Дослiджено динамiку цитотоксичної активностi натуральних кiлерних клiтин (NK-клiтин) та метаболiчної активностi нейтрофiлiв у хворих на диференцiйований рак щитовидної залози пiсля радiойодотерапiї (РЙТ) залежно вiд вiку та наявностi вiддалених метастазiв. Виявлено, що у хворих з вiддаленими метастазами молодого вiку (29,0 ± 1,1 рокiв) активнiсть NK-клiтин вища, нiж у хворих з вiддаленими метастазами старшого вiку (52,6 ± 1,2 рокiв). У раннiй термiн пiсля РЙТ активнiсть NK-клiтин у хворих iз вiддаленими метастазми максимально знижена вiдносно вихiдного значення в обох вiкових групах. Пiсля РЙТ активнiсть NK-клiтин у хворих без вiддалених метастазiв не змiнюється протягом усього термiну спостереження. У хворих з вiддаленими метастазами зниження активностi NK-клiтин триває бiльше пiвроку, що свiдчить про ушкодження функцiї. Активнiсть нейтрофiлiв у раннiй термiн пiсля РЙТ пiдвищується бiльшою мiрою у пацiєнтiв молодого вiку без вiддалених метастазiв. У хворих на диференцiйований рак щитовидної залози молодого вiку вплив РЙТ на активнiсть NK-клiтин та нейтрофiлiв залежить вiд наявностi вiддалених метастазiв.

Представленный обзор посвящен роли естественного и адаптивного, локального и системного иммунитета, клеточных и гуморальных факторов в патогенезе аутоиммунных заболеваний щитовидной железы (АЗЩЖ). Рассмотрены значение лимфоидной инфильтрации щитовидной железы (ЩЖ), цитокинов и аутоантител, роль тиреоидных гормонов как модуляторов иммунного ответа, микроэлементов и нарушения регуляции апоптоза в развитии АЗЩЖ. Показано, что болезнь Грейвса (БГ) и тиреоидит Хашимото (ТХ) тесно связаны патофизиологически и имеют подобные иммуно­опосредованные механизмы — продукция аутоантител к антигенам ЩЖ и лимфоцитарная инфильтрация ЩЖ. Потеря иммунной толерантности к аутоантигенам ЩЖ тиреоидной пероксидазе, тиреоглобулину и рецептору тиреотропного гормона является основой развития АЗЩЖ. Отмечается роль цитокинов, продуцируемых как клетками иммунной системы, так и непосредственно фолликулярными клетками ЩЖ. Значительное влияние на прогрессирование АЗЩЖ имеет дисбаланс между Th17-лимфоцитами и регуляторными Т-клетками. Увеличение количества Th17-лимфоцитов может играть важную роль в патогенезе ТХ, тогда как пониженное содержание Treg может быть значительно связано с развитием БГ. Недостаточность Тreg, которая нарушает иммунологическую толерантность и вызывает аномальную продукцию цитокинов, может вызвать инициацию апоптоза, который играет определенную роль в патогенезе БГ и ТХ. Индукция апоптоза при ТХ приводит к разрушению тироцитов, тогда как апоптоз при БГ приводит к повреждению тиреоидных инфильтрирующих лимфоцитов.

Огляд присвячено оцінці основних гуморальних факторів у патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози (АЗЩЗ) та можливості їх використання при діагностиці та складанні прогнозу. Показано, що клінічно різні тиреоїдит Хашимото (ТХ), хвороба Грейвса (ХГ) та офтальмопатія Грейвса (ОГ) тісно пов’язані патофізіологічно і мають подібні імуноопосередковані механізми — продукцію автоантитіл до тиреоїдних антигенів і лімфоїдну інфільтрацію тиреоїдної паренхіми. Втрата імунної толерантності до автоантигенів тиреоїдної пероксидази (thyroid peroxidase, TPO), тиреоглобуліну (thyroglobulin, Tg) та рецептору тиреотропного гормону (thyroid-stimulating hormone receptor, TSHR) є основою розвитку АЗЩЗ. Наголошується на ролі прозапальних та протизапальних цитокінів, які продукуються клітинами імунної системи та тиреоцитами. Цитокіни беруть участь в індукторній та ефекторній фазі імунної відповіді та запалення, відіграючи ключову роль у патогенезі АЗЩЗ. Значний вплив на розвиток і прогресування АЗЩЗ має дисбаланс між Th17- лімфоцитами, які підтримують автоімунну відповідь, та регуляторними Т-клітинами (regulatory T cells, Treg), які пригнічують автоімунний процес. Недостатність регуляторних В-клітин (regulatory B cells, Breg) та Тreg, які виробляють протизапальні цитокіни, порушує імунологічну толерантність і викликає аномальну продукцію прозапальних цитокінів, відіграє певну роль у патогенезі АЗЩЗ. Виявлення імунних клітин та антитиреоїдних антитіл у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) та визначення рівнів прозапальних та протизапальних цитокінів у сироватці крові можуть дати інформацію про їх участь у патогенезі АЗЩЗ та можуть служити маркерами активності захворювання. Розглянуто діагностичне значення рівня цитокінів, тиреоїдних автоантитіл при ТХ, ХГ і ОГ та їх здатність відображати наявність та активність захворювання.

Мета: дослідити вплив радіойодотерапії (РЙТ) на цитотоксичну активність NK-клітин та метаболічну активність нейтрофілів (НФ) у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) на тлі відміни гормоносупресивної терапії (гіпотиреоз) або застосування рекомбінантного тиреотропного гормона людини (рлТТГ) — препарату тироген (еутиреоз). Матеріали та методи. Визначали імунологічні показники у двох групах радикально прооперованих хворих на ДРЩЗ за різних умов проведення РЙТ. У групу A (із відміною L-тироксину) увійшли 28 пацієнтів віком від 24 до 60 років. Пацієнти отримали 1 чи 2 курси РЙТ. Групу В (із використанням тирогену) становили 23 пацієнти віком від 14 до 66 років. Пацієнти групи В отримали від одного до трьох курсів РЙТ. Імунологічне дослідження проводили напередодні та через 5 або 6 діб після прийому 131І активністю від 2180 до 6000 МБк. Контрольні групи складалися з донорів відповідного віку і статі. Цитотоксичну активність NК-клітин проти індикаторних клітин-мішеней визначали, використовуючи спектрофотометрію, метаболічну активність НФ — у стандартному тесті відновлення НСТ (нітросиній тетразолій). Результати. Після РЙТ активність NК-клітин у хворих із відміною L-тироксину (група А) істотно не змінюється і залишається на низькому рівні, а метаболічна активність НФ значно перевищує початковий показник. У хворих із використанням тирогену (група В) активність NК-клітин після РЙТ значно збільшується відносно початкового значення, а активність НФ не зазнає значної зміни. Активність NК-клітин у хворих групи В статистично значуще (р < 0,001) більша, а активність НФ нижча (р < 0,001) за активність цих клітин у хворих групи А. Висновки. Порівняльний аналіз результатів показав, що активність NК-клітин та метаболічна активність НФ у хворих на ДРЩЗ відрізняються залежно від умов проведення РЙТ. У хворих на ДРЩЗ у стані еутиреозу після РЙТ активність NК-клітин більша, а НФ нижча за активність цих клітин у пацієнтів у стані гіпотиреозу. Підготовка до РЙТ із використанням рлТТГ (тирогену) позитивно впливає на функціональні показники клітин вродженого імунітету у хворих на ДРЩЗ, опромінених радіойодом.