. 12. To ł wiń ski, Konstanty (1931), Kopalnie nafty i gazow ziemnych w Polsce. Tom 2, Ksiaznica Atlas, Boryslaw (pol).
© Білецький
ПІСНІ КУБАНСЬКИХ КОЗАКІВ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛОУ статті розглядаються пісні чорноморських/кубанських козаків як одне з важливих істо-ричних джерел, що дозволяють зрозуміти важливі аспекти історії українського населення Північного Кавказу. Насамперед це пов'язано з новими проблемами, які необхідно виріши-ти для дослідження еволюції ідентичностей, особливостей менталітету та певних "стратегій виживання", характерних для українського населення цього регіону. Нові питання істориків вимагають, відповідно, розширення джерельної бази, в якій пісенна традиція, народні танці, фольклор тощо можуть стати безцінним матеріалом. На думку авторів, пісенна традиція українських козаків, що досить оперативно реагувала на актуальні події певних історичних періодів, надає можливість розглядати її як надзвичайно важливий показник реакції спільно-ти на нові обставини (соціальні, економічні, світоглядні), в яких ця спільнота опинилася.Ключові слова: історичні пісні; історична антропологія; Кубань; українці Північного Кавказу; козацькі танці; Чорноморське козацьке військо; історичні джерела.Постановка проблеми. У середині ХХ сторіччя істо-рична наука поступово відходить від характерних для неї і сформованих ще на початку ХІХ ст. класичних ка-нонів. Зазвичай ці канони були вироблені на основі по-зитивістських підходів, які досить жорстко регламенту-вали коло проблематики, історичних джерел та, відпо-відно, методи дослідження. У добу позитивізму істори-ки досліджували майже тільки питання, які торкалися політичних, економічних та соціальних аспектів історич-ного процесу. Відповідно, досить жорсткі вимоги вису-валися й до джерел. Насамперед, це мали бути офіційні документи, історичні хроніки тощо. Але, починаючи вже з 20-х років ХХ ст., завдяки роботам французької істо-ричної школи "Анналів", історики починають значно розширювати проблематику своїх досліджень. Важли-вим напрямом дослідження представників цієї школи, яка й зараз залишається однією з провідних в історичній науці, стало дослідження ментальностей. Відтепер істо-риків цікавила не тільки політична історія, але й світо-гляд людей, які жили в попередні епохи, мали своє уяв-лення про навколишній світ і напрацьовували власні опінії про минуле і "стратегії виживання", які й були ка-нонізовані у фольклорі, зокрема в пісенній традиції. Без досліджень "історичної та культурної пам'яті", де-Історичні науки СХІД № 1 (147) січень-лютий 2017 р.
43Економічні науки тально розроблених німецьким істориком Я. Ассманом на основі теорії соціальних ідентичностей М. Хальбвак-са, зараз неможливе вивчення будь-якої спільноти [1][2]. Це призвело до того, що дослідження та інтерпрета-ція фольклору перестали бути монополією філологів і поступово зайняли чільне місце і в історичних працях [3]. Це стосується й історії українців Північного Кавказу (Кубані), пісенна традиція яких надає нам можливість значно розширити наші знання про їхню ментальність та типи ідентичностей.Аналіз...
