Мета дослідження -прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку.Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і середньомозковій артерії та низькочастотну п'єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода.Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину ви-ключно у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2-3-х до 7-14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2-4-х год обумовлений порушенням кровоплину у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу.На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням за допомогою низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби.Висновок. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної захворюваності.Ключові слова: вроджені вади розвитку; антенатальна загибель плода; доплерометрія; система гемостазу.

At present, the study of the peculiarities of the reproductive history of patients planning pregnancy is considered to be a promising area for the effective ensuring the timely and highly successful implementation of their reproductive intentions. Goal — to conduct an analytical retrospective assessment of the reproductive history of patients with childbirth in the pelvic presentation. A retrospective analysis of medical records has been conducted on the basis of the Odessa Regional Perinatal Center, medical records of 300 primipara and secundipara with pregnancy with one fetus in the breech presentation have been studied: I — the main group (MG) (n=150), women who gave birth in the pelvic presentation; ІІ — control group (CG) (n=150), women who gave birth in the cephalic presentation. Statistical processing of the results of the study was carried out using the statistical packages of the program Statistica for Windows (version 6.1) by the means of parametric and nonparametric statistics. The study of submitted medical documents showed a statistically less favorable gynecological history of women from MG: while the majority of women with MG were multipara — 96 (64%), in CG, the number of patients was lower — 67 (44.6%) cases (p<0.05). The number of cases of urgent labor in the MG — 137 (91.3%) was greater than in the control group — 118 (78.7%) (p <0.05). The frequency of operative birth in MG was 102 (68%) cases compared to 44 (29.3%) (p<0.05) in CG. The operative birth in CG occurred only in 5 (11.4%) cases, whereas in MG there were 13 cases (100%) (p<0.05). Therefore, the prevalence of cases of operative delivery and less amount of cases of preterm births have been indicated in MG.

The world data on stable perinatal losses in breech presentation and a significant increase in the number of cesarean deliveries (70–80%) have led to a search for fundamentally new approaches to breech deliveries. The objective: the aim of the research is to evaluate the effectiveness and the validity of individual delivery planning for breech presentations. Materials and methods. Pregnant patients were divided into two groups: 1) the main group (MG) (n=36) which included women with planned conservative deliveries for breech presentations; 2) the control group (CG) (n=33) which included women with planned cesarean deliveries for breech presentations. Results. Pregnancy completion in the majority of patients from both groups occurred in the planned way: MG – 27 (75%), CG – 29 (87.8%). The MG patients gave birth in the all-fours position – 11 (40.7%) and with the help of the Tsoyanov method – 16 (53.9%). There were 9 (25%) cases of cesarean deliveries in the CG which were mainly classified as the 1st urgency category – 5 (55.5%). The need for urgent cesarean section in the CG occurred in half as many cases – 4 (12.2%) and most cases – 3 (75%) – had the 3rd urgency category. Perinatal complications were more common among the children from the CG who had received manual help at birth: birth trauma – 8 (22.2%), asphyxia – 3 (8.3%), aspiration – 2 (5.55%), hypoxic-ischemic brain damage – 3 (8.3%). Conclusion. The presented data indicate the lack of highly professional skills which require thorough execution and improvement of obstetrical manipulations by obstetricians and gynecologists. Key words: breech position, conservative delivery, cesarean section, perinatal outcomes.