Одним із базових чинників, що визначають стратегію розвитку системи аграрного виробництва, є земельні відносини. Вони відображають відносини між фізичними, юридичними особами, державними органами влади з приводу володіння, користування, розпоряджання та управління землею як засобом виробництва в сільському господарстві. Удосконалення цих відносин є змістом земельної реформи. Реалізація права дарування, передачі у спадщину, зміни земельних паїв, яка в даний час здійснюється, в основному, у формі руху земельних сертифікатів, непоодинокі випадки їх продажу-все це означає початок формування реального ринку земель сільськогосподарського призначення. Показано, що в теперішній час, доки що не створені належні умови для того, щоб ринковий перерозподіл сільськогосподарських угідь між власниками був екологічно обґрунтований та відзначався економічною (господарською) доцільністю, складовою частиною земельних відносин ринкового типу повинно стати іпотечне кредитування сільськогосподарських виробників. Функцію іпотечного кредитування повинен виконувати земельний банк, який з філіями по всій країні має стати основою інфраструктури ринку землі. Окрім фінансово-кредитної функції банк має виконувати земельно-облікову функцію, здійснювати торгівлю цінними паперами, лізингові операції та інші комерційні операції з землею. Доведено, що система кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення потребує ретельної тривалої підготовки і може бути реалізованою спочатку у вигляді експерименту в окремих регіонах, де для цього існуватимуть необхідні соціальноекономічні умови. Перш ніж реалізовувати програми розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення, у тому числі іпотеки землі як елемента цього ринку, необхідно провести ґрунтовні дослідження щодо механізму формування ринкових цін на землю, прогнозного рівня цін на земельні ділянки різних типів, тенденції їх зміни за мірою розвитку ринкових інститутів. Оскільки ціна землі як товару повинна враховувати потенційний прибуток від її використання, для об'єктивного визначення ринкової ціни на сільськогосподарські угіддя необхідне подолання диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Ключові слова: земельні відносини, земельні паї, земельні сертифікати, іпотечне кредитування, земельний банк, ринок землі.

Методологія дослідження. При здійсненні дослідження застосовувались такі теоретико-методологічні прийоми, як: метод абстракції -при розгляді дефініцій визначення сутності категорії «ефективність сільського господарства»; групування -при визначенні системи показників ефективності, системного аналізу -при систематизації чинників, які впливають на її рівень і динаміку; аналіз і синтез -при дослідженні показників соціальної, економічної і технологічної ефективності сільського господарства.Результати. У дослідженні розглянуто теоретичні аспекти сутності категорії «ефективність сільського господарства та визначено систему показників, що її характеризують. Систематизовано чинники, які впливають на її рівень і динаміку ефективності. Визначено особливості організаційно-економічного механізму ефективного ведення сільськогосподарської галузі. Проведено аналіз показників соціальної, економічної і технологічної ефективності сільського господарства. Встановлено тісний взаємозв'язок між рівнем платоспроможності населення і показниками прибутку сільськогосподарських підприємств.Новизна. З використанням економіко-статистичного аналізу встановлено нові взаємозв'язки між соціально-економічними явищами. Представлено перспективи удосконалення земельних відносин в сільському господарстві та удосконалення організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано перспективні напрямки поліпшення функціональних господарств. Розроблено пропозиції щодо налагодження ефективних міжгосподарських зв'язків в АПК, ліквідації диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і ресурси, що використовуються у сільському господарстві, а також щодо поліпшення фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств і розвитку ринкової інфраструктури, забезпечення інноваційного шляху розвитку сільського господарства.Практична значущість. Наукове і практичне значення проведеного дослідження визначається тим, що вивчення комплексу проблем, пов'язаних із пошуком шляхів підвищення ефективності сільського господарства, є одним з найактуальніших завдань, які стоять перед вітчизняною аграрною наукою. Вирішення цих завдань обумовлює необхідність розширення науково-дослідних робіт по обґрунтуванню стратегії і комплексного розвитку сільського господарства в ринкових умовах, а також концептуально-цілісних, системно-збалансованих та методологічно виважених організаційно-економічних механізмів ефективного функціонування галузі.Ключові слова: ефективність сільського господарства, система економічних показників, організаційно-економічний механізм, соціальна, економічна і технологічна ефективність, чинники ефективності, фінансово-кредитний механізм, прибуток, рентабельність, інноваційний розвиток, ринкова інфраструктура, земельні відносини.

Онисько С., Томашевський Ю. Удосконалення тарифної політики при страхуванні сільськогосподарських культурПитання тарифної політики на ринку страхування сільськогосподарських культур сьогодні потребує вдосконалення. Формування ефективної системи страхування врожаю сільськогосподарських культурважливе завдання, яке вимагає нагального вирішення, адже впливає на рівень захисту сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодно-кліматичних чинників та відповідно на вартість виробленої продукції. Встановлено, що для подальшого розвитку страхування сільськогосподарських культур необхідно переглянути тарифну політику, здійснити перерахунок тарифних ставок, використовуючи проведені наукові дослідження в актуарних розрахунках. Крім того, останнім часом при кредитуванні сільськогосподарських товаровиробників необхідне також страхування застави. Оскільки кожний кредитний продукт вимагає страхування предмета застави на період дії кредитного договору, при чому вибір спільного кредитно-страхового продукту супроводжується вибором кредитної ставки. Знаючи, що сільськогосподарський виробник вибере ставку, яка відповідає його уявленням про оптимально справедливу ставку, запропоновано використовувати показник фінансового навантаження. Отже, сумарне фінансове навантаження на сільськогосподарське підприємство -своєрідна міра ринкової привабливості при виборі кредитного і страхового продукту. Воно також може бути основним орієнтиром для визначення поведінки основних учасників ринку -сільськогосподарських підприємств, страховиків і банків. Страхова тарифна ставка -один з двох основних компонентів формування фінансового навантаження. Тому його вибір має здійснюватися не тільки з ринкових міркувань, а й з урахуванням ринкових пропозицій кредитно-страхового продукту. Такий підхід забезпечить відповідний до можливостей та цілей сільськогосподарських виробників варіант ринкової поведінки, вибір страхової компанії та банку-партнера. Тому важливо аналізувати й оцінювати сукупне фінансове навантаження на сільськогосподарські підприємства. Доведено, що дослідження впливу різних чинників на розмір страхового тарифу, зацікавленість потенційних клієнтів-страхувальників у страхуванні врожаю сільськогосподарських культур, підвищення рівня здійснення страхового захисту мають стати поштовхом до розробки та впровадження пакетів комплексного надання страхових послуг, а це дасть змогу знизити тарифну ставку для сільськогосподарських товаровиробників. Ключові слова: тарифна політика, страхова тарифна ставка, система страхування урожаю сільськогосподарських культур, сільськогосподарські товаровиробники, показник фінансового навантаження, страхова послуга. Onysko S., Tomashevskyi Y. Improvement of tariff policy at the agricultural crop insuranceAt present, the issue of tariff policy at the crop insurance market needs to be improved. Formation of an effective system of crop insurance is an important task that needs urgently solution, as it effects the level of protection of agricultural producers from adverse weather and climatic factors and, ac...

Агрес О., Томашевський Ю. Стан та перспективи розвитку комерційних банків за умов пандемії COVID-19Досліджено суть та значення банківської системи в економіці держави. Проаналізовано тенденції банківського сектору в умовах COVID-19, зокрема проведений аналіз динаміки зміни кількості банків в Україні показав її суттєве зменшення. Обґрунтовано, що ліквідація низки проблемних банків, з одного боку, позитивно впливає на прозорість банківської системи, а з іншого -призводить до погіршення конкурентного середовища та умов надання банківських послуг у зв'язку із суттєвим зменшенням кількості учасників банківського сектору. Проаналізовано загальні активи банківського сектору України, що надало змогу оцінити ступінь платоспроможності та ліквідності сектору, якість кредитних портфелів банків вітчизняного сектору та прибутковості їхньої роботи. Досліджено стан банківського кредитування. Окреслено роль внутрішнього фондування в сучасних умовах. Визначено, що основними джерелами фондування у банківському секторі виступають кошти на поточних, депозитних та розрахункових рахунках клієнтів, запозичення у міжнародних та вітчизняних ринків капіталу, міжбанківські кредити тощо, а переважна більшість залучених ресурсів -це кошти клієнтів. Визначено влив пандемії на частку непрацюючих кредитів у портфелях банків. Обґрунтовано, що пріоритетним напрямом розвитку залишиться кредитування реального сектору економіки. Банки повинні сфокусуватись на активній підтримці запропонованих урядом кредитних програм для підтримки бізнесу і населення, покращанні digitalканалів для надання клієнтам доступного входу до банку, а також удосконаленні існуючих та розробці нових зручних мобільних продуктів та сервісів для населення. Розроблено рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків COVID-19 для банківської діяльності та вдосконалення банківського сектору загалом.Ключові слова: банківський сектор, банк, кредитування, активи банку, фондування. Ahres O., Tomashevskyi Yu. Conditions and prospects of commercial bank development under the COVID-19 pandemicThe essence and significance of the banking system in the national economy are studied. The tendencies of the banking sector in the conditions of COVID-19 are analyzed. In particular, the dynamics of change in the number of banks in Ukraine showed their significant decrease. It is justified that liquidation of a number of troubled banks has a positive effect on the transparency of the banking system on one hand, and leads to deterioration of the competitive environment and conditions of banking services due to a significant reduction in the banking sector on the other hand. The analysis of the total assets of the banking sector of Ukraine enabled assessing the degree of solvency and liquidity of the sector, the quality of loan portfolios of banks in the domestic sector and the profitability of their work. The state of bank lending is studied. The role of internal funding in modern conditions is outlined. It is determined that the main sources of funding in the banking sector are represented by the fu...

Томашевський Ю. Основні методи проведення страхування урожаю сільськогосподарських культур та їхні переваги і недоліки Страхування-один із найдієвіших елементів фінансової системи, який має забезпечувати захист майнових прав та інтересів суб'єктів господарювання у сільському господарстві. Оскільки виробництво сільськогосподарської продукції найбільшою мірою залежить від природно-кліматичних умов, які суттєво впливають на обсяги та якість одержаного врожаю, невідкладною в цих умовах стає необхідність страхування сільськогосподарських культур. На основі аналізу основних методів страхування врожаю сільськогосподарських культур встановлено, що доцільним є використання методу страхування на основі погодних індексів, застосування яких дає змогу страхувати врожайність сільськогосподарських культур від несприятливих природно-кліматичних явищ з урахуванням впливу на неї природних властивостей. Застосування погодних індексів при страхуванні урожаю сільськогосподарських культур має низку переваг над традиційними страховими продуктами. По-перше, на врожайність сільськогосподарських культур значний вплив здійснюють погодні умови, а традиційні страхові продукти, з їхніми недоліками, недостатньо повно задовольняють потреби сільськогосподарських підприємств у страховому захисті. По-друге, застосування погодних індексів сприятиме підвищенню страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників, адже є простішим і зрозумілішим за інші страхові продукти. По-третє, це знизить адміністративні витрати на моніторинг та оцінку збитків, а тому здешевить таке страхування за рахунок більших обсягів страхування і стандартизації контрактів. Актуальними є подальші дослідження щодо розподілу підприємств за класами ризику відповідно до значень погодних індексів, що дасть змогу страховим компаніям ефективніше розраховувати страхові премії та виплати при здійсненні страхових відносин у зазначеному сегменті ринку. Ключові слова: природно-кліматичний ризик, сільськогосподарські культури, страховий захист, індексне страхування, погодні індекси. Tomashevskyi Yu. Main methods of insurance of agricultural crops, their benefits and weaknesses Insurance is one of the most effective elements of the financial system, which should protect the property rights and interests of economic entities in agriculture. Since agricultural production largely depends on climatic conditions that significantly affect the volume and quality of crops, the urgent need for insurance of crops against unfavorable weather and climatic conditions becomes an urgent task. According to the analysis of the basic methods of insurance of agricultural crops, it is found that it is expedient to use the insurance method, based on weather indices. Using that method, it is possible to insure the yield of agricultural crops from adverse natural and climatic phenomena, taking into account the influence of natural properties. The use of weather indices for insurance of crops has a number of advantages over traditional insurance products. First, weather conditions have a significant impact o...