The purpose of the article is to study the specificities of students' perception of teacher leadership based on a comparison of the respondents' assessments of teachers' and managers' personal qualities that define them as leaders in their professional activities. Teacher leadership may be associated with innovation, the use of techniques, pedagogical skills, organisational skills, creativity, personal qualities, etc. The following methods have been used in the research: questionnaires and tests based on the method of personal differentials. To determine the peculiarities of teacher leadership, a comparison between respondents' answers about teacher-leaders and manager-leaders was made. The first group of respondents who evaluated the teacher-leaders included 87 students enrolled in the 6 th year (master course) at the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Ukraine. The personal qualities of the manager-leaders were assessed by the masters of the "Public Management and Administration" at the same university, who study the master course having working experience from 3 to 23 years. The number of respondents in the second group was 81 students. The results of the research made it possible to determine that students associated pedagogical leadership, first of all, with moral and ethical qualities, pedagogical skills and the subject knowledge of their teachers. On the contrary, the qualities of active life most closely were associated with a manager-leader. The obtained results can be used in the development of university teachers' training programmes.

Globalization and rapid transformational amendments of society require the formation of modern professional competencies, leadership qualities and leadership potential from specialists of all spheres of society, including specialists of military specialties of the sector country’s security. Education, both formal and non-formal, plays a key role in the formation, development and improvement of professional competences, leadership qualities and leadership potential. It is formal education, thanks to the normative component of educational programs and the opportunity to choose an individual learning strategy through selective disciplines, that allows you to form a competitive specialist, mobile, with inherent professionally important qualities, a perspective outlook, culture, business acumen, the ability to analyze the production situation, ready to successfully solve everyday battles and professional tasks. The system of non-formal education, which can include the system of improving the qualifications of specialists (teachers, staff of institutions, etc.), can meet the needs of specialists in acquiring the best professional skills of the future in the labor market, soft, hard, meta skills. The aim of the study is to reveal the effectiveness of the development of professional competence, leadership qualities and leadership potential of specialists in military specialties of the security, protection, security sector and specialists of the law enforcement penitentiary system through the prism of the potential of formal and non-formal education of the experience of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute». The methodology is based jn reflects the interrelationship of methodological approaches (competent, systemic, acmeological, person-oriented) to the study of the process of development of the effectiveness of professional competence, leadership qualities and leadership potential of specialists in military specialties of the security, protection, security sector and specialists of the law enforcement penitentiary system through the prism of the potential of formal and non-formal education experience of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (hereinafter NTU «KhPI»). Scientific novelty. The conducted research allowed us to identify the potential of formal and non-formal education in the development of professional competence, leadership qualities and leadership potential of specialists in military specialties of the security, protection, security sector and specialists of the law enforcement penitentiary system in the conditions of the NTU «KhPI» for training specialists for educational programe 011 master’s level and advanced training through participation in the seminar «Modern Pedagogical Sciences in Education» at the International Pedagogical School. Conclusions. The results of the research confirmed the authors’ opinions regarding the importance, role, and influence of the potential of formal and nonformal education in the development of professional competence, leadership qualities, and leadership potential of specialists in military specialties of the security, protection, security sector, and specialists of the law enforcement and penitentiary system of Ukraine. It is the conducting of educational classes in the form of lectures, seminars, practice, trainings, pedagogical workshops that allow taking into account the principles of such scientific approaches as systemic, competent, acmeological, personal-oriented, encourage applicants to develop the level of professional competence, leadership qualities and leadership potential, will contribute to further improvement of professional knowledge, abilities and skills, development of professionally important qualities. Key words: military specialists, leadership qualities, leadership potential, penitentiary personnel, professional competence.

Introduction. One of the most urgent issues in the pedagogic theory andpractice is their correlation with the challenges to modern society. The rapid development of technology and dramatic changes in the socio-cultural sphere call for the search for new ways to improve the present-day higher education. The purpose of the article is to generalize the tendencies in the development of higher education and to substantiate on this basis the need in teachers’ leadership in present-day teachers. Result. The tendencies in higher education development have been analyzed and generalized in according with the following socio-cultural determinants: globalization, computerizing, the VUCA-environment, the «clip-thinking» effects, the cognizant society, segregation, ecology problems, the development of the civil society, the demographic ageing of the population, the leisure civilization, etc. Considering the mentioned tendencies, it has been determined that purposeful development of teachers’ leadership in pedagogues should be among the important ways to raise the quality of present-day education. A teacher-leader is a conduit for changes in his/her higher education institution and accepts the responsibility for the wide-scaled introduction of pedagogic innovations, development of new programs, and other sectors of work, thus making an impact on the activity of the whole education institution as such. In Ukraine, hardly any attention is paid to the development of teachers’ leadership in neither higher education institutions’ programs, nor in qualification improvement programs, or in the formal or informal education systems. The authors think it necessary to introduce changes to the content of the pedagogic education in Ukraine and to purposefully develop teachers’ leadership in students and teachers. Conclusion. There have been generalized the tendencies in the development of higher education in accordance with the socio-cultural transformations of the present-day society, and on this basis there were determined the urgency and practical need in teachers’ leadership development in students and teachers within the present-day system of higher education of Ukraine.

Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об’єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб’єктами та об’єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об’єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.

the work contains substantiation of a mutual link between academic virtue and academic leadership. The reasons for academic virtue violation by applicants for higher education have been analyzed, and the main areas of working with them have been determined. These areas include motivating them regarding observing the academic virtue requirements and acquisition of corresponding values; teaching the culture of academic virtue; the control of observing the academic virtue principles in practice.