No abstract

Objective: The relevance of the article is due to the spread of the problem of genital prolapse in women. In order to solve this, the purpose of the presented work is to present and evaluate the 5-year experience of using light-weight polypropylene mesh, which is used in the transvaginal surgical treatment of stage III-IV cystocele. Methods: A retrospective cohort study was conducted at the Dnipro State Medical University at the Department of Obstetrics and Gynecology in the period from 2010 to 2020. A total of 612 patients with an average age of 64.8 ± 8.2 years (range 47–79) were included in it. Results: Long-term analysis of operative treatment in 374 patients (76.0%) after 60 months showed a high level of satisfaction with the results of the operation 99.2% (371/374). A significant level of elimination of pathological symptoms in the functioning of the pelvic organs and improvement of the quality of life was established, which were assessed using questionnaires: PFDI-20 (76.4–4.3 ( p < 0.05)), PFIQ-7 (41–8.4 ( p < 0.05)), before the operation and at the final stage of the study. In total, 12 months after the operation, 2.6% (12/467) of the patients were re-operated on due to erosion of the vaginal wall at the site of placement of the MESH-system. Conclusions: The proposed technique for restoring the front wall of the vagina in case of an isolated cystocele of the III-IV degree, without signs of incomplete or complete prolapse of the uterus, showed a recurrence-free result in the indicated segment of the vagina.

Реферат. Возможности использования магнитно-резонансной томографии в исследовании пациенток с рецидивным генитальным пролапсом. Банахевич Р.М. Представлены результаты обследования 45 женщин с рецидивом генитального пролапса на этапе подготовки к повторному оперативному вмешательству с использованием магнитно-резонансной томографии. Период наблюдения составил 4 года. Динамическое исследование тазового дна выполнялось врачом-радиологом на высокопольном магнитно-резонансном томографе Philips Intera 1,5 Tesla с возможностью 3D моделирования, получения срезов толщиной до 1 мм в любой плоскости, высокой дифференциацией мягких тканей (связок, мышц). Исследование показало, что классификация пролапса по стадиям удобна для стандартизации диагностики, однако она менее полезна для дифференцированного подхода к выбору хирургической стратегии, так как не учитывает нюансы хирургической анатомии. Разработанный нами алгоритм динамической магнитно-резонансной томографии у пациентов с рецидивной тазовой грыжей существенно повышает качество диагностики, позволяет учитывать взаимоотношения между сегментами и правильно оценить вид дефекта, наличие поражения других органов, определить степень поражения мышечного и фасциально-лигаментарного аппарата, в деталях планировать будущее хирургическое вмешательство. Динамическая магнитно-резонансной томография дает возможность определиться с объемом операции, прогнозировать возможные интраоперационные осложнения и результаты операции, избежать изменений плана операции непосредственно в ходе операции, минимизировать риск развития рецидива и необходимость выполнения повторных оперативных вмешательств. В послеоперационном периоде определить в каком топографическом соотношении находятся между собой органы малого таза, качество установки протеза. Магнитно-резонансная диагностика, по сравнению с другими методиками исследований, безвредна для пациентов, не имеет ограничений в плоскости исследования, дает возможность широко использовать ее как для объективной диагностики, так и для динамического наблюдения в процессе лечения в оперативной гинекологии.

Г енітальний пролапс (ГП) залишається доволі пошире-ним гінекологічним захворюванням, що посідає третє місце у структурі захворювань пацієнток літнього віку, в яких не завжди вчасно та правильно вирішується питання хірургічної реабілітації, яка створює умови для розвитку рецидиву генітального пролапсу (РГП) та негативно впли-ває на якість їхнього життя. Окремі дослідники вважають, що в основі формування РГП лежать тривале або надмірне підвищення внутрішньочеревного тиску і дистрофічні змі-ни у фасціально-лігаментарному апараті статевих органів (ФЛАСО), що відповідає за їхнє анатомічне положення.Автори стверджують, що розвиток дистрофічних порушень ФЛАСО має поліетіологічний характер. Більшість із цих факторів так чи інакше виявляють майже в усіх жінок. Поряд із тим у доступній фаховій літературі не виявили узагальнених робіт, в яких наведений багатофакторний аналіз причин розвитку РГП із визначенням ступеня впли-ву на його реалізацію. Відсутність повноцінного вирішення цього питання не дає можливості обґрунтовано визначити групи ризику формування РГП і окреслити шляхи його профілактики. У зв'язку з цим відзначають велику кіль-кість рецидивів після хірургічного лікування генітального Генітальний пролапс залишається доволі поширеною гінекологічною патологією, що посідає третє місце у структурі захворювань пацієнток літнього віку, в яких не завжди вчасно та правильно вирішується питання хірургічної реабілітації. З метою уточнення ролі екстрагенітальної патології в патогенезі рецидиву геніального пролапсу виконали ретроспективний аналіз обстежень 1795 жінок. Виявили, що розвиток дистрофічних порушень фасціально-лігаментарного апарату статевих органів має поліетіологічний характер: тривале або надмірне підвищення внутрішньочеревного тиску і дистрофічні зміни у фасціально-лігаментарному апараті статевих органів. Одну із ключових позицій у патогенезі розвитку рецидиву генітального пролапсу посідає дисплазія сполучної тканини. Її ознаки на тлі станів, що викликають підвищення внутрішньочеревного тиску, слід враховувати як фактор високого ризику формування рецидиву в пацієнток, яким планується первинне оперативне втручання з приводу генітального пролапсу. Анализ экстрагенитальных факторов развития рецидива генитального пролапса Р. Н. Банахевич, К. Б. Акимова, Е. А. Париенко, Е. А. ВдовиченкоГенитальный пролапс остается достаточно распространенной гинекологической патологией, которая занимает третье место в структуре заболеваний пациенток пожилого возраста, у которых не всегда вовремя и правильно решается вопрос хирургической реабилитации. С целью уточнения роли экстрагенитальной патологии в патогенезе рецидива генитального пролапса провели ретроспективный анализ обследований 1795 женщин. Установлено, что развитие дистрофических нарушений фасциально-лигаментарного аппарата половых органов носит полиэтиологический характер: длительное или чрезмерное повышение внутрибрюшного давления и дистрофические изменения в фасциально-лигаментарном аппарате половых органов. Одну из ключевых позиций в патогенезе развития рецидива генита...