No abstract

Одним із базових чинників, що визначають стратегію розвитку системи аграрного виробництва, є земельні відносини. Вони відображають відносини між фізичними, юридичними особами, державними органами влади з приводу володіння, користування, розпоряджання та управління землею як засобом виробництва в сільському господарстві. Удосконалення цих відносин є змістом земельної реформи. Реалізація права дарування, передачі у спадщину, зміни земельних паїв, яка в даний час здійснюється, в основному, у формі руху земельних сертифікатів, непоодинокі випадки їх продажу-все це означає початок формування реального ринку земель сільськогосподарського призначення. Показано, що в теперішній час, доки що не створені належні умови для того, щоб ринковий перерозподіл сільськогосподарських угідь між власниками був екологічно обґрунтований та відзначався економічною (господарською) доцільністю, складовою частиною земельних відносин ринкового типу повинно стати іпотечне кредитування сільськогосподарських виробників. Функцію іпотечного кредитування повинен виконувати земельний банк, який з філіями по всій країні має стати основою інфраструктури ринку землі. Окрім фінансово-кредитної функції банк має виконувати земельно-облікову функцію, здійснювати торгівлю цінними паперами, лізингові операції та інші комерційні операції з землею. Доведено, що система кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення потребує ретельної тривалої підготовки і може бути реалізованою спочатку у вигляді експерименту в окремих регіонах, де для цього існуватимуть необхідні соціальноекономічні умови. Перш ніж реалізовувати програми розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення, у тому числі іпотеки землі як елемента цього ринку, необхідно провести ґрунтовні дослідження щодо механізму формування ринкових цін на землю, прогнозного рівня цін на земельні ділянки різних типів, тенденції їх зміни за мірою розвитку ринкових інститутів. Оскільки ціна землі як товару повинна враховувати потенційний прибуток від її використання, для об'єктивного визначення ринкової ціни на сільськогосподарські угіддя необхідне подолання диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Ключові слова: земельні відносини, земельні паї, земельні сертифікати, іпотечне кредитування, земельний банк, ринок землі.

Методологія дослідження. При здійсненні дослідження застосовувались такі теоретико-методологічні прийоми, як: метод абстракції -при розгляді дефініцій визначення сутності категорії «ефективність сільського господарства»; групування -при визначенні системи показників ефективності, системного аналізу -при систематизації чинників, які впливають на її рівень і динаміку; аналіз і синтез -при дослідженні показників соціальної, економічної і технологічної ефективності сільського господарства.Результати. У дослідженні розглянуто теоретичні аспекти сутності категорії «ефективність сільського господарства та визначено систему показників, що її характеризують. Систематизовано чинники, які впливають на її рівень і динаміку ефективності. Визначено особливості організаційно-економічного механізму ефективного ведення сільськогосподарської галузі. Проведено аналіз показників соціальної, економічної і технологічної ефективності сільського господарства. Встановлено тісний взаємозв'язок між рівнем платоспроможності населення і показниками прибутку сільськогосподарських підприємств.Новизна. З використанням економіко-статистичного аналізу встановлено нові взаємозв'язки між соціально-економічними явищами. Представлено перспективи удосконалення земельних відносин в сільському господарстві та удосконалення організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано перспективні напрямки поліпшення функціональних господарств. Розроблено пропозиції щодо налагодження ефективних міжгосподарських зв'язків в АПК, ліквідації диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і ресурси, що використовуються у сільському господарстві, а також щодо поліпшення фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств і розвитку ринкової інфраструктури, забезпечення інноваційного шляху розвитку сільського господарства.Практична значущість. Наукове і практичне значення проведеного дослідження визначається тим, що вивчення комплексу проблем, пов'язаних із пошуком шляхів підвищення ефективності сільського господарства, є одним з найактуальніших завдань, які стоять перед вітчизняною аграрною наукою. Вирішення цих завдань обумовлює необхідність розширення науково-дослідних робіт по обґрунтуванню стратегії і комплексного розвитку сільського господарства в ринкових умовах, а також концептуально-цілісних, системно-збалансованих та методологічно виважених організаційно-економічних механізмів ефективного функціонування галузі.Ключові слова: ефективність сільського господарства, система економічних показників, організаційно-економічний механізм, соціальна, економічна і технологічна ефективність, чинники ефективності, фінансово-кредитний механізм, прибуток, рентабельність, інноваційний розвиток, ринкова інфраструктура, земельні відносини.

Онисько С., Томашевський Ю. Удосконалення тарифної політики при страхуванні сільськогосподарських культурПитання тарифної політики на ринку страхування сільськогосподарських культур сьогодні потребує вдосконалення. Формування ефективної системи страхування врожаю сільськогосподарських культурважливе завдання, яке вимагає нагального вирішення, адже впливає на рівень захисту сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодно-кліматичних чинників та відповідно на вартість виробленої продукції. Встановлено, що для подальшого розвитку страхування сільськогосподарських культур необхідно переглянути тарифну політику, здійснити перерахунок тарифних ставок, використовуючи проведені наукові дослідження в актуарних розрахунках. Крім того, останнім часом при кредитуванні сільськогосподарських товаровиробників необхідне також страхування застави. Оскільки кожний кредитний продукт вимагає страхування предмета застави на період дії кредитного договору, при чому вибір спільного кредитно-страхового продукту супроводжується вибором кредитної ставки. Знаючи, що сільськогосподарський виробник вибере ставку, яка відповідає його уявленням про оптимально справедливу ставку, запропоновано використовувати показник фінансового навантаження. Отже, сумарне фінансове навантаження на сільськогосподарське підприємство -своєрідна міра ринкової привабливості при виборі кредитного і страхового продукту. Воно також може бути основним орієнтиром для визначення поведінки основних учасників ринку -сільськогосподарських підприємств, страховиків і банків. Страхова тарифна ставка -один з двох основних компонентів формування фінансового навантаження. Тому його вибір має здійснюватися не тільки з ринкових міркувань, а й з урахуванням ринкових пропозицій кредитно-страхового продукту. Такий підхід забезпечить відповідний до можливостей та цілей сільськогосподарських виробників варіант ринкової поведінки, вибір страхової компанії та банку-партнера. Тому важливо аналізувати й оцінювати сукупне фінансове навантаження на сільськогосподарські підприємства. Доведено, що дослідження впливу різних чинників на розмір страхового тарифу, зацікавленість потенційних клієнтів-страхувальників у страхуванні врожаю сільськогосподарських культур, підвищення рівня здійснення страхового захисту мають стати поштовхом до розробки та впровадження пакетів комплексного надання страхових послуг, а це дасть змогу знизити тарифну ставку для сільськогосподарських товаровиробників. Ключові слова: тарифна політика, страхова тарифна ставка, система страхування урожаю сільськогосподарських культур, сільськогосподарські товаровиробники, показник фінансового навантаження, страхова послуга. Onysko S., Tomashevskyi Y. Improvement of tariff policy at the agricultural crop insuranceAt present, the issue of tariff policy at the crop insurance market needs to be improved. Formation of an effective system of crop insurance is an important task that needs urgently solution, as it effects the level of protection of agricultural producers from adverse weather and climatic factors and, ac...