The article deals with the experimental and numerical investigation of thermal and gas dynamics processes in combustion chamber of prospective rocket engine developed in Oles Honchar Dnipropetrovsk National University (Ukraine). This engine uses slurry fuel, and the advantages of such innovative approach to rocket engines are discussed herein. The successfully tested layout design of the experimental engine is described. The mathematical model of the combustion chamber working process research is developed, and its reliability is provided. The results of experimental and numerical examination of pressure and temperature in the combustion chamber are presented. Analysis of the processes in the combustion chamber allowed the author to define the shortcomings of the experimental scheme. Directions for further improvement of the design of the described rocket engine are defined.

In Ukraine, cucumber (Cucumis sativus Linneus) annually occupies about 20 % of the total area of all vegetable crops sown in the open ground or 52.6 thousand hectares. The main reason that significantly reduces the quantitative and qualitative indicators of this vegetable crop's main valuable economic traits is the high incidence of commercial crops with diseases, especially downy mildew (Pseudoperonospora cubensis (Berk and M.A. Curtis) Rostovtsev). Since 1985 in Ukraine, this cucumber disease in the open ground on nonresistant varieties has continuously had intense development, in some years the development – by the type of epiphytotic. Simultaneously, the shortage of commercial yield of this vegetable crop due to the defeat of this disease under the field conditions can reach the level of 50–80 % or more, seed loss – 25–70 %. One of the main reasons for significant losses of commercial yield and seeds of gherkin cucumber under the conditions of its cultivation in the open ground is recognized as the high susceptibility of samples to some diseases, particularly downy mildew (Pseudoperonospora cubensis (Berk. and M.A. Curtis) Rostovtsev). Unfortunately, this problem has remained relevant for Ukraine over the past few decades. So, obtaining the initial material of a gherkin cucumber with a harmonious combination in the genotypes of a complex of various valuable economic characteristics (yield, quality, resistance to diseases, chemical substances content, suitability for various types of processing) and creating a modern competitive, innovative product (variety, hybrid) on its basis remains a relevant and priority task for domestic agricultural science at present. At the same time, scientists have proved that introducing complex (integrated) systems into production, which expect the biologization of protection with its transfer to an ecological and economic basis, is recognized as the most promising today. We suggested using resistant varieties (hybrids) in such integrated systems that provide the highest economic effect.

The paper is devoted to an analysis of the institutional mechanisms that ensure national security in the information space of several leading countries – the United States, the United Kingdom and the Russian Federation. It is stated that institutional mechanisms that ensure national security in the information space of the leading countries all have a similar structure. The main components of these mechanisms involve public authorities (state leaders – president or prime minister, government, ministries, and agencies), local government bodies, civil society institutions, the academic community, business community, and the media. The gradual expansion of the system of institutions that ensure national security in the information space and increase in their powers occurs in all these states. The analysis also demonstrates the paradigm shifts in the development and implementation of US and UK information policy in the context of modern nonlinear processes. Paradigmatic shifts are currently being reoriented towards the interests and needs of target audiences, diversification of channels and mechanisms of the distribution of meaning (strategic narratives) in the information space, from vertical to horizontal interaction with internal and external audiences. Emphases are shifting to the involvement of a wide range of institutions and other stakeholders in the implementation of information policy and delegation of powers from the center to the periphery, while preserving the main parameters of the policy established by state structures.

Статтю присвячено аналізу процесу люстрації в Україні 2014-2018 рр. з точки зору вирішення цим процесом певних інструментальних завдань. Проаналізовано приклади успішних процесів люстрації в Польщі та Чехії. Визначено головні інтенції нових політичних сил, які прийшли до влади після Революції Гідності, у запровадженні та формуванні особливостей механізму люстрації через Закон України «Про очищення влади». Автори намагались показати, що люстраційні процеси в Україні за сучасних умов набувають рис виключно засобу легітимації «нового політичного режиму», що створює певну показовість та ілюзорність очищення влади. Визначено, що процес люстрації в Україні визначається наступними чинниками: -застосування заходів по очищенню влади здійснюється з позиції презумпції винуватості, причому винуватості за діяльність «злочинної влади В. Януковича»; -люстрація здійснюється не на основі принципу індивідуальної відповідальності; -в Україні відсутній єдиний незалежний люстраційний орган та чіткі часові обмеження щодо проведення люстрації; -громадяни України не цікавляться перебігом люстрації, не володіють інформацією про кількість люстрованих, не мають доступу до інформації про результати перевірок публічних осіб, і взагалі не усвідомлюють актуальність люстрації через більше ніж 20 років після проголошення незалежності. Зроблено припущення про те, що прийняття Закону України «Про очищення влади» в існуючому вигляді є своєрідним продовженням хибної традиції укладання неформальних угод елітами як засобу збереження монополії на публічну владу та відповідну ренту в зовні демократичних рамках. Авторами проаналізовано політико-правові колізії, які виникають за спроб застосування Закону України «Про очищення влади» до певних категорій чиновників, адже характер завдань, які виконують деякі політичні інститути чи органи влади, майже унеможливлює застосування до їх співробітників або членів цього Закону. Автори спробували продемонструвати складність застосування Закону «Про очищення влади» на прикладі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ключові слова: люстрація, застосування Закону «Про очищення влади», легітимація режиму в Україні

No abstract