Formation of the skills of conducting an experiment and analyzing its results during laboratory work in natural science has always been an important didactic problem, which has significantly increased in the conditions of distance and mixed learning. The study of approaches to the effective use of software for the analysis of video recordings of observations of real physical processes and phenomena is one of the tasks of instrumental digital didactics. The affordable and regularly updated software Tracker: Video Analysis and Modeling Tool is a popular didactic tool for the analysis of physical quantities based on the processing of static and dynamic images followed by comparison with the corresponding mathematical model. The rules for creating educational videos suitable for analysis in a digital environment are summarized. On the examples of laboratory classes on many topics of physics (mechanics, hydrodynamics, molecular and atomic physics, and optics) and astronomy, the general features of creating video recordings, laboratory works, and problem tasks based on video analysis are shown. The STEM laboratory of the Junior Academy of Sciences of Ukraine has created numerous reference videos about physical experiments and the rules for their use; a collection of video tasks was also created; innovative methods of educational physical experiments were developed. The methods of video analysis were tested during distance and mixed education in the conditions of threats, also in formal and informal education formats, such as the summer science school for students and the All-Ukrainian natural science online tournament "Open Natural Science Demonstration". Instrumental digital didactics is a component of training courses for teachers and is regularly discussed at seminars and conferences on science education. The stemua.science source of the "MANU" NC is popular among Internet users.

Формулювання проблеми. Однією із ключових компетентностей учнів, формування якої передбачено низкою нормативних документів, є інформаційно-цифрова компетентність, що відображено у Концепції нової Української школи та навчальних програмах з фізики і природничих наук. Однак, у Державному стандарті базової середньої освіти йдеться про формування у здобувачів освіти компетентності в галузі ІКТ, окресленої терміном «інформаційно-комунікаційна компетентність». підхід. Матеріали і методи. Використано теоретичні (аналіз наукових джерел та нормативних документів у контексті дефініцій інформаційно-комунікаційної та інформаційно-цифрової компетентностей) та емпіричні (бесіди і праксиметрія) методи дослідження. Результати. Визначено сутність, структуру, особливості, моделі формування та співвідношення інформаційно-комунікаційної та інформаційно-цифрової компетентностей у процесі вивчення фізики в середній загальноосвітній школі, що сприятиме конкретизації цих понять і, зокрема, буде корисним для планування і формування освітянами змісту робочих документів, в основу яких покладено компетентнісний підхід. Проведено аналіз вітчизняних і закордонних наукових даних щодо досліджуваної проблеми. З’ясовано, що з широким впровадженням цифрових технологій у навчальний процес поняття інформаційно-цифрової компетентності замістило поняття інформаційно-комунікаційної компетентності, що відображено в контенті практичних освітніх документів.  Виокремлено  характерні особливості та основні компоненти інформаційно-цифрової компетентності здобувачів базової середньої освіти: інформаційна й медіа грамотність, знання про безпеку роботи в інтернеті та кібербезпеку, уміння створювати цифровий контент, уміння розв’язувати проблеми, навчальні ресурси. Висновки. Формування інформаційно-цифрової компетентності вимагає навичок критичного мислення, дотримання правил поведінки та безпеки в інтернет-середовищі, розуміння загальних соціальних проблем, створених цифровими технологіями, уміння застосовувати інформаційні ресурси в освітній діяльності. Відтак формування інформаційно-цифрової компетентності у природничій освіті повинно здійснюватися із широким залученням навчально- дослідницької діяльності учнів, зокрема – з використанням цифрового цифрового навчального лабораторного обладнання, віртуальних лабораторій, застосуванням STE(А)M підходу до формування навчальних планів, технології m-Learning тощо.

No abstract

M. Montessori’s pedagogical system remains popular in the XXI century. An important problem of the STEM approach in education is the early formation and maintenance of curiosity, identification and development of research and engineering skills. The statistics confirm the growing attention to these two areas in pedagogy, which may be due to their general scientific connection. The aim of the article is to analyze the common features of Montessori pedagogy and teaching methods based on the STEM (STEAM-STREAM) approach. The scientific and pedagogical data from open sources, and statistical materials, in particular, obtained by web-mapping tools Google Maps are analyzed. The common features of educational environments of education of M. Montessori and STEM (STEAM-STREAM) education are revealed. The quantitative and qualitative analysis of data obtained using Google Maps was committed. The regional distribution of the studied types of educational centers is described and the content analysis of Montessori educational institutions of several online resources is carried out to identify the features of the teaching methods used in them. It was found that the modern interpretation of pedagogical postulates is able to solve the difficulties of implementation in practice of the basic requirements for the modern educational process. It is concluded that the M. Montessori method and the STEM (STEAM-STREAM) approach in education have common features of constructivism. The organizational and pedagogical condition of their functioning is the creation of a special environment for learning and teaching, favorable in the context of the development of a wide range of skills, curiosity, changing the role of participants in the educational process, and others. Both pedagogical systems were evaluated using “The Gartner: Hype Cycle for Education approach”. It is concluded that they are mutually enriched in the context of forming the ability to successful continuous self-development based on maintaining the relationship between the child and the developmental subject-spatial environment.