In the article, based on application of agency theory, the specifics of corporate governance in state-owned banks are highlighted. It is determined that the key distinction of state-owned banks is the fact that a state simultaneously can act as an owner, manager, creditor and regulator. The differences of corporate relations in state-owned banks such as the more complicated multilevel system of agency relations, the higher level of information asymmetry and risk of agent's opportunism, the another character of trust manifestation are substantiated. It is highlighted that the presence of complicated corporate relations causes the following risks: the state as an agent of population may be ineffective and use the state-owned banks not so for ensuring of socioeconomic development, as for financing the state's projects or state-owned enterprises; in the case of certain political forces' impact on the formation of the government the state-owned banks activities may be subordinated by motives of certain politicians, interested in using of state-owned banks for achieving their own political goals; the ineffective multi-level delegation of management, monitoring and regulation functions can lead to inefficiencies of state-owned banks in general; the lobbying of state-owned banks' interests may lead to the breach of competitive environment of financial market, manipulation of movement of credit and investment resources etc. The hypotheses, regarding to the factors that can be decisive for the effective corporate governance in the stateowned banks, are formulated. As main factors which may determine the efficiency of corporate governance in the state-owned banks are considered follow: the structure and composition of agency contracts of management in the state-owned banks, level of banking regulator independence and character of its relations with state-owned banks and other government structures; the formation of supervisory boards, taking into account the absence of political engagement of supervisory boards, the appropriate level of professionalism and reputation, the presence of independent members, the application other procedures for the selection of state-owned banks managers, based on the balance of all stakeholders' interests; the appropriate balanced level of transparency.

Development of tourism and hotel economy in Ukraine and efficient activity of enterprises in the domain substantially depend on the investment capacity of the whole country that is formed by various financial sources, including the attracted investment. Investment resources are one of the main components of resources maintenance of these economic sectors, yet it is worth mentioning that the investors in any crisis face the risks of investing in the business. Therefore, investment activity risks in tourism and hotel-restaurant business are very relevant today. The paper aims to research the investment activity in tourism and the hotel-restaurant business and to determine the main dangers and risks. The paper researches the investment activity in tourism and hotel-restaurant business. The existing range of intersectoral links in tourism and hotel-restaurant business is characterized. The advantages of investment activity in the domain both for the country’s economy and for the investor are outlined. The process of investment activity planning to provide the enterprise with the necessary investment resources to improve the efficiency of its investment activity in the future is explained. The complex analysis of investment risks is conducted. The investment activity risks in tourism and hotel-restaurant business are classified. The impact of investment risks on the development of tourism and hotel-restaurant business is determined. The paper emphasizes that high risks of investing that can lead to failing to receive the planned income or loss of invested funds are among the essential risks that restrain the growth of external funding sources of the investment activity.

Nowadays, according to decentralization and current legislation (Land Code of Ukraine, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Law of Ukraine «On Self-Governance»), the public lands have been transferred to the CTCs since 1 February 2018. In 2018/2019, 788 CTCs received communal ownership of 1.68 ha of public lands. According to the Draft Law «On Amendments to Several Legal Documents of Ukraine on Agricultural Lands Turnover», the consolidated territorial communities become the legal entities and can acquire property rights to agricultural land plots. Therefore, transferring the lands to be used by the newly created CTCs is currently an urgent issue that requires extended scientific and practical research. The paper aims to research the role of land reform in Ukraine and its impact on increase of CTCs’ budget revenues. The stages of land reform and the development of the land reform in Ukraine as well as its implementation strategy are outlined. The disparities of the integrated satellite map and the data of the Land Cadaster of Ukraine in terms of unregistered lands are defined. The amount of a CTC budget’s increased revenues due to the reform is estimated. Statistical data on small, medium, and large farmers and their interest in the land reform are analyzed. The terms of selling the land to foreign investors and conditions of participation in land auctions are examined. The mechanisms of land purchase, selling, and lease in line with the land reform are suggested. Generalizing the presented aspects of the land reform in Ukraine and their impact on economic activity of the newly created CTCs, it can be argued that the process is quite positive and necessary for both communities and businesses in order to get additional budget revenues for CTCs. The land reform improves the living standards of Ukrainian people through the disclosure of the country’s agricultural capacity.

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ ЯК ФІНАНСОВІ ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ ЕКОНОМІЧНИХ КОНФЛІКТІВ Анотація. В статті досліджено економічну сутність трансакційних витрат та їх вплив на появу економічних конфліктів. Економічний конфлікт запропоновано трактувати як «результат дій учасників певної угоди, які володіють несумісними інтересами щодо предмету угоди». Визначено, що з позиції трансакційної теорії економічний конфлікт є результатом порушення умов трансакції однією із сторін. Показано, що під час транcакцій при переході прав власності на ресурси від одних економічних агентів до інших та внаслідок необхідності захисту таких прав виникає особлива категорія витраттрансакційні. Розглянуто підходи до класифікації трансакційних витрат та наведено їх структуру. Запропоновано виділення трьох груп трансакційних витрат: витрати, що виникають до заключення угоди; витрати, що виникають внаслідок реалізації угоди; витрати, що виникають внаслідок порушення умов угоди. Визначено, що трансакційні витрати до обміну визначають кількість укладених угод, а отже й потенційних конфліктів. Зниження цієї категорії витрат дозволяє збільшити кількість угод на ринку і, відповідно, впливати на розвиток економіки загалом чи окремих її сегментів, зокрема. Зростаючі трансакційні витрати, що виникають під час угоди є каталізаторами появи економічних конфліктів. Різке зростання цієї категорії витрат дозволяє прогнозувати появу конфліктів та визначати пріоритетні превентивні заходи. Витрати, що виникають внаслідок порушення умов угоди є фінансовими наслідками конфліктів, які оцінюються втратами пов'язаними із захистом прав власності. Зниження цієї категорії витрат дозволяє зберегти рівень довіри між учасниками угоди. Висвітлено вплив трансакційного середовища на трансакційні витрати та появу економічних конфліктів. До характеристик трансакційного середовища, які визначають неминучість трансакційних витрат віднесено: поведінкові аспекти, правова невизначеність у відносинах, специфічність активів, інформаційна асиметрія та взаємозалежність трансакційних витрат. Обгрунтовано, що зниження трансакційних витрат можливе за впливу зовнішніх інститутів, які структурують взаємодію між індивідами.

Викладено концептуальні принципи підготовки фахівців нової для ДВНЗ «Університеті банківської справи» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення». Окреслено її значення для розвитку навчального закладу: це посилення гуманітарної складової освітнього процесу в Університеті і, з другого боку, залучення теоретичного і практичного потенціалу компетентностей у сфері фінансово-банківської, страхової, підприємницької діяльності до вирiшення гостро актуальних завдань соціального захисту громадян України. Експліковано ті особливості нової спеціальності, які значною мірою виходять за рамки моделі фахівця, традиційної для ДВНЗ «УБС». Обґрунтовано висновок, що підготовка фахівців для системи соціального забезпечення спонукає до суттєвого розширення тематики НДР професорсько-викладацького складу, зокрема Львівського інституту УБС. Визначено низку актуальних проблем модернізації соціальної політики в Україні, які потребують глибоких наукових досліджень і відповідають за своїм змістом колу наукових інтересів та теоретичному потенціалові колективу ДВНЗ «УБС».