастого мозку. В 1 (20,0%) випадку виявляли інфаркти в правій лобній частці, підкіркових ядрах, внутрішній капсулі та дов-гастому мозку. Зона інфаркту при ішемічних інсультах макроскопово виглядала біло-сірою розм'якшеною тканиною. При ішемічних інсультах головного мозку спостері-гали сегментарно або тотально потовщені, білуваті з ламкими стінками та кон-центрично звуженим просвітом судини, в одному випадку діагностовано "мішко-видну аневризму". При геморагічних інсультах зміни в судинах були від помірного до вираженого артеріолосклерозу, артеріологіалінозу, еластофіброзу. У третині випадків (33,2%) ГПМК розвинулося на тлі інших захворювань: лептоспіроз, хроніч-ний активний гепатит, первинний поліпозно-виразковий ендокардит (з прогресува-нням під час вагітності прихованого сифілісу) і пухлини ендокринної системи -світлоклітинної аденоми кори наднирникових залоз. Серед фонових захворювань, які призвели до розвитку інсультів найчастіше зустрічалась артерійна гіпертензія та хвороби нирок. Висновки. Визначено, що геморагічний інсульт призводив до летального завершення частіше (58,4%). Основною причиною розвитку інсульту була гіпертонічна хвороба (33,3%). При гістологічному дослідженні судин головного переважали неатероск-леротичні зміни. У третині випадків (33,2%) інсульти розвивалися без будь-яких мікроскопічних змін артерій головного мозку. Зміни тканини головного мозку прояв-лялись у вигляді периваскулярного, перицелюлярного набряку, дистрофії, некрозу та крововиливів. Не виявлено взаємозв'язку між характером трудової діяльності та її впливом на перебіг хв...

Objective ‒ to determine the dependence of unfavourable treatment outcomes of spontaneous intracerebral hematomas (ICH) on the peculiarities of microstructural changes in the perihematomal area.Materials and methods. A prospective study was conducted that included 68 patients with haemorrhagic stroke and chronic arterial hypertension, as well as signs of ICH. Patients’ clinical condition and treatment outcomes were assessed. The brain data of five patients who died at different stages after the haemorrhagic stroke were analysed using the method of optical microscopy of autopsy material. Results. Patients’ age ranged from 38 to 59. At the time of hospitalization, the Glasgow Coma Scale score was 8 to 15. The inpatient period was less than 1 day for three patients with stem and medial ICH, and 10 and 34 days in case of subarachnoid haemorrhage (in the latter cater, there was an aneurism re-rapture 3 days before death). Blood in the ventricular system was observed in all patients. Gross examination data during the autopsy showed that the cortical layer above the affected area is thin; after 12‒24 hours, the perihematomal area is swollen, with small dotted, and sometimes coalesced haemorrhaging; after 3 and more days, it increased to 4–5 mm and turned reddish-brown. During histologic examination: brain tissue with signs of the swelling, perihematomal area is cell-like with nerve cells – ranging from minor changes to extreme dystrophia and coagulative necrosis (nuclei with signs of pyknosis, rhexis, lysis), homogenous eosinophilic cytoplasm, apparent pericellular swelling, cell shaft formed by lymphocytes, leukocytes, macrophages, hemosiderophages, and reactive increase in oligodendrocytes and astrocytes.Conclusions. Perihematomal area has been found to be not just a «perihematomal swelling» as described in the literature. The unfavourable course of the ICH of different localization (basal, stem) can be explained by a complex of pathomorphological changes in this area: reactive inflammatory activation of glia, dystrophic nerve cell changes, pericellular swelling. As seen from our observations, early development of these processes – as early as on the 1st day – and their progressing indicate the presence of common mechanisms of unfavourable outcome regardless of haemorrhagic stroke localisation.

Objective – to elaborate prognostic criteria of surgical treatment of patients with intracerebral hematomas.Materials and methods. Sixty nine patients with intracerebral hematomas were operated by craniotomy or craniectomy with encephalotomy in Lviv Emergency Hospital, 8th Lviv City Hospital and Chervonohrad Central City Hospital in 2013–2018. The results of radiological (computed tomography, cerebral angiography) and clinical examination (neurological status before and after surgery) of patients who were operated, with the use of Glasgo coma scale (GCS), Functional Outcome in Patients with Primary Intracerebral Hemorrhage (FUNC), Intracerebral Hemorrhage Score (ICH Score) scales were analyzed. Such parameters as the duration and type of surgery, size and location of ICH, the level of consciousness, and neurological deficit at admission and the time of surgery were determined. Patients were divided into two groups depending on the degree of brain midline shift on computed tomograms obtained at the time of hospitalization: group I (≤5 mm) – 18 patients, group II (>5 mm) – 51 patients. There were 22 women (31.9 %), 47 men (68.1 %). Twenty nine (42.0 %) patients died. The age of patients was as follows: 25–44 years – 9 (13.1 %), 45–60 years – 36 (52.2 %), 60–75 years – 21 (30.4 %), 75–90 years – 3 (4.3 %). Localization of intracerebral hematomas was as follows: subcortical – 15 (21.7 %), putaminal (lateral) – 36 (52.2 %), thalamic (medial) – 12 (17.4 %), cerebellar – 6 (8.7 %). Results. For the most part, surgical treatment of ICH required craniectomy with encephalotomy. When choosing method and timing of surgery, the data of brain CT scans (midline shift, size and location of ICH) were taken into account, based on which patients were divided into 2 groups. Expected recovery of operated patients was analyzed with the FUNC and ICH Score scales. It was determined that, taking into account the neurological status and CT scan data, patients from group 2 were operated 12.2 hours earlier than patients from group 1. Delay of surgery, when the condition of patients in group 2 worsened, led to the worsening in the 90-day functional independence level, but did not affect the 30-day mortality rate.Conclusions. Surgery by craniotomy or craniectomy with encephalotomy remains the method of choice to treat the intracerebral hematomas. Early computed diagnostics and appropriate treatment strategy provide improvement, better functional recovery of patients in postoperative period.

The aim: The study is to research the resolution of perifocal brain tissue at various type strokes using immunomorphology Materials and methods: The immunohistochemical study of perifocal brain tissue in 21 cases of various strokes types was condacted Results: When comparing the GFAP + astrocytes detection area at IS, HS and IS with HT, no significant difference was found. At the 1st degree of GFAP + astrocytes were in the border around the necrosis nucleus at IS and IS with HT, and at HS GFAP + astrocytes accumulated along the hematoma edge. CD34 + cells were found in most cases of strokes. Over time, cases with a larger CD34 + cells detection area increased (Kendal’s Tau = 0.512, p = 0.001) in all groups. The capillary network at HS was around the hematoma and formed a gliomesodermal capsule with microglia and inflammation. 1st degree τ-protein accumulation was detected in 2/3 of cases (66.7%) of all strokes without significant difference. If compared in different stroke periods, τ-protein detection frequency increased and accumulated in brain structures – Kendal’s Tau = 0.359; p = 0.023. Conclusions: With the development of the disease, the number of cases with a larger area of detection of GFAP + astrocytes and CD34 + cells increased in strokes of various types. Ʈ-protein was detected in neurons in all variants of ACVA in the first period.