У статті наведені результати дослідження з визначення ефективності використання в годівлі ремонтних телиць розроблених енерго–протеїнових добавок з захищеним від розщеплення в рубці протеїном на 62 – 65% при вирощуванні ремонтних телиць з після молочного періоду до запліднення у порівнянні з традиційними білковими добавками – соняшниковим та соєвим шротами. Кормові добавки ТЕП-мікс і КЕБ розроблені спільно співробітниками Інституту тваринництва НААН та ТОВ «Арніка ФІД» (м. Глобине Полтавської області). Науково-господарські дослідження проводили на базі ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. У досліді тривалістю 487 днів на чотирьох групах молодняку молочного напрямку продуктивності по 12 голів у кожній вивчали фактичне споживання кормів, визначали динаміку живої маси, середньодобові прирости, термін першого приходу в охоту, першого осіменіння та запліднення. Доведено позитивний вплив використання розроблених енерго–протеїнових добавок з захищеним протеїном ТЕП-мікс і КЕБ в годівлі ремонтних телиць з післямолочного періоду. Введення до складу раціону ремонтного молодняку молочного напрямку продуктивності добавки ТЕП-мікс дозволило отримати середньодобові прирості за весь період вирощування на 4,53 % більші у порівнянні з використанням в раціонах шроту соняшникового, та скорочення віку плодотворного осіменіння на 1,43 міс. У середньому на 1,81 міс. отримано скорочення плодотворного осіменіння телиць на раціонах з ТЕП-мікс у порівнянні з використанням раціонів з соєвим шротом. Застосування добавки КЕБ дозволило отримати середньодобові прирості за весь період вирощування на 11,21 % більші у порівнянні використанням соняшникового шроту та на 6,22 % у порівнянні з використанням  соєвого шроту, знизити вік першого осіменіння на 0,65 і 0,29 місяців відповідно та скоротити вік плодотворного запліднення на 1,62 та 2,0 місяці відповідно.

У статті наведено показники м’ясної продуктивності бугайців різних генотипів вітчизняних молочних та м’ясних порід. У період вирощування молодняку враховували його живу масу шляхом індивідуального зважування тварин у кінці кожного місяця вранці до годівлі з подальшим обчисленням середнього значення по групі. При аналізі росту молодняку застосовували величини абсолютного та середньодобового приросту живої маси тварин по періодах Загальні витрати поживних речовин кормів по групах були практично однаковими і становили в середньому на 1 голову (із врахуванням корів) від народження до 18-місячного віку 5709,0–5869,5 корм. од. На одну кормову одиницю припадало 105–110 г перетравного протеїну. Раціони складали з врахуванням живої маси, запланованої продуктивності, сезону року. Вони повністю відповідали нормам потреби тварин у поживних речовинах Встановлено, що витрати обмінної енергії на одиницю приросту були найвищими (181-199,5 МДж) в період від народження до 8-місячного віку, оскільки за цей період враховувались затрати енергії також і на корів. Загальні витрати поживних речовин кормів по групах були практично однаковими  і становили в середньому на 1 голову (із врахуванням корів) від народження до 18-місячного віку 5709,0–5869,5 корм. од, від народження до 21-місячного віку 6492–6683,5 корм. од при стійловій системі утримання. На одну кормову одиницю припадало 105–110 г перетравного протеїну. У результаті проведених досліджень по вирощуванню бугайців різних генотипів було встановлено, що при вирощуванні тварин на підсисі до 8-місячного віку спостерігаються високі показники живої маси у тварин усіх генотипів, навіть і в ровесників української червоно-рябої молочної породи Далі (у період вирощування 8-18 місяців) спостерігається тенденція до зниження як середньодобових приростів, так і витрат обмінної енергії на одиницю приросту. Найвищі витрати обмінної енергії на одиницю приросту спостерігались у чистопородних тварин вітчизняної української червоно-рябої молочної породи контрольної групи. Зокрема, у молодняку цієї групи вказаний показник був вищим на 5,2-16,4% у порівнянні з ровесниками інших груп. Результати досліджень показників динаміки живої маси та середньодобових приростів молодняку свідчать, що вищою енергією росту при вирощуванні до 18-місячного віку відзначався помісний молодняк, особливо отриманий від бугаїв української м’ясної породи.

No abstract

No abstract

Целью данной статьи является определение тенденций и перспектив развития финансового аутсорсинга в сфере бухгалтерского, налогового и управленческого (корпоративного) учета как вида предпринимательской деятельности в России. Для достижения поставленной цели были решены следующие задачи: проведен анализ теории и практики развития современного состояния финансового аутсорсинга в России и за рубежом, выявлены тенденции и перспективы его развития в России. Методология проведения работы: Исследование проводилось с использованием методов системного, логического, сравнительного анализа, группировки и обобщения, позволивших обеспечить обоснованность результатов и выводов. Результаты работы: Перспективы развития финансового аутсорсинга выражаются во внедрении в практику работы аутсорсеров современных информационных технологий, способствующих расширению целевого сегмента за счет существенного удешевления стоимости оказания услуг. Тренды развития финансового аутсорсинга также связаны с переходом общества на модель цифровой экономики и проявляются в дальнейшей автоматизации и роботизации рутинных функций с перспективой объединения всех хозяйственных операций в единую базу данных как в государственном, так и в мировом масштабе. Выводы: Внедрение технологий, удешевляющих стоимость услуг, в ближайшей перспективе должно стать важной частью стратегии развития аутсорсеров, поскольку позволит расширить спектр пользователей финансового аутсорсинга, что может стать «точкой роста» как в части выручки и прибыли от новых, так и в части прибыли от существующих клиентов. Компании, первыми внедрившие такие технологии, получат серьезное конкурентное преимущество и смогут первыми привлечь на аутсорсинг более крупный бизнес.