Об'єктом дослідження є процес маркетингового аудиту комунікаційної політики підприємства. Теоретичною основою та методичною базою даного дослідження виступають фундаментальні положення сучасного маркетингу, комунікаційної політики підприємства, напрацювання вчених, що стосуються теоретичних та прикладних засад проведення маркетингового аудиту та застосування рекламного менеджменту. В ході дослідження використовувались загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: системно-функціональний підхід щодо дослідження сутності поняття «маркетинговий аудит», метод узагальнення, аналізу і синтезу, та монографічний метод. Запропоновано використання основних напрямків маркетингового аудиту комунікаційної політики підприємства, до яких треба віднести рекламу, зв'язки з громадськістю, стимулювання збуту, прямий маркетинг, участь у виставках, персональний продаж, спонсорську діяльність та інтегровані маркетингові комунікації. Доведено, що їх треба розглядати комплексно, враховуючи особливості і вплив на ефективність роботи підприємства. Маркетинговий аудит дає можливість здійснити порівняння різноманітних засобів комунікаційної політики і обрати найкращий варіант з урахуванням специфіки роботи підприємства. Завдяки цьому запропонована система маркетингових комунікацій ефективно впливає на цільову аудиторію, відповідає характеру запропонованого товару, образу компанії, дає можливість отримати найбільший економічний ефект та комунікативний вплив на споживачів. На відміну від розповсюдженого в Україні досвіду проведення маркетингового аудиту у вигляді контролінгу маркетингової діяльності, у дослідженні доводиться ефективність проведення аудиту за конкретними напрямками, зокрема комунікаційної політики підприємства. Такий підхід неодмінно буде корисним для проведення незалежного контролю діяльності українських підприємств. У роботі теоретичні положення доведені до рівня науково-практичних рекомендацій та можуть бути використані промисловими підприємствами для підвищення рівня ефективності комунікаційної діяльності шляхом проведення маркетингового аудиту. Ключові слова: маркетингова комунікаційна політика, ефективність комунікацій підприємства, маркетинговий аудит, маркетингова діяльність. Kitchenko O., Kuchina S. 3. Research results and discussion For the first time, a marketing audit was conducted in the USA in the early 1950s by BoorAllen&Hamilton. At the same time, the American Management Association has released a number of marketing audit articles. In the

<p><strong><span>Introduction: </span></strong><span>The Covid-19 pandemic has boosted the development of online retail and has created an urgent need to transform digital marketing tools. <span>The purpose of the study is to find ways to optimize advertising in Google and Facebook, which are the superior digital advertising platforms as their top digital advertising platforms in terms of both usage and performance.<strong></strong></span></span></p><p><strong><span>Methods:</span></strong><span> An experiment conducted as part of the study showed that the use of the dynamic optimization tool allows you to enrich existing feed data with additional 1st and 3rd party data and automatically compile visuals with additional information obtained from the feed and additional graphical overlays. The proposed method was tested on Facebook and Google with an analysis of click through rate, conversion rate and conversion cost indicators.</span></p><p><strong><span>Findings: </span></strong><span>The research results showed that the use of the dynamic optimization tool improves the effectiveness of online advertising, all the studied indicators has improved on both platforms. The results obtained complement to the few literature sources devoted to creating enriched feeds on various internet companies, so the work is of significant interest for marketers and business owners who work in the field of e-commerce. </span></p><p><strong><span>Originality: </span></strong><span>It has been established that in order to increase the conversion rates of ad campaigns and improve the quality of communication with the audience, a deeper study of the behavioral characteristics of visitors of internet resources, as well as high-quality visual content of the ads, are required.</span> </p>

Об'єктом дослідження є процес самофінансування, як провідний напрямок у системі інвестиційного забезпечення розвитку суб'єктів господарювання. Одним із найбільш проблемних місць у вирішенні цього питання є визначення пріоритетності цих вкладень. В ході дослідження використовувалися статистичний метод для аналізу й узагальнення статистич ної інформації та методи кластерного аналізу та kсередніх для класифікації основних груп показників технікоексплуатаційних й економікомаркетингових параметрів використання сільськогосподарської техніки. А також методи матричного аналізу та багатомірних просторів-для позиціювання підприємств і обґрунтування вибору напрямків інвестування. В роботі запропоновані теоретикометодологічні положення та висновки, які в сукупності розв'язу ють важливу практичну задачу-необхідності пошуку напрямів інвестування у розвиток окремих пара метрів сільськогосподарської техніки. Проведено аналіз стану та особливостей діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування України. Наголошується на необхідності проривного розвитку машинобудівного сектора агропромислового комплексу. Зазначається, що більша частина українських підприємств, що виробляють сільськогосподарську техніку, має застаріле обладнання, тому потребують переобладнання та значних фінансових вливань. Під час класифікації пріоритетності напрямків вкладання коштів встановлено, що сільськогосподарську техніку, яку зараз виробляють українські машинобудівні підприємства, треба змінювати повністю. Тому запропоновано перелік етапів щодо вибору напрямів удо сконалення тракторної техніки. Запропонований підхід щодо визначення пріоритетності вкладення коштів передбачає класифікацію показників якості за пріоритетністю їх вдосконалення за певним алгоритмом. Проведено оцінку напрямів інвестування та встановлено, що прийняття остаточного рішення щодо ін вестування у розвиток окремих параметрів сільськогосподарської техніки можна зробити за допомогою удосконалення тільки тих показників визначеної групи, які були отримані за допомогою кластеризації. Завдяки простоті запропонованого підходу він може бути застосований не тільки для сільськогоспо дарського машинобудування, а і для інших підприємств господарчого комплексу України. У порівнянні з аналогічними відомими підходами його використання дозволить більш точно провести дослідження й отримати необхідні дані для цілеспрямованого інвестування за умов обмеженості коштів.